Справа № 620/13169/23 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
04 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати у повній мірі йому додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', у розмірі збільшеної до 100 000,00 грн. за період з 24.02.2022 по 06.02.2023;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, з урахуванням раніше виплачених сум, додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', у розмірі збільшеної до 100 000,00 грн. за період з 24.02.2022 по 06.02.2023.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апелянта аналогічні, викладеним у позовній заяві, та мотивовані зокрема тим, що заявлені позовні вимоги є обґрунтовані. Вказано, що судом не було належно взято до уваги той факт, що позивач виконував свої обов'язки на території прикордонних громад Чернігівської області (Ріпкинської та Городнянської), а також прикордонної смуги Чернігівської області, глибиною до 10 км вздовж державного кордону з російською федерацією, які в період з 24.02.2022 по 31.12.2022 були визначені районами ведення воєнних (бойових) дій. Відтак, набув право на виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі до 100 000,00 грн.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 до 03.07.2023 проходив службу в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого кримінальної поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Відповідно до наказів ГУНП в Чернігівській області від 18.07.2022 №855, від 01.08.2022 №900, від 08.08.2022 №935, від 06.09.2022 №1043, від 03.10.2022 №1163, від 10.10.2022 №1185, від 17.10.2022 №1209, від 31.10.2022 №1278, від 24.10.2022 №1236, від 21.11.2022 №1385, від 29.11.2022 №1423, від 05.12.2022 №1453, від 13.12.2022 №1494, від 19.12.2022 №1517, від 26.12.2022 №1576, від 09.01.2023 №30, від 16.01.2023 №91, від 23.01.2023 №141, від 30.01.2023 №170 позивач був задіяний у відпрацюваннях на території прикордонних районів (проведення комплексу заходів по відпрацюванню осіб, які можуть бути причетними до співпраці з окупаційними військами, колабораційної, терористичної та іншої діяльності проти України в інтересах агресора на території Ріпкинського та Городнянського районів Чернігівської області, в прикордонній смузі глибиною 10 км та протяжністю вздовж державного кордону).
Враховуючи наведене, позивач вважає, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства не виплачено йому додаткову винагороду в розмірі до 100 000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, що стало підставою для звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів позивач не надав, а тому його доводи про порушення відповідачем приписів Постанови №168 під час нарахування грошового забезпечення є необґрунтованими.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 7 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217, яка застосовується з 24.02.2022, внесено зміни в пункт 1 вказаної Постанови та викладно їх в такій редакції: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».
З метою організації правильності застосування норм чинного законодавства Головою Національної поліції надано Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану (далі - Методичні рекомендації), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
У пункті 1 розділу І Методичних рекомендацій зазначено, що останні застосовуються на період дії воєнного стану для організації виплати додаткової винагороди поліцейським у розмірі 30000, 00 гри. щомісяця, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пункт 2 розділу І Методичних рекомендацій встановлює, що додаткові винагороди є окремим тимчасовим видом грошового забезпечення поліцейських, який виплачується на період дії воєнного стану, за період проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов'язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов'язків за іншими посадами та тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з. національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії згідно з умовами, передбаченими розділами II IV цих Методичних рекомендацій.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу І Методичних рекомендацій виплата винагород здійснюється органом, установою, за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду на підставі наказів такого органу, установи.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу І Методичних рекомендацій підготовка проектів наказів за списками керівників поліцейських про виплату винагород покладається на структурні підрозділи ГУНП.
Розділом IIІ Методичних рекомендацій затверджено умови встановлення та виплати збільшеної додаткової винагороди (до 70 000,00 грн.).
Відповідно до пункту 1 розділу III Методичних рекомендацій збільшена додаткова винагорода (до 70 000,00 грн.) установлюється та виплачується поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за фактичний час виконання ними цих службових обов'язків.
Пунктом 1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій встановлено, що збільшена додаткова винагорода виплачується пропорційно часу участі в діях (заходах) у розрахунковому місячному періоді здійснення заходів під час дії воєнного стану, що обраховується за час фактичної участі в діях (заходах).
Відповідно до пункту 3 розділу III Методичних рекомендацій підтвердження здійснення дій (заходів) є список поліцейських з обрахованим у зазначений спосіб розміром винагороди, що пропонується до виплати, який у подальшому є додатком до наказу.
Отже, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 додаткова виплата до 100000,00 грн. за своєю суттю є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення (в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260), який виплачується на період дії воєнного стану поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та виплачується пропорційно часу участі в таких діях.
Пунктом 3 Методичних рекомендацій визначено вичерпний перелік заходів, до яких залучаються поліцейські у районах ведення бойових дій, і за участь у яких передбачено виплата збільшеної додаткової винагороди до 100000,00 грн, а саме:
1) виконання бойових завдань з відсічі та стримування збройної агресії проти України на лінії бойового зіткнення (у межах району виконання органом бойових завдань) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ або в порядку взаємодії підрозділів Національної поліції України зі Збройними силами України та/або Головного управління розвідки Міністерства оборони України чи передачу їх під оперативне управління командувачу оперативно стратегічного угруповання військ;
2) участі у бойових завданнях із проведення розвідувальних спеціальних (активних) заходів відповідно до Закону України «Про розвідку»;
3) відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення за умови безпосереднього контакту з противником;
4) охорони об'єктів (у тому числі несення служби на блокпостах) під час нанесення по них вогневого ураження противником;
5) розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів;
6) пошук, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
7) заходів з евакуації населення з районів, що піддаються вогневому ураженню противника;
8) безпосереднє проведення процесуальних дій з документування наслідків воєнних злочинів, фіксація та збір доказів, вжиття заходів з установлення розміру завданої шкоди, з огляду та ідентифікації тіл (останків) загиблих в умовах реальної загрози для життя та здоров'я працівника поліції, які виникли внаслідок активних воєнних (бойових) дій.
Відповідно до довідки ГУНП в Чернігівській області від 14.07.2023 №347/124/21/01-2023 додаткова грошова винагорода у збільшеному до 100000,00 грн. розмірі нарахована позивачу наказами від 11.04.2022 №138 о/с (за період з 24.02-25.03.2022), від 06.05.2022 №202 о/с (за період з 26.03-24.04.2022), від 09.06.2022 №267 о/с (за період з 25.04-24.05.2022), від 11.07.2022 №368 о/с (за період з 25.05-23.06.2022), від 26.09.2022 №461 о/с (за період з 19.07-31.08.2022), від 21.12.2022 №589 о/с (за період з 01.11-25.12.2022).
Як вказано відповідачем, у інші періоди позивач не залучався до вищезазначених заходів, у зв'язку із чим йому не нараховувалась збільшена додаткова винагорода відповідно до Постанови №168.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги акцентує увагу на тому, що проведення комплексу заходів по відпрацюванню осіб, які можуть бути причетними до співпраці з окупаційними військами, колабораційної, терористичної та іншої діяльності проти України в інтересах агресора, як це зазначено у фотокопіях наказів Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про які вказано в апеляційній скарзі, не є тотожним безпосередній участі в бойових діях або заходах.
Більше того, доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України та свідчили про безпосередню участь позивача у бойових діях або залученні його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, матеріали справи не містять. Не надано таких і під час апеляційного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що факт виконання службових обов'язків на території Ріпкинського та Городнянського районів Чернігівської області, віднесених у період з 24.02.2022 по 31.12.2022 до районів ведення воєнних (бойових) дій, а також у прикордонній смузі не створює обов'язку для відповідача для нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є відповідні накази командирів (начальників) та документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів.
На виконання частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд першої інстанції вірно вказав, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
З огляду на те, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів позивач не надав, його доводи про порушення відповідачем приписів Постанови №168 під час нарахування грошового забезпечення, суд вважає необґрунтованими.
Перевіряючи доводи апелянта про те, що суд першої інстанції послався на Методичні рекомендації, які не можуть переважати над нормами Закону та Постанови, судова колегія зазначає, що такі твердження хоча й є обґрунтованими, проте не свідчать про наявність права на спірні виплати, адже не підтверджують залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не було доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень вимог чинних нормативно-правових актів в межах спірних правовідносин.
Дослідивши зміст апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив даний спір у відповідності до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем в апеляційній скарзі не доведено протиправності бездіяльності відповідача в межах спірних правовідносин, а відтак підстави для задоволення позовних вимог та апеляційної скарги - відсутні.
Крім того, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить.
Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко