Справа 556/1526/24
Номер провадження 2-а/556/29/2024
"22" серпня 2024 р. сел. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Іванків О.В.
при секретарі судового засідання Кньовець Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Володимирець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1/161 від 04.07.2023 року якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 5100 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 04.07.2023 року постановою відповідача №1/161 про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП на ОСОБА_1 , накладено штраф у сумі 5100,00 грн.
22.05.2024 року, позивач через поштовий зв'язок отримав постанову від 15.05.2024 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 75011095 про стягнення з позивача штрафу у сумі 10200,00 грн., яка надійшла від Володимирецього відділу ДВС. В цей же день також було отримано постанову №1/161 від 04.07.2023 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП, а саме, що нібито ОСОБА_1 , порушив п.п.1,3 п.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тобто, згідно постанови: ... «був оповіщений 26.05.2023 року про явку на 09-00 год., 29.05.2023 року та 31.05.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для визначення призначення на воєнний час, на вище вказану дату гр. ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, причину своєї неявки не повідомив».
Позивач вважає, що оскаржувана постанова має бути скасована, оскільки вказане в ній правопорушення ОСОБА_1 , не вчиняв, а сама постанова винесена з грубим порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. Що і стало підставою для звернення до суду.
Вказаний позов ОСОБА_1 , надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 28.05.2024 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 27.06.2024 року у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також поновлено процесуальний строк звернення до суду.
21.08.2024 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позов, в якому вони не погоджується із наведеними позивачем обставинами, вважають їх не обґрунтованими та просять суд відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи у його відсутності не клопотав.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, для реалізації даного конституційного принципу, у відповідності до ст.ст.7, 245 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі вчинене у особливий період.
Разом з тим, вказані норми Закону не були дотримані посадовими особами відповідача під час притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення, що передував винесенню постанови, був складений за відсутності особи та не вручений позивачу, що суперечить вимогам ст.ст.255, 256 КУпАП з огляду на таке.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (частина перша статті 254 КпАП).
Відповідно до частини другої статті 254 КпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом вказаних норм, а також положень ст.ст.256, 259 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається в присутності особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення; під час цього особі роз'яснюються її процесуальні права, особа вправі надати пояснення; для складення протоколу особу може бути доставлено до відповідного державного органу.
Разом з тим, вимоги закону в цій частині відносно ОСОБА_1 , не були дотримані, і протокол №1/161 від 20.06.2023 року відносно позивача складено посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 у відсутності ОСОБА_1 .
Аналогічні порушення були допущені також і під час розгляду протоколу №1/161.
ОСОБА_1 , не було відомо про наявність справи про притягнення його до адміністративної відповідальності і вказана справа була розглянута без участі позивача, що підтверджується фактом відсутності підпису про вручення постанови позивачу, про наявність постанови відносно позивача йому стяло відомо з листа Вараського відділу ДВС у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.05.2024 року.
Зокрема, за результатами розгляду вказаного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , було винесено постанову № 1/161 від 04.07.2023 року про те, що ОСОБА_1 , не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 та не повідомив про причину неявки, чим порушив вимоги ч.2 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 5100 грн.
Правопорушення, зі змісту оскаржуваної постанови, виявлено під час дії особливого періоду.
За приписами частини першої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи.
В той же час, розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.2 КУпАП було проведено без його виклику, що не тільки грубо суперечить вимогам чинного законодавства, але й позбавило позивача можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, в т.ч. право на захист.
При цьому, при винесенні оскаржуваної постанови посадовими особами відповідача допущено також інші порушення вимог закону, зокрема в частині доведення вини ОСОБА_1 .
У відповідності до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, встановлений ст.279 КУпАП, передбачає обов'язок органу чи посадової особи, яка здійснює розгляд справи, дослідити наявні у справі докази.
Відповідно до приписів ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, жодних доказів вини ОСОБА_1 , під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови посадовими особами відповідача не досліджувалось.
Зокрема, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 , жодним чином не було повідомлено про дату та місце розгляду протоколу про накладення адміністративного стягнення.
Будь-яких доказів того, що позивача належним чином було оповіщено про час та дату прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду протоколу про накладення адміністративного стягнення, матеріали справи не містять і таких доказів відповідачем суду не надано.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
У порушення наведених нормативних приписів, відповідач після неявки позивача на виклик, не з'ясував причин неявки, не переконався про неповажність таких причин; передчасно, без належних правових підстав, розпочав процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого постанова, яка оскаржена позивачем, винесена з порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та за відсутності будь-яких доказів вини особи.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене вище, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю, оскільки склад будь-якого правопорушення в діях позивача ОСОБА_1 , відсутній.
Враховуючи викладене, керуючись на підставі ст.ст. 7, 210, 247, 279, ч.1 ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити повністю.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 №1/161 від 04 липня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Іванків
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), житель АДРЕСА_3 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .