04 жовтня 2024 року Чернігів Справа № 620/13034/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Командування оперативно- тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 , Національного університету оборони України про визнання протиправними та скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Командування оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 , Національного університету оборони України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 14.1., 14.1.1. наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Північ» (з основної діяльності) від 24.01.2022 №35 «Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Національного університету оборони України, яким ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності як особу, винну у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів за результатами службового розслідування, проведеного згідно наказу командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з основної діяльності) № 35 від 24.01.2022, в розмірі 74334,92 грн.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, позовна заява подана з порушенням вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160, частин шостої, сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, як встановлено судом, пунктами 14.1., 14.1.1. наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Північ» (з основної діяльності) від 24.01.2022 №35 «Про результати службового розслідування» позивача було притягнуто до матеріальної відповідальності, з яким, як зазначає позивач в позовній заяві, він був ознайомлений в серпні 2024 року після отримання грошового забезпечення.
В той же час, позивач доказів на підтвердження зазначеного не надає, як і не надає доказів не відрахування з грошового забезпечення коштів в період з лютого 2022 року по серпень 2024 року, враховуючи що грошове забезпечення є періодичним платежем.
Також не надає доказів ознайомлення з наказом начальника Національного університету оборони України, яким ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності як особу, винну у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів за результатами службового розслідування, проведеного згідно наказу командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з основної діяльності) № 35 від 24.01.2022, в розмірі 74334,92 грн.
За таких обставин, позов подано з пропуском місячного строку звернення до суду.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
- в позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Національного університету оборони України, яким ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності як особу, винну у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів за результатами службового розслідування, проведеного згідно наказу командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з основної діяльності) № 35 від 24.01.2022, в розмірі 74334,92 грн, однак не зазначає дати, номеру оскаржуваного наказу.
Таке формулювання позовних вимог позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет позову, тому позивачу необхідно визначитись з належними позовними вимогами в частині зазначення дати та номеру наказу, яким, на думку позивача, було порушено його права.
Суд звертає увагу, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою;
- до позовної заяви не додано наказ начальника Національного університету оборони України, яким ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності як особу, винну у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів за результатами службового розслідування, проведеного згідно наказу командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з основної діяльності) № 35 від 24.01.2022, в розмірі 74334,92 грн.
Що стосується клопотання позивача про витребування від відповідачів наказу про призначення службового розслідування, акту службового розслідування та усіх доданих до нього матеріалів, наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та інші документи на підставі яких було проведено таке службове розслідування а також, наказу начальника Національного університету оборони України, яким з ОСОБА_1 стягнуто 74334,92 грн. з підстав відсутності таких доказів у позивача та неможливості надати їх суду, то суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте, позивачем в порушення вимог частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів вжиття заходів для отримання у відповідачів вказаних документів та доказів відмови у їх наданні.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає поверненню без розгляду.
У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: 1) належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у разі подання в паперовому вигляді - в двох примірниках); 2) оскаржуваного наказу начальника Національного університету оборони України, яким ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності як особу, винну у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів за результатами службового розслідування, проведеного згідно наказу командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з основної діяльності) № 35 від 24.01.2022, в розмірі 74334,92 грн в трьох примірниках; 3) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
При цьому суд звертає увагу, що згідно частини дев'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів повернути без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Командування оперативно- тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України Військова частина НОМЕР_1 , Національного університету оборони України про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА