Справа № 420/18380/24
04 жовтня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири в сумі 14199,00 грн, відповідно до квитанції №0.0.3224221620.1 від 29.09.2023 року.
Ухвалою суду від 18.06.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 02.07.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справу розглянуто з урахуванням перебування судді Токмілової Л.М. у відпустці.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.09.2023 року позивач вперше придбав нерухоме майно, а саме квартиру за адресою АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу і при його нотаріальному посвідченні сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 % від вартості квартири в загальній сумі 14199,00 гривень. Так, як придбання житла здійснено вперше, позивач подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про повернення суми 14199,00 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло. Однак, відповідачем відмовлено у поверненні коштів. Позивач вважає, відмову відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
12.07.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Таким чином, обов'язок підтвердження відсутності факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя покладено на особу, яка купує житло (зокрема, шляхом подання відповідної заяви), а встановлення факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя та права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до повноважень нотаріуса, який посвідчує договір купівлі-продажу. Враховуючи те, що Головне управління не має як можливості, так і обов'язку встановлювати факт першого придбання нерухомого майна позивачем, відсутні і правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки неможливо встановити, що такий збір позивачем сплачений саме помилково. На думку відповідача, Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України.
19.07.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив аналогічні доводи тим, які наведені у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2023 року, зареєстрованого в реєстрі за №1981 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Чімбер О.В., придбав у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №51925391 від 29.09.2023 року, сформованого приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Чімбер О.В., 29.09.2023 року на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2023 року №1981, за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2026111151237.
У зв'язку з придбанням нерухомого майна, під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу ОСОБА_1 сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в загальній сумі 14199,00, що підтверджується квитанцією №9319-3329-4619-4255 від 29.09.2023 року в АТ КБ ПРИВАТБАНК, засвідченою приватним нотаріусом Чімбер О.В.
14.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, якою просив повернути помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в розмірі 14199,00 грн., на підставі того, що відповідне житло ним придбано вперше, що звільняє від сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши заяву позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 16.05.2024 року повідомило, що Реєстр прав власності на нерухоме майно (РПВН) запроваджено в 2003 році, підключення БТІ до РПВН здійснювалось поступово, так як не були встановлені строки. До цього здійснення реєстрації права власності проводилось на підставі Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121. БТІ здійснювало реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування: населені пункти, у межах території яких БТІ мало право здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Отже єдиного загальнодержавного реєстру або інформаційної бази не існує. Таким чином, відсутність інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав РПВН, не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013 року. Враховуючи зазначене, відповідач відмовив позивачу надати подання на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 14199,00 грн.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у складенні та направлення до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 14199, 00 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до положень п.9 ст.1 Закону № 400/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Як передбачено ч. 1 та ч. 3 ст.3 даного Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з підп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року за №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року за №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону України №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866).
Згідно з пунктом 15-2 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 (у редакції Постанови №866) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Наведені норми, в межах спірних правовідносин, дозволяють прийти до таких висновків:
- особа, яка придбаває житло вперше, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- реалізація такого права здійснюється у відповідності до норм Порядку № 1740;
- обов'язок підтвердження такого статусу (особа придбаває житло вперше), наявність відповідного права, покладається на особу, у спосіб подання визначених чинним законодавством документів;
- законодавством не встановлено перешкод для подання згаданих документів як підчас нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна так і після.
В результаті доповнення Порядку №1740 новими пунктами (15-2, 15-3) Держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:
1) коло осіб, котрі в розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 року в рамках Порядку №1740 Держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона подати заяву до органу Пенсійного фонду України заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Отже, заявник повинен надати органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.
Окрім того, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 року у справі №280/9714/20, в якій зазначено наступне: «Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду».
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 14.05.2024 року, в якій просив сформувати подання про повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 14199,00 грн., сплаченого згідно квитанції №9319-3329-4619-4255 від 29.09.2023 року.
Мотивуючи тим, що квартира згідно договору купівлі-продажу від 29.09.2023 року є першим його нерухомим житлом та до заяви долучено такі документи: копію паспорта та РНОКПП заявника; копію договору купівлі продажу квартири; копію квитанції; реквізити заявника; інформаційну довідку з реєстру; довідку про невикористання житлових чеків.
Також вищезазначеною заявою позивач підтвердив, що ніколи не набував житло у власність раніше.
Згідно з наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки №372674220 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої 03.04.2024, за позивачем не зареєстровано будь - яких операцій з придбання об'єкта житлової нерухомості, окрім придбання квартири на підставі договору купівлі продажу квартири від 29.09.2023 року.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 604 від 10.05.2024 року ОСОБА_1 в списках на приватизацію державного житлового фонду за час проживання за зареєстрованим місцем проживання в АДРЕСА_2 у період з 03.09.1994 року по 09.05.2024 року не значиться, житловий чек за цією адресою не використовувався.
За таких обставин, суд вважає, що позивач не повинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, а тому сума сплаченого збору підлягає поверненню.
В свою чергу, відповідачем, як органом на якого законодавством безпосередньо покладено обов'язок контролювати справляння до бюджету збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна, не надано суду жодних доказів в підтвердження обставин того, що квартира придбавалася позивачем не вперше, як цього вимагає ч.2 ст.77 КАС України.
Таким чином, суд вважає відмову відповідача у формуванні подання про повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна протиправною.
З урахуванням вищевикладеного, для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14199,00 грн (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок), сплаченого згідно з квитанцією № 9319-3329-4619-4255 від 29.09.2023 року.
При цьому суд зазначає, що номером квитанції, на підставі якої сплачено збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є № 9319-3329-4619-4255, а не №0.0.3224221620.1., як зазначає позивач.
За таких обставин, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Суд критично ставиться до доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 16.05.2024 року відмовило позивачу у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а позивач звернувся до суду 12.06.2024 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Необхідно зауважити, що часткове задоволення позовних вимог, у даному випадку, не впливає на розмір судового збору, який підлягає стягненню, оскільки обсяг задоволених вимог фактично не відрізняється від кількості тих, за які такий збір був сплачений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 суми сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14199,00 грн. сплаченого згідно з квитанцією № 9319-3329-4619-4255 від 29.09.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14199,00 грн (чотирнадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок), сплаченого згідно з квитанцією № 9319-3329-4619-4255 від 29.09.2023 року.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.