Справа № 240/5121/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
04 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно із ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, в розмірі 70% заробітної плати померлого годувальника ОСОБА_2 на підставі довідок Житомирського апеляційного суду від 30.01.2023 №03-23/20/2023 та №03-23/21/2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно із ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, в розмірі 70% заробітної плати ОСОБА_2 на підставі довідок Житомирського апеляційного суду від 30.01.2023 №03-23/20/2023 та №03-23/21/2023 та виплачувати ОСОБА_1 щомісячно пенсію у зв'язку з втратою годувальника у вказаному розмірі, починаючи з 30.01.2023, без обмеження граничного розміру, з врахуванням виплачених коштів.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 03.02.2023 №918260198004 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно з ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» в розмірі 70% заробітної плати померлого годувальника ОСОБА_2 на підставі довідок Житомирського апеляційного суду від 30.01.2023 №03-23/20/2023 та №03-23/21/2023;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" з 30.01.2023 в розмірі 70% розміру заробітної плати ОСОБА_2 , обчисленої на підставі довідок Житомирського апеляційного суду від 30.01.2023 №03-23/20/2023 та №03-23/21/2023, з врахуванням раніше виплачених коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що ОСОБА_1 з 05.01.2005 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 був суддею у відставці і отримував щомісячне довічне утримання судді, призначене на підставі Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій та статус суддів».
20.06.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою, в якій просила перевести її на пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 , яке він отримував на момент смерті в сумі 187288,20 грн.
ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 29.06.2022 №16110-14104/С-02/8-0600/22 роз'яснило, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено призначення членам сім'ї померлого судді у відставці пенсій у разі втрати годувальника, з урахуванням суддівської винагороди померлого годувальника.
Не погоджуючись із діями ГУ ПФУ в Житомирській області, позивач звернулася до суду з позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неналежного розгляду питання ОСОБА_1 щодо оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що було викладене у заяві останньої від 20.06.2022. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2022, врахувавши при цьому її право на надання інформації про умови призначення усіх видів пенсій, на які вона має право та роз'яснення можливості оформлення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, розрахованої з розміру пенсії за віком годувальника як за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" так і за Законом України "Про державну службу". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
30.01.2023 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою та доданими документами про призначення їй пенсії по втраті годувальника на підставі ст.37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 70% заробітної плати померлого годувальника - ОСОБА_2 , на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 30.01.2023 №03-23/20/72023 та довідки від 30.01.2023 №03-23/21/2023.
Після реєстрації заяви ОСОБА_1 та сканування копій документів засобами програмного забезпечення ГУ ПФУ в м.Києві за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 03.02.2023 №918260198004 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Листом від 06.02.2023 №0600-0207-8/16373 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що за результатом розгляду заяви від 30.01.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві було прийнято рішення від 03.02.2023 №918260198004 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, за приписами ч.1 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (п.1 ч.2 ст.36 Закону №1058-IV).
Частина 1 статті 37 Закону №1058-IV встановлює, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
За визначенням, що міститься у ст.1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Вказаний перелік видів пенсійних виплат є вичерпним.
Так, питання призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника врегульовано лише нормами Закону №1058-IV, а розмір такої пенсії обчислюється виходячи з розміру пенсії за віком померлого годувальника.
Довічне грошове утримання судді не є видом пенсії у розумінні норм діючого національного законодавства, а призначення такої виплати передбачено нормами спеціального законодавства, яким, в контексті спірних правовідносин, є Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про статус суддів" та Законом України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", при цьому, вказаними актами чітко визначено коло суб'єктів, які мають право на таке утримання, а саме - судді.
Тобто, питання пенсійного забезпечення членів сім'ї суддів, в тому числі, у випадку втрати годувальника, не врегульовано вказаними Законами.
Водночас, є необґрунтованою відмова відповідача щодо неможливості обчислення пенсії позивача по втраті годувальника за приписами Закону №3723-XII, з огляду на наступне.
Приписами ч.10 ст.37 Закону №3723-XII у разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених частиною десятою цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.
Так, Закон №3723-XII втратив чинність на підставі Закону №889-VIII за винятком статті 37 Закону №3723-XII, яка повинна застосовуватися до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу 11 Закону №889-VIII.
За змістм пунктів 10 і 12, 13 розділу 11 Закону №889-VIII державні службовці, які на момент набрання законної сили цим законом мають стаж роботи на державній службі 10 або 20 років на посадах віднесених до відповідних категорій державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Особами, які на день набрання чинності цим Законом, перебувають у відставці, відповідно до вимог ст.31 Закону №3723-XII зберігаються гарантії, передбачені цією статтею.
Частини 1, 13, 14 ст.37 Закону №3723-XII встановлюють, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У разі смерті особи у період перебування на державній службі за наявності у померлого годувальника стажу державної служби не менше 10 років непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям - незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім'ї - 90 відсотків. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на умовах, передбачених ч.10 цієї статті, мають також непрацездатні члени сім'ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.
Відтак, за наявності умов, передбачених Законом України "Про державну службу", стажу державної служби у особи, на утриманні якого перебувала особа, остання має право на таку пенсію.
Можливість застосування такого підходу підтверджена правовими висновками Верховного Суду у справах щодо членів сім'ї померлого судді, які бажають отримувати пенсію за втратою годувальника, зокрема: від 25.05.2022 у справі №409/2218/17, від 01.06.2022 № 420/9478/21.
Також, право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника особам, які були на його утриманні до отримання права на вихід на відповідну пенсію годувальником, законодавець пов'язує з наявністю у померлого стажу державної служби не менше 10 років та факту непрацездатності утриманця.
Як встановлено з матеріалів справи, чоловік позивача, як на момент призначення довічного грошового утримання, так і на момент смерті мав більше 20 років стажу роботи на посадах віднесених до державної служби, тобто мав право на одержання пенсії державних службовців відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-XII, а тому позивач має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на підставі статті 37 Закону №3723-XII.
Рішення суду першої інстанції у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію без обмеження її граничним розміром колегія суддів не переглядає через відсутність оскарження у цій частині.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.