Справа №295/13487/24
Категорія 230
1-кп/295/1003/24
25.09.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження №12016060020006688 від 24.10.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,-
До суду надійшло клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12016060020006688, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор подане клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження №12016060020006688, суд дійшов такого висновку.
У провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060020006688 від 24.10.2016, за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1 , в кузові червоного кольору, 1990 року випуску, що належить ОСОБА_4 , чим спричинено останньому шкоду на загальну суму 50 000 грн.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 24.10.2016 до СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області звернувся ОСОБА_4 з приводу незаконного заволодіння невстановленою особою належним йому транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , в кузові червоного кольору. Цього ж дня ОСОБА_4 залучено до кримінального провадження №12016060020006688 як потерпілого.
Під час допиту ОСОБА_4 показав, що транспортний засіб марки «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 перебуває у його користуванні на підставі генеральної довіреності, виданої власником навесні 2016 році. Документи на авто (генеральна довіреність) разом з іншими його особистими документами знаходились в барсетці, яка на час незаконного заволодіння транспортним засобом знаходилась в салоні авто.
Під час досудового розслідування 02.06.2017 встановлено місце знаходження транспортного засобу «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 , яким фактично користувався ОСОБА_5 .
В ході допиту ОСОБА_5 показав, що транспортний засіб «ВАЗ 2108» д.н.з. НОМЕР_1 він придбав в жовтні 2016 року у невідомої особи по технічному паспорту.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію т/з НОМЕР_2 власником транспортного засобу марки ВАЗ 21083, реєстраційний № НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 . 23.10.2013 ОСОБА_6 видано довіреність на ОСОБА_7 з правом розпоряджатися вказаним транспортним засобом.
11.06.2017 ОСОБА_7 видано довіреність на ОСОБА_5 з правом розпоряджатися транспортним засобом ВАЗ 21083, реєстраційний № НОМЕР_1 .
На запит прокурора з Регіонального сервісного центру в Херсонській області МВС України отримано відповідь про те, що згідно з даними автоматизованого обліку РСЦ МВС в Херсонській області, з 03.03.1998 по дату надання відповіді, транспортний засіб марки «ВАЗ 21083», червоного кольору, 1990 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія НОМЕР_2 , виданого у МВ РЕР м. Генічеськ Херсонська область, н.з. НОМЕР_1 , зареєстровано за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо реєстрації зазначеного автомобіля за громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація, згідно з даними автоматизованого обліку РСЦ МВС в Херсонській області, відсутня.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру довіреностей від 16.08.2017 вбачається, що на ОСОБА_4 довіреність на транспортний засіб, н.з. НОМЕР_1 , не видавалась.
21.08.2017 прокурором Житомирської місцевої прокуратури винесено постанову про повернення тимчасово вилученого автомобіля марки ВАЗ 21083 1990 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 ОСОБА_6 або особам, уповноваженим останнім на користування вказаним транспортним засобом.
На зворотньому боці постанови наявна відмітка про її отримання ОСОБА_5 .
В подальшому, у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування не здійснювалось, жодної слідчої дії після 21.08.2017 не проведено.
Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до положень статті 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Разом з тим, під час досудового розслідування з достатньою повнотою не встановлено, чи взагалі мала місце подія злочину, що підлягає обов'язкому доказуванню ( ст. 91 КПК України). Показання заявника ОСОБА_4 щодо придбання та в подальшому угону автомобіля марки ВАЗ 21083 з реєстраційним номером НОМЕР_1 за повідомлених ним обставин не перевірено. Зокрема, у допиті останній вказав, що придбав ВАЗ 21083 для своєї дружини та на момент скоєння кримінального правопорушення він ним користувався, оскільки його т/з НОМЕР_3 знаходився на ремонті після ДТП. В матеріалах кримінального провадження наявний витяг з АРМОР, відповідно до якого вбачається, що за 5 днів до скоєння кримінального правопорушення стосовно заявника складено адмінматеріали за ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП. При цьому не з'ясовано, яким т/з керував заявник на момент оформлення адмінматеріалів. Не перевірено також, чи мала дружина ОСОБА_4 посвідчення водія, а також чи звертався заявник після угону за оформленням нових документів (паспорту, ідентифікаційного коду, посвідчення водія, які були викрадені разом з т/з). Останнього додатково не допитано з приводу відсутності в Реєстрі відомостей про оформлення на нього довіреності на вказаний т/з, тощо.
З достатньою повнотою не встановлено особу, якій спричинено матеріальну шкоду внаслідок зазначеного кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 55 КПК України): власника т/з не допитано, у тому числі, чи має він будь-які претензії матеріального характеру у зв'язку із скоєнням зазначеного кримінального правопорушення, обставини придбання т/з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не перевірені, останніми не надано будь-яких доказів щодо передачі грошових коштів продавцям т/з, продавців не допитано. У ОСОБА_8 не з'ясовано, чому довіреність, на нього була видана (11.06.2017) після вилучення т/з (02.06.2017).
Ні в клопотанні, ні в матеріалах кримінального провадження не зазначено місцезнаходження транспортного засобу на даний час, а також мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_4 .
Зі змісту положень ст.ст. 2, 284 КПК України випливає, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Однак, вищенаведене свідчить про неповноту досудового розслідування і спростовує доводи прокурора про вжиття усіх можливих заходів для встановлення особи, причетної до кримінального правопорушення.
Крім цього, слід врахувати, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, можливе за наявності доведення факту події злочину, об'єкту та об'єктивної сторони складу злочину, встановлення потерпілого та забезпечення реалізації його прав, відсутності підстав для закриття кримінального провадження з інших підстав, передбачених ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. ст. 284, 369-372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження №12016060020006688 від 24.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_9