04 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/2022/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 по справі № 620/2022/24; зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року по справі № 620/2022/24.
Свою заяву мотивує тим, що видана Департаментом з питань виконання кримінальних покарань довідка від 09.05.2024 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023, однак складові грошового забезпечення розраховані із грошового забезпечення за посадою із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, а додаткові з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 (1762,00 грн.).
Відповідачем було подано заперечення на заяву про встановлення судового контролю, в якій вказав, що на момент виникнення права на перерахунок пенсії (01.01.2023 в даному випадку) розміри посадових окладів, окладів за військове звання та надбавки за вислуги років працівників Державної кримінально-виконавчої служби України фактично базуються та розраховуються відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2018 рік, тобто фактично виплачені суми грошового забезпечення залишаються «на рівні» 2018 року, то й для розрахунку відповідних середніх розмірів (наприклад премії) для перерахунку пенсії використовується прожитковий мінімум станом на 2018 рік.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 620/2022/24 позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України задоволено повністю, визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо складання та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 31.01.2024 №9/3-290 без врахування при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно із додатками 1,12,13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/18826/14, від 19.11.2018 у справі № 804/10264/15.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Так, з наданої суду довідки від 09.05.2024 № 9/3-1632 встановлено, що вона не враховує положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення основних та додаткових складових грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, оскільки надбавка за особливості проходження служби та премія розраховані виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2018, про що зазначено в примітці довідки (зворот а.с. 41).
Вказане свідчить про неналежне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 620/2022/24 та, як наслідок, порушення відповідачем норм Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів в частині обов'язковості виконання судового рішення.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
З огляду на викладене, зважаючи на невиконання Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України судового рішення, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись статтями 241-242, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.
Зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України у строк до 04.11.2024 подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду 10.04.2024 у справі № 620/2022/24.
Попередити Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, що у разі неподання звіту у встановлений судом строк, суд може розглянути питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА