м. Вінниця
01 жовтня 2024 р. Справа № 120/17458/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши поданий звіт в порядку положень ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.07.2021 виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи із 86% сум грошового забезпечення, та з урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром.
07.05.2024 позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення залишається невиконаним.
Ухвалою від 13.05.2024 постановлено розгляд заяви ОСОБА_1 здійснювати в порядку письмового провадження. Установлено відповідачу строк для подання відзиву на заяву про встановлення судового контролю.
На виконання ухвали від 13.05.2024 відповідач подав відзив, у якому стверджує про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №120/17458/23 у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою від 15.07.2024 суд встановив судовий контроль за виконанням рішення суду в адміністративній справі №120/17458/23.
19.08.2024 відповідач подав звіт про виконання рішення суду, до якого долучив відповідні докази.
Ухвалою від 27.08.2024 призначено судове засідання щодо розгляду звіту.
01.10.2024 відповідач подав доповнення до звіту.
01.10.2024 учасники процесу, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Натомість, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Тому, суд дійшов висновку про розгляд звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в порядку письмового провадження.
Надаючи оцінку звіту про виконання рішення від 05.02.2024, суд виходить із наступних мотивів.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до наданого відповідачем звіту та доповненнями до нього про стан виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/17458/23 від 05.02.2024, зазначено, що на виконання рішення суду та вимог ухвали про встановлення судового контролю, Головним управлінням здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 виходячи із 86% сум грошового забезпечення та з урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром.
Розмір пенсії позивача виходячи із 86% сум грошового забезпечення та з урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром:
- з 01.07.2021 склав - 28979,92 грн (розрахований на виконання рішення суду у справі № 120/17458/23),
- з 01.03.2022 (в т.ч. індексація 3777,19 грн) склав - 32757,11 грн (розрахований на виконання рішення суду у справі № 120/8214/22),
- з 01.03.2023 (в т.ч. індексація 1500,00 грн) склав - 34257,11 грн (розрахований на виконання рішення суду у справі № 120/5711/23),
- з 01.03.2024 (в т.ч. індексація 1500,00 грн) склав - 35757,11 грн (розрахований на виконання рішення суду у справі № 120/17458/23).
Відповідач зауважив, що в цілому, Головним управлінням у справі № 120/17458/23 ОСОБА_1 нараховано заборгованість в сумі - 85000,00 грн, яка обліковуються Головним управлінням в підсистемі "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ та буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України передбачених на цю мету, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обумовлено проведення пенсійних виплат особам, які мають право на пенсію за цим Законом за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд зазначає, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є спонукання відповідача-суб'єкта владних повноважень до виконання рішення суду, ухваленого не на його користь, якщо таке рішення передбачає вчинення певних дій.
При цьому визначальним є те, чи існують достатні підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання судового рішення, маючи реальну можливість його виконати.
Судом з'ясовано, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача із 86% сум грошового забезпечення та з урахуванням нарахованої щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без обмеження її максимальним розміром та розмір пенсії:
- з 01.07.2021 склав - 28979,92 грн (розрахований на виконання рішення суду у справі № 120/17458/23),
- з 01.03.2022 (в т.ч. індексація 3777,19 грн) склав - 32757,11 грн (розрахований на виконання рішення суду у справі № 120/8214/22),
- з 01.03.2023 (в т.ч. індексація 1500,00 грн) склав - 34257,11 грн (розрахований на виконання рішення суду у справі № 120/5711/23),
- з 01.03.2024 (в т.ч. індексація 1500,00 грн) склав - 35757,11 грн (розрахований на виконання рішення суду у справі № 120/17458/23).
Також, відповідач вказав, що нарахована заборгованість в сумі - 85000,00 грн, яка обліковуються Головним управлінням в підсистемі "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України передбачених на цю мету.
Суд зауважує, що відповідно до статтей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а повідомлені Управлінням обставини свідчать про необхідність дотримання певних процедурних дій з метою реалізації виконання судового рішення в повному обсязі.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 року у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 року у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 року у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 року у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
З огляду на викладене, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надало докази вчинення необхідних та залежних від нього дій з метою виконання рішення суду, а відтак наявні підстави для прийняття звіту.
Щодо клопотання позивача про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду від 05.02.2024, то суд зазначає наступне.
Верховний Суд в своїх постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 704/1547/17 та від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначив, що можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі № 120/17458/23, про які зазначено вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області або його заступника.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.08.2024 (вх. № 48121/24) про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 в адміністративній справі № 120/17458/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В задоволені клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області або його заступника штрафу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна