Постанова від 04.10.2024 по справі 500/8055/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/8055/23 пров. № А/857/6702/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року (прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Тернополі суддею Мірінович У. А.) в адміністративній справі № 500/8055/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у не наданні відповіді та ненадання інформації (документів) відносно:

1. Нарахування за кожним видом забезпечення, в тому числі грошового з часу 27.02.2022 станом на день надання відповіді;

2. На підставі якого наказу МО України було мобілізовано на військову службу рядового ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

який розподіл службового часу ОСОБА_1 , згідно затвердженого відповідним командиром порядку, визначеного статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу,

за яких причин командування в/ч НОМЕР_2 не в повному обсязі нараховує та виплачує грошове забезпечення мобілізованому військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з фактичним виконанням ним службових обов'язків понад встановлений Законом службовий час;

3. Надання копії наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до стрілецької роти (у відповіді він зазначається як додаток але фізично його не було передано);

чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з управління та експлуатації ПЗРК “Стінгер», якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі і посвідчення;

чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кулеметної справи, якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі посвідчення;

копію наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 93 Бригади “Холодний Яр» бойового об'єднання “Соледар»;

довідку на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про його безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в 2015 році;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 відповіді на вказані питання з наданням необхідних документів.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 за мобілізацією. Вказував, що в період проходження служби позивач неодноразово самостійно в усному порядку, потім у письмовому вигляді, а надалі за допомогою адвокатів звертався до військової частини НОМЕР_1 щодо надання документів стосовно проходження військової служби. З наданих йому відповідей та одержаних документів позивач вказує, що відповідач надав частково запитувану інформацію та документи, однак залишаються не розглянуті загалом такі звернення: нарахування за кожним видом забезпечення, в тому числі грошового з часу 27.02.2022 станом на день надання відповіді; на підставі якого наказу МО України було мобілізовано на військову службу рядового ОСОБА_1 ; який розподіл службового часу ОСОБА_1 , згідно затвердженого відповідним командиром порядку, визначеного статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу; за яких причин командування в/ч НОМЕР_2 не в повному обсязі нараховує та виплачує грошове забезпечення мобілізованому військовослужбовцю ОСОБА_1 , згідно з фактичним виконанням ним службових обов'язків понад встановлений Законом службовий час; копію наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 до стрілецької роти (у відповіді він зазначається як додаток але фізично його не було передано); чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 з управління та експлуатації ПЗРК “Стінгер», якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі і посвідчення; чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 кулеметної справи, якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі посвідчення; копію наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 до 93 Бригади “Холодний Яр» бойового об'єднання “Соледар»; довідку на ім'я ОСОБА_1 про його безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в 2015 році. Зазначав, що через відсутність достатньої інформації, яка ним запитувалася, він не має можливості користуватися своїми іншими правами, які виникають з підстав отримання таких відомостей, з огляду на що вважав, що відповідач допустив щодо нього протиправну бездіяльність, яка порушує його права.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду звернень ОСОБА_1 про надання відомостей про нарахування йому забезпечення за кожним його видом, в тому числі грошового, за період з часу призову по день надання відповіді, у визначений законом строк.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, прийняте неправильним застосуванням норм матеріального. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. У задоволеній частині позову рішення залишити без змін

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду запитів відносно отримання інформації, документів, у зв'язку з чим позовні вимоги мають бути задоволені.

Суд першої інстанції, відмовляючи в частині заявленої позовної вимоги не звернув увагу, що не надання відповіді на адвокатські запити порушує не тільки професійні права тих адвокатів, а й клієнта, який звернувся до них за правничою допомогою. Відмовляючи в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати залишок запитуваних документів фактично позбавив позивача права доступу до правосуддя.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не визнає заявлених позовних вимог та вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, мотивує відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог позивача. Наголошує на пропуску позивачем строку звернення до суду.

ОСОБА_1 подав заяву (фактично відповідь на відзив) в якій зазначив, що за змістом відзив на апеляційну скаргу є ідентичним відзиву на позовну заяву. У випадку, коли відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в повному обсязі, - він у встановлений строк міг подати апеляційну скаргу. Проте, апеляційну скаргу військова частина НОМЕР_1 не подавала. Таким чином, слід критично віднестись до відзиву та не брати до уваги питання пропущення строку звернення до суду та, як наслідок, застосування відповідних заходів. Апеляційний суд може розглядати апеляційну скаргу в межах підстав оскарження та не може допускати гірше становище особи, яка подала апеляційну скаргу.

Також зазначає, що по суті запитуваних документів, - відповідач так і до цього часу не зміг пояснити не надання запитуваних документів, що свідчить про факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , 1971 року народження, є військовослужбовцем рядового складу за мобілізацією, який 27.02.2022 був призваний у Збройні Сили України та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 (витяг з наказу по стройовій частині № 45 від 27.02.2022 (а. с. 12).

Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2022 по стройовій частині (а. с. 38), позивача відправлено у відрядження в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_3 в оперативно-тактичному угрупуванні “Соледар» для виконання бойових завдань.

Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.09.2022 № 210 по стройовій частині (а. с. 42) позивача, на підставі рапорту підполковника ОСОБА_2 від 28.09.2022 № 3633, визнано таким, що самовільно залишив місце виконання бойових завдань, з огляду на що йому призупинено виплату грошового забезпечення.

Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2022 № 41-РС по особовому складу (а. с. 44) позивача, на підставі частини другої статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», солдату призваному по мобілізації ОСОБА_1 , колишньому механіку-водію зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону, призупинено військову службу у Збройних Силах України з 04.11.2022 та вирішено його з 04.11.2022 не враховувати до чисельності Збройних Сил України - підстава: витяг з єдиного реєстру третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві № 62022170030000756 від 05.11.2022.

Як слідує з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, в період проходження військової служби позивач неодноразово в усному порядку, звертався до Військової частини НОМЕР_1 із проханням щодо надання документів про проходження ним військової служби. Доказів надання позивачу документів за його усними звернення суду не надано, а судом не здобуто.

Надалі, в інтересах позивача до відповідача звернувся із адвокатським запитом від 09.09.2022 адвокат Брест О. М., у якому просив надати таку інформацію:

- на підставі якого Наказу МО України було мобілізовано на військову службу рядового ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?

- який розподіл службового часу ОСОБА_1 , згідно затвердженого відповідним командиром порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу?

- за яких причин командування в/ч НОМЕР_2 не в повному обсязі нараховує та виплачує грошове забезпечення мобілізованому військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з фактичним виконанням ним службових обов'язків понад встановлений Законом службовий час? (а. с. 13).

Вказаний адвокатський запит зареєстровано у відповідача 14.09.2022 за вх. № 1552, однак доказів надання інформації відповідачем на вказаний запит відповідачем не надано, а судом не здобуто.

04.10.2022 позивач звернувся із письмовою заявою до Міністерства оборони України із листом (вх. № К-226) у якому повідомив обставини несення ним служби про що надав відповідні підтвердження та вказав, що на його звернення командування частини не дає жодних відповідей (а. с. 16 - 18). Доказів розгляду вказаної заяви позивача суду не надано.

Надалі, в інтересах позивача до відповідача звернулася із адвокатським запитом від 14.04.2023 адвокат Пушкар С. С., у якому просила надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів, а саме:

1. Надати копію витягу з наказу № 945 від 27.02.2022 року про мобілізацію (призов) на військову службу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )?

2. Надати копію з наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до стрілецької роти.

3. Чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з управління та експлуатації ПЗРК “Стінгер»? Якщо так прошу надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі посвідчення.

4. Чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) кулеметної справи, тощо? Якщо так, прошу надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі посвідчення.

5. Надати копію наказу (з витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до 93 Бригади “Холодний ЯР» бойового об'єднання “Соледар».

6. Надати на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) довідку про його безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в 2015 році (а. с. 14).

У відповідь на адвокатський запит від 14.04.2023 відповідач листом № 1271 від 18.05.2023 повідомив, що солдат ОСОБА_1 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 45 від 27.02.2022 та наказом командира військової частиш НОМЕР_1 від 19.09.2022, був призначений стрільцем кулеметного взводу зведеної стрілецької роти для виконання бойових завдань. Однак, усупереч чинному законодавству України 27.09.2022 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 зі зброєю (АКС-74У № НОМЕР_4 ) в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати військовий обов'язок та з метою тимчасового ухилення від неї, у визначений час 27.09.2022 о 23:00 год 00, хв після прибуття, зведеної стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 до визначеного місця за призначенням не заявився і командуванню про своє неприбуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити. За цим фактом у військовій частині НОМЕР_1 було проведено службове розслідування призначене наказом командиром військової частини НОМЕР_1 № 660 від 28.09.2022, за підсумками якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме: оголошено сувору догану. Також позивача позбавлено грошової премії в повному обсязі за вересень 2022 року, не виплачено додаткову винагороду за вересень 2022 року та призупинено нарахування грошового забезпечення з моменту самовільного залишення військової частини (27.09.2022). Станом на 04.11.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого м. Полтаві були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_1 , Номер кримінального провадження: 62022170030000756 за статтею 407 частина п'ята Кримінального кодексу України. З характеристики, наданої командиром 2 зенітної ракетної батареї 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативного боку - не виконавчий, потребує постійного контролю з боку командирів. У роботі не виявляє ініціативу і наполегливість. У повсякденній діяльності не дотримується вимог керівних документів. Не слідкує за дотриманням військової дисципліни, правопорядку, заходів безпеки, тощо. На критику реагує не завжди вірно. Відносини з командирами та старшими за військовим званням побудовані на поганій ноті (а. с. 15).

До вказаного листа відповідачем додано копії таких документів, а саме:

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 45 від 27.02.2022 по стройовій частині;

- витяг з наказу командира військової частин НОМЕР_1 № 638 від 19.09.2022 “Про призначення зведеної стрілецької роти на базі військової істини для виконання окремих бойових завдань»;

- довідку про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення №465 від 17.05.2023;

- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 590 від 02.09.2022 “Про організацію комплектування та проведення підготовки зведеної стрілецької роти військової частини»;

- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 594 від 05.09.2022 “Про організацію і проведення заняття з метання бойової гранати та забезпечення вимог безпеки».

- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 605 від 08.09.2022 “Про Організацію і проведення стрільб та забезпечення вимог безпеки»;

- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 606 від 08.09.2022 “Про організацію і проведення стрільб та забезпечення вимог безпеки»;

- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 614 від 10.09.2022 “Про організацію і проведення стрільб та забезпечення вимог безпеки»;

- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 615 від 10.09.2022 “Про організацію і проведення стрільб та забезпечення вимог безпеки»;

- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 629 від 15.09.2022 “Про організацію та проведення ротного тактико-стройового заняття зведеної стрілецької роти та забезпечення виконання вимог безпеки».

Позивач вказує, що за результатами його усних звернень та звернень в його інтересах адвокатів відповідачем надано лише частково запитувану інформацію та документи. Однак за його твердженням, відповідачем не розглянуто звернення позивача (особисті усні та шляхом звернення в його інтересах адвокатів) щодо:

- нарахування за кожним видом забезпечення, в тому числі грошового з часу 27.02.2022 станом на день надання відповіді;

- на підставі якого наказу МО України було мобілізовано на військову службу рядового ОСОБА_1 ;

- який розподіл службового часу ОСОБА_1 , згідно затвердженого відповідним командиром порядку, визначеного статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу;

- за яких причин командування в/ч НОМЕР_2 не в повному обсязі нараховує та виплачує грошове забезпечення мобілізованому військовослужбовцю ОСОБА_1 , згідно з фактичним виконанням ним службових обов'язків понад встановлений Законом службовий час;

- копію наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 до стрілецької роти (позивач вказує, що у відповіді від 18.05.2023 він зазначений як додаток, але фізично його не було передано);

- чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 з управління та експлуатації ПЗРК “Стінгер», якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі і посвідчення;

- чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 кулеметної справи, якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі посвідчення;

- копію наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 до 93 Бригади “Холодний Яр» бойового об'єднання “Соледар»;

- довідку на ім'я ОСОБА_1 про його безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в 2015 році.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся із цим позовом в суд.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду звернень ОСОБА_1 про надання відомостей про нарахування йому забезпечення за кожним його видом, в тому числі грошового, за період з часу призову по день надання відповіді, у визначений законом строк.

При цьому в частині позовних вимог щодо неповного надання інформації та надання інформації відповідачем на запити адвокатів суд відмовив, оскільки вважав, що у цьому випадку порушено професійні права таких адвокатів.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині задоволених позовних вимог, тому не підлягає перегляду в суді апеляційної інстанції в цій частині.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції спору, в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства у силу приписів частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 40 Конституції України закріплено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права на звернення регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР), за приписами частини першої статті 1 якого громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

В силу вимог частини другої цієї статті, військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Згідно статті 3 Закону № 393/96-ВР заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - це письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

У силу вимог статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Зі змісту наведених правових норм видно, що кожен має право звернутися із заявою, скаргою чи пропозицією до органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадової особи. Цьому праву відповідає обов'язок відповідних суб'єктів своєчасно, об'єктивно розглянути звернення, надати обґрунтовану та вичерпну відповідь по кожному з поставлених у зверненні питань, або, у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення чи передати її на розгляд до іншого органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушених у зверненні питань.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16, від 19 листопада 2019 року у справі № 813/1761/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16 та від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а.

Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що позивач і відповідач є суб'єктами правовідносин у сфері звернень громадян з відповідними правами й обов'язками, зокрема з правом позивача скерувати звернення й обов'язком відповідача розглянути його і надати на нього відповідь.

Пунктами 1, 2 пункту 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 2 цього Закону закріплено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Приписами статті 20 вказаного Закону визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно частин першої, другої, третьої статті 24 цього Закону адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Стосовно висновків суду першої інстанції колегія суддів враховує, що подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги. Адвокат вправі направити адвокатський запит не для задоволення особистих інтересів, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги.

Законодавець визначив суб'єктів виконання відповіді на запит адвоката - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань. Процесуальний статус таких суб'єктів, їх взаємовідносини з клієнтом, в інтересах якого направляється адвокатський запит, інші обставини відповідних правовідносин для виконання обов'язку надання відповіді на адвокатський запит значення не мають.

Отже, адвокатський запит у всіх випадках за своїм законодавчо визначеним призначенням, як гарантований інструмент адвокатської діяльності, використовується задля формування та/або реалізації правової позиції адвоката в інтересах клієнта. Тобто, адвокатський запит завжди направлений на досягнення цілей адвокатської діяльності, яка у даному контексті полягає в створенні максимально вигідної правової позиції клієнта.

Згідно сформованої судової практики як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Як видно з матеріалів справи та доводів позивача, за результатами усних звернень позивача та звернень в його інтересах адвокатів, - відповідачем надано лише частково запитувану інформацію та документи. Однак за його твердженням, відповідачем не розглянуто звернення позивача (особисті усні та шляхом звернення в його інтересах адвокатів) щодо:

- нарахування за кожним видом забезпечення, в тому числі грошового з часу 27.02.2022 станом на день надання відповіді;

- на підставі якого наказу МО України було мобілізовано на військову службу рядового ОСОБА_1 ;

- який розподіл службового часу ОСОБА_1 , згідно затвердженого відповідним командиром порядку, визначеного статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу;

- за яких причин командування в/ч НОМЕР_2 не в повному обсязі нараховує та виплачує грошове забезпечення мобілізованому військовослужбовцю ОСОБА_1 , згідно з фактичним виконанням ним службових обов'язків понад встановлений Законом службовий час;

- копію наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 до стрілецької роти (позивач вказує, що у відповіді від 18.05.2023 він зазначений як додаток, але фізично його не було передано);

- чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 з управління та експлуатації ПЗРК “Стінгер», якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі і посвідчення;

- чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 кулеметної справи, якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі посвідчення;

- копію наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 до 93 Бригади “Холодний Яр» бойового об'єднання “Соледар»;

- довідку на ім'я ОСОБА_1 про його безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в 2015 році.

Наведене відповідачем не жодним чином не спростовано, протилежного не доказано та судом не встановлено.

За таких обставин і правового врегулювання апеляційний суд дійшов висновку про протиправність допущеної відповідачем бездіяльності під час надання відповіді на адвокатські запити в інтересах позивача, чим порушено право позивача на отримання інформації на підставі адвокатських запитів.

Основним міжнародним договором, що стосується адміністративного судочинства, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема її стаття 6, яка гарантує право на судовий захист.

Приписами статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Частиною першою статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обумовлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно з цією Конвенцією свобода вираження поглядів і отримання інформації є практично необмеженою. Держава може на законній підставі обмежувати це право тільки в тому випадку, коли дотримані умови, зазначені в п. 2 ст. 10. Якщо ж ці умови не задоволені, втручання з боку органів державної влади в право на свободу висловлювань є порушенням Конвенції.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Леандер проти Швеції (Leander v. Sweden)» від 26.03.1987 зазначив, що свобода одержувати інформацію не передбачає права доступу до конфіденційної інформації, однак ст. 10 Конвенції зобов'язує державу не обмежувати доступ до вже наявної інформації.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов в частині надання неповної відповіді та не надання відповіді на адвокатські запити є підставним та обґрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення, при цьому необхідно визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не наданні відповіді на ненадання інформації (документів) відносно: 1. На підставі якого наказу МО України було мобілізовано на військову службу рядового ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; який розподіл службового часу ОСОБА_1 згідно затвердженого відповідним командиром порядку, визначеного статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу; за яких причин командування в/ч НОМЕР_2 не в повному обсязі нараховує та виплачує грошове забезпечення мобілізованому військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з фактичним виконанням ним службових обов'язків понад встановлений Законом службовий час; 3. Надання копії наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до стрілецької роти (у відповіді він зазначається як додаток але фізично його не було передано); чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з управління та експлуатації ПЗРК “Стінгер», якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі і посвідчення; чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кулеметної справи, якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі посвідчення; копію наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 93 Бригади “Холодний Яр» бойового об'єднання “Соледар»; довідку на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про його безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в 2015 році та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 відповіді на вказані питання з наданням необхідних документів.

У решті рішення суду необхідно залишити без змін.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог, через що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в адміністративній справі № 500/8055/23, в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не наданні відповіді та ненадання інформації (документів) стосовно наступного:

1. на підставі якого наказу МО України було мобілізовано на військову службу рядового ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2. який розподіл службового часу ОСОБА_1 згідно затвердженого відповідним командиром порядку, визначеного статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу;

2. за яких причин командування в/ч НОМЕР_2 не в повному обсязі нараховує та виплачує грошове забезпечення мобілізованому військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з фактичним виконанням ним службових обов'язків понад встановлений Законом службовий час;

3. ненадання копії наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до стрілецької роти (у відповіді він зазначається як додаток але фізично його не було передано);

4. чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з управління та експлуатації ПЗРК “Стінгер», якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі і посвідчення;

5. чи направлявся та чи завершив навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кулеметної справи, якщо так - надати документи, які підтверджують такі обставини, у тому числі посвідчення;

6. ненадання копії наказу (витягу з наказу) про переведення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 93 Бригади “Холодний Яр» бойового об'єднання “Соледар»;

7. ненадання довідки на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про його безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в 2015 році.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 відповіді на вказані питання з наданням необхідних документів.

У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в адміністративній справі № 500/8055/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин