Справа № 420/28030/24
03 жовтня 2024 року м.Одеса
Головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду та заперечення представника Позивача за вхід. №ЕП/16312/24,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 від « 23» травня 2024 року про звільнення з військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами визначеними абзацом 6 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як військовослужбовця, який має двох дітей віком до 18 років, другий з батьків яких помер.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
Ухвалою суду від 17.09.2024 року продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
25.09.2024 року до суду разом з відзивом на позовну заяву від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано тим, що Як вбачається із матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду його рапорту про звільнення з військової служби, який подано до Міністра оборони України засобами поштового зв'язку (№ накладної: 0100100048366) 21.06.2024 року та вручений 25.06.2024 року. Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, позивач повинен був звернутися до суду не пізніше 25 липня 2024 року, однак позовна заява датована лише 30.08.2024 року, що у свою чергу свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
Додатково сторона відповідача зазначає, що матеріали справи засвідчують те, що ОСОБА_1 співпрацює із адвокатом Дробчак Л.В. з 23 травня 2024 року (аркуш 17 (ордер)).
Будучи представником позивача, ОСОБА_2 як фахівець в галузі юридичної справи, цілком обізнана стосовно вимог процесуального законодавства України в частині строків звернення до суду із даним позовом, однак на власний розсуд, тобто з суб'єктивних підстав, такий строк стороною позивача було пропущено.
01.10.2024 року до суду за вхід. №ЕП/16312/24 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Заперечення обґрунтовані тим, що у відповідь на адвокатський запит №15-02/07-2024 від 13.07.2024 року Відповідачем простим листом направлено відповідь про нерозгляд відповідачем рапорту про звільнення з військової служби, а також відсутність намірів військової частини НОМЕР_1 у його розгляді та відповідно звільненні позивача, яку отримано представником позивача 02.08.2024 року. Таким чином саме 02.08.2024 року припинив свою дію стан правової невизначеності щодо дійсності факту порушення/не порушення відповідачем права позивача, щодо його звільнення з військової служби. Саме 02.08.2024 року позивач вперше дізнався про його порушене право в процесі проходження публічної служби.
З огляду на вказане, останнім днем для звернення до суду з позовом у місячний строк був 02.09.2024 року, представником Позивача направлено до суду позов в межах строку визначеного КАС України.
Розглядаючи клопотання про залишення позову без розгляду та заперечення щодо задоволення вказаного клопотання, суд виходить з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 21 червня 2024 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до командира-військової частини НОМЕР_1 через Міністерство оборони України із рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами.
Вказаний рапорт був направлений на поштову адресу для листування Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 ) за допомогою послуг поштового зв'язку, що надаються АТ «Укрпошта» цінним листом з описом поштового повідомлення (трекінг-номер №0100100048366). Згідно з даними додатку «Трекінг» АТ «Укрпошта», цінний лист із вказаним трекінг-номером було отримано Міністерством оборони України 25 червня 2024 року.
Відповідно до Інструкція з діловодства в Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року № 124, загальний строк для виконання документів та надання відповіді по суті порушених питань становить 30 днів.
З урахуванням вказаного, за загальним правилом рапорт на звільнення повинен бути розглянутий командиром протягом 30 днів з моменту його реєстрації в стройовій частині. При цьому, розглянутим вважається рапорт той, по якому прийнято рішення та це рішення чи відповідь доведена до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз'ясненням порядку оскарження.
Враховуючи подання відповідного рапорту через Міністерство оборони України, необхідний строк для направлення та безпосереднього розгляду військовим командуванням, рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби, з моменту направлення відповідного рапорту 21 червня 2024 року до винесення рішення могло минути більше 30 днів.
Враховуючи тривалість очікування рішення відповідача за результатами розгляду рапорту про звільнення з військової служби, що був поданий 21 червня 2024 року через Міністерство оборони України, 13 липня 2024 року (до закінчення можливого 30-денного строку визначеного Інструкцією від 07 квітня 2017 року № 124), представник позивача адвокат Дробчак Людмила Володимирівна звернулась до Міністерства оборони України з адвокатським запитом вих. №15-02/07-2024 від 13 липня 2024 року із проханням про надання інформації, серед іншого, про стан розгляду керівництвом військової частини НОМЕР_1 рапорту старшого солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
Вказаний адвокатський запит був направлений Міністерством оборони України на виконання (надання відповіді щодо суті поставлених питань) до військової частини НОМЕР_1 .
02.08.2024 року, адвокатом Дубчак Л.В., було отримано простий лист військової частини НОМЕР_1 вих. №2558 від 18 липня 2024 року, яким було повідомлено про не розгляд рапорту ОСОБА_1 .
Разом з тим, до суду сторонами не надано відомостей про те, що до моменту направлення адвокатського запиту вих. № 15-02/07-2024 від 13 липня 2024 року, відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 направлялось будь-які листи/повідомлення/рішення щодо розгляду/не розгляду по суті рапорту позивача про його звільнення з військової служби.
З огляду на це, суд погоджується з представником позивача, що саме 02 серпня 2024 року припинив свою дію стан правової невизначеності щодо дійсності факту порушення/не порушення відповідачем права позивача, щодо його звільнення з військової служби.
02 серпня 2024 року позивач вперше дізнався про його порушене право в процесі проходження публічної служби - не розгляд відповідачем рапорту про звільнення з військової служби, а також відсутність намірів військової частини НОМЕР_1 у його розгляді та відповідно звільненні позивача.
Доказів отримання листа військової частини НОМЕР_1 представником позивача до 02.08.2024 року сторонами не надано, представником Відповідача в клопотанні не оскаржувалося.
Таким чином, відповідно до статті 122 КАС України останнім днем місячного строку для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є 02.09.2024 року (з урахуванням 01.09.2024 року - вихідний день).
Разом з тим, представником позивача направлено до суду позов засобами поштового зв'язку в межах строку звернення до суду - 02.09.2024 року, що підтверджується конвертом з трек-номером 0100198572815.
Окремо суд звертає увагу сторін, що при постановленні ухвали про відкриття провадження по справі суддею були враховані доводи представника позивача щодо строків звернення до суду на підставі наявних на той момент підтверджуючих доказів.
По перше: згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 2, 3 ст. 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАСУ, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з тим, представник Відповідача в заяві про залишення позовної заяви без розгляду оперує лише тими доказами, які були оцінені судом при відкритті провадження по справі. Жодних інших доказів чи пояснень до суду надано не було.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, про безпідставність заявлених представником відповідача доводів про пропущений позивачем строк звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії»).
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 44, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 - відмовити повністю.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень статті 256 КАС України, ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА