79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"01" жовтня 2024 р. Справа №914/1316/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Процевич Р.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» б/н від 22.08.2024 (вх.№ЗАГС 01-05/2388/24 від 23.08.2024)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.08.2024 (суддя Березяк Н.Є.) про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів
за заявою: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» про витребування доказів
у справі № 914/1316/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (надалі ТзОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України»), м.Київ
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» (надалі АТ “ОГС “Львівгаз»), м. Львів
про: стягнення заборгованості в розмірі 2 583 302 768,81 грн.,
за участю представників:
від позивача: Єгоров В.С.;
від відповідача: Гарбузюк Р.О.
ТзОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до АТ “ОГС “Львівгаз» про стягнення заборгованості в розмірі 2 583 302 768,81 грн., з яких: основний борг в сумі 1 695 266 538,79 грн., пеня в розмірі 311 412 588,94 грн., 100 237 822,64 грн. - 3 % річних та інфляційні втрати в розмірі 476 385 818,44 грн.
29.07.2024 АТ “ОГС “Львівгаз» звернулось до Господарського суду Львівської області з клопотанням №1316-4 про витребування у позивача для огляду в судовому засіданні оригіналів наступних доказів, а копії їх долучити до матеріалів справи:
- значення “Bid» для котирування Day-ahead згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань ICIS European Spot Gas Markets під заголовком “Slovakia Price Assessment» за кожен день періоду з 31.12.2021 по 27.02.2022 у євро/МВт*г;
- значення “Offer» для котирування Day-ahead згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань ICIS European Spot Gas Markets під заголовком “Slovakia Price Assessment» за кожен день періоду з 31.12.2021 по 27.02.2022 у євро/МВт*г;
- відомості про плату за вихід із газотранспортної системи Словаччини, розраховані за допомогою тарифного калькулятора, що розміщений за посиланням https://tis.eustream.sk/TisWeb/#/?nav=oa.calw&lng=EN&pcrw=true, з розрахунку на 10000 МВт*г денної потужності при бронюванні потужності на одну добу для кожного розрахункового місяця в точці “Budince», євро/МВт*г;
- докази про дати/час оприлюднення цін на газ на власному сайті в період з 31.12.2021 по 27.02.2022;
- відомості про обсяг газу, переданого АТ “Львівгаз» кожного дня в період з 01.01.2022 по 28.02.2022, в МВт*г;
- документи, які підтверджують придбання ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» ресурсу природного газу для виконання зобов'язань “постачальника останньої надії» для потреб АТ “Львівгаз» в період з 01.01.2022 по 28.02.2022 з зазначенням цін та обсягів придбаного газу в МВт*г.
Дане клопотання обгрунтоване тим, що позивач, звертаючись з даним позовом до суду не долучив до позовної заяви розрахунку застосування цін та копій документів, на підставі яких був здійснений розрахунок. Оскільки, договір передбачає визначення ціни газу за кожен день поставки за формулою, вихідні дані якої знаходяться у розпорядженні іноземних осіб, тому дані у вільному доступі відсутні. Листом № ЛГ-1367/01-24 від 26.06.2024 АТ «Львівгаз» звернулося до позивача з проханням надати копії оригіналів документів та відомості на підставі яких було визначено ціну і вартість переданого газу. Водночас, станом на 29.07.2024 АТ «Львівгаз» відповіді не отримало. Разом з тим, АТ «Львівгаз» у запереченнях на відзив покликається на порушення позивачем умов п. 4.1 договору в частині дотримання порядку встановлення нових цін. Зауважує, що зазначені у клопотанні докази можуть підтвердити або спростувати вірність здійсненого позивачем розрахунку позовних вимог, як в частині основного боргу так і нарахувань. Окрім того, відповідач зазначає, що саме на позивача покладено обов'язок надати докази дат оприлюднення цін на газ на власному сайті. Ці докази є у розпорядженні позивача, так як на їх основі ним здійснено розрахунок цін на газ у спірному періоді і заявлено позовні вимоги. Для самостійного отримання доказів в частині вихідних даних для розрахунку цін на газ в.о. голови правління АТ «Львівгаз» Дацюк П.М. звертався до іноземної особи, яка є володільцем інформації і знаходиться у Лондоні. Проте, дані не було надано, що унеможливлює їх самостійне отримання.
14.08.2024 представник позивача подав до суду першої інстанції через систему «Електронний суд» заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких, зокрема, зазначив, що клопотання відповідача про витребування доказів подано ним з пропуском процесуального строку, встановленого ст. 80 ГПК України, без обгрунтування неможливості подання витребуваних доказів, у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього, а тому наявні підстави для залишення вказазного клопотання без розгляду (задоволення).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.08.2024 року у справі №914/1316/24 (суддя Н.Є. Березяк) клопотання представника відповідача (вх. №19149/24 від 30.07.2024) про витребування доказів залишено без розгляду.
При прийнятті ухвали суд виходив з того, що відповідач при подані відзиву на позов, в порушення ч. 4 ст. 80 ГПК України, не повідомив суд та позивача, які докази не може подати відповідач у встановлений законом строк (разом з відзивом), не зазначив об'єктивних причин, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, не надав докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Водночас, відповідач звернувся із заявою про витребування доказів лише 30.07.2024, тобто з пропуском строку. Клопотання про поновлення пропущеного сороку з обґрунтуванням поважності причини пропуску матеріали справи не містять, так як і відсутні докази, що відповідач був позбавлений можливості реалізувати відповідне право у встановлений строк, тобто до 12.06.2024. Оскільки відповідач звернувся із клопотанням про витребування доказів поза межами встановленого законом строку без клопотання про його поновлення з обґрунтуванням поважності причин пропуску, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення клопотання - без розгляду.
АТ “ОГС “Львівгаз» подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.08.2024 року у справі №914/1316/24, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду зі стадії розгляду клопотання про витребування доказів до суду першої інстанції.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції при розгляді заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів припустився надмірного формалізму і залишив клопотання без розгляду незаконно, що перешкоджає виконанню завдань підготовчого провадження, унеможливлює виконання п.7 ч.2 ст.182 ГПК України в частині подання доказів і перешкоджає подальшому провадженню у справі, зокрема в частині переходу до стадії розгляду справи по суті без виконання завдань підготовчого провадження. Скаржник зазначає, що у зв'язку з недотриманням позивачем при поданні позовної заяви вимог п.3 ч.3 ст.162 і вимог ч.2 ст.164 ГПК України щодо долучення до позовної заяви обґрунтованого розрахунку позовних вимог та доказів, які його підтверджують, АТ «Львівгаз» 29.07.2024 подало письмове клопотання № 1316-4 про витребування у позивача таких доказів, а у підготовчому засіданні 15.08.2024 заявило усні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання цього клопотання і про витребування у позивача обгрунтованого розрахунку позовних вимог. Наголошує, що про неподання позивачем доказів, які підтверджують його вимоги (а не заперечення відповідача), АТ «Львівгаз» вказало у пунктах 7,8 відзиву від 11.06.2024 № 1316-2, а у пунктах 2-6 відзиву обґрунтувало обов'язок позивача подати розрахунок і докази, які його підтверджують. Враховуючи те, що після подання відзиву, позивач не подав ні розрахунку, ні доказів, а суд не взяв до уваги доводи відзиву про ці обставини, з метою подання у подальшому обґрунтованого клопотання про витребування доказів АТ «Львівгаз» вчинило дії для самостійного отримання доказів, які підтверджують вимоги позивача: звернулося до позивача з листом про надання документів і відомостей, а також звернулося до іноземної юридичної особи з відповідним проханням, що підтверджується матеріалами справи. У пунктах 2-9 поданих суду заперечень від 18.07.2024 №1316-3 АТ «Львівгаз» повторно наголосило на цих обставинах, долучило докази звернення до позивача за отриманням доказів, а у п.5 заперечень повідомило суд про намір звернутися з клопотанням про витребування доказів у разі їх ненадання позивачем. Стверджує, що до часу отримання відповіді позивача на звернення та завершення переговорів з іноземною юридичною особою, які тривали до кінця липня 2024 року, підстав для звернення до суду з відповідним клопотанням не було, оскільки були підстави вважати, що докази можуть бути отримані без звернення до суду. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що без обґрунтованого розрахунку цін, які обчислювалися за формулою з використання даних іноземної особи, і суттєво змінювалися протягом кожного дня спірного періоду, та наявності у справі доказів, які дають можливість суду і позивачу ці розрахунки перевірити, ухвалити законне рішення неможливо. Зазначає, що мотиви оскаржуваної ухвали суду про незаявлення клопотання визнання причин пропуску строку поважними спростовуються матеріалами справи. Таке клопотання було заявлене усно, що підтверджується технічним записом ходу судового засідання. Отримавши 15.08.2024 копію протоколу судового засідання, АТ «Львівгаз» 16.08.2024 подало зауваження до нього, які були зареєстровані в суді в той же день. Водночас, станом на день подання апеляційної скарги ухвала суду за результатом розгляду зауважень до протоколу в електронний кабінет відповідача не надходила.
Позивач у письмових поясненнях на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою. Зокрема, зазначає, що клопотання відповідача про витребування доказів подано ним з пропуском процесуального строку, встановленого ст. 80 ГПК України, без обґрунтування неможливості подання витребуваних доказів, у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього, а тому у суду були наявні підстави для залишення вказаного клопотання без розгляду (задоволення). У свою чергу, за змістом ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Ухвалу про відкриття провадження у справі N 914/1316/24 від 27.05.2024 відповідач отримав 27.05.2024 засобами ЄСІТС. У зазначеній ухвалі запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову не пізніше 15 днів з дня вручення цієї ухвали. Отже, строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 11.06.2024, відповідач 12.06.2024 подав відзив на позов. Разом з тим, відповідач при подані відзиву на позов в порушення ч. 4 ст. 80 ГПК України не повідомив суд та позивача, які докази не може подати відповідач у встановлений законом строк (разом з відзивом), не зазначив об'єктивних причин, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, не надав докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Позивач окремо зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем заходів, спрямованих на отримання доказів станом на 12.06.2024, тобто, дату подання відповідачем відзиву на позов. Водночас, відповідач звернувся із заявою про забезпечення доказів лише 30.07.2024, тобто, з пропуском строку на 49 днів. При цьому, відповідач не просив суд визнати поважними причини пропуску строку для подання клопотання та поновити його. У матеріалах даної судової справи відсутні докази, що відповідач був позбавлений можливості реалізувати відповідне право у встановлений строк, тобто до 12.06.2024. Позивач наголошує, що разом з поясненнями надав до суду розрахунок ціни для спірного періоду та приклад розрахунку ціни по окремих днях (розрахунок вартості ціни природного газу за один день у січні 2022 року (05.01.2022) та у лютому 2022 (09.02.2022). Таким чином знівелювавши суть самого клопотання відповідача щодо витребування доказів. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2024 року справу № 914/1316/24 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Матущак О.І. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 914/1316/24 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2024.
28.08.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано до суду апеляційної інстанції заяву з процесуальних питань (вх. № ЗАГС 01-04/5694/24 від 29.08.2024), в якій заявник зауважує, що подана ним апеляційна скарга містить відомості, що заява АТ «Львівгаз» про неповноту протоколу судового засідання від 15.08.2024 станом на день подання скарги судом першої інстанції не розглянута. Відомості про розгляд цієї заяви станом на день відкриття апеляційного провадження у АТ «Львівгаз» також відсутні. На думку заявника, враховуючи приписи ч. 3 ст. 267 ГПК України, до часу розгляду справи судом апеляційної інстанції, заява АТ «Львівгаз» про неповноту протоколу судового засідання від 15.08.2024 мала бути розглянута судом першої інстанції з постановленням відповідної ухвали.
12.09.2024 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 15.08.20204 у справі №914/1316/24.
З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.08.2024 заяву представника АТ “ОГС “Львівгаз» щодо повноти протоколу судового засідання від 16.08.2024 задоволено. Враховуючи подані відповідачем зауваження до протоколу судового засідання від 15.08.2024 у справі № 914/1316/24.
Місцевий господарський суд зазначив, що, розглядаючи зазначені відповідачем зауваження щодо повноти протоколу судового засідання від 15.08.2024, здійснивши відтворення технічної фіксації вказаного підготовчого засідання, судом встановлено, що відповідачем під час надання пояснень щодо клопотання про витребування доказів було заявлено усне клопотання про визнання судом причин пропуску строку на подання такого клопотання поважними. Однак, вказане клопотання про визнання причин пропуску поважними у протоколі судового засідання №3234606 від 15.08.2024 у справі №914/1316/24 не відображено. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість зауважень відповідача та необхідність у зв'язку з цим врахувати в протоколі судового засідання подані ним зауваження щодо заявлення усного клопотання про визнання судом причин пропуску строку на подання клопотання про витребування доказів поважними.
Згідно з ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
В судовому засіданні 24.09.2024 заслухавши уповноважених представників сторін, з метою надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також з метою повного та всестороннього дослідження обставин справи, колегією суддів оголошено перерву до 01.10.2024 поза межами процесуальних строків, визначених ст. 273 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі.
Представник позивача просив залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами господарського судочинства, зокрема, є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом (п.п. 1, 4-6, 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 4 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).
З матеріалів оскарження ухвали місцевого господарського суду вбачається, що представником відповідача через систему «Електронний суд» 11.06.2024 було подано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема зазначав, що позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на обсяг і ціну переданого газу. Однак, ціни на переданий газ визначені позивачем в односторонньому порядку без надання суду їх розрахунку на умовах договору і без надання вихідних даних для їх розрахунку за формулою, ним передбаченою. При цьому, відповідач зауважив, що за таких умов ні позивач, ні суд не мають можливості перевірити відповідності умовам договору застосованих позивачем цін. Також АТ «Львівгаз» позбавлений можливості подати суду контрозрахунок вимог, які визнаються.
У пункті 8 (абзац другий) відзиву відповідач зазначив, що позовна заява містить адресу сайту позивача, за якою можна отримати доступ до Архіву цін і відомості Архіву цін підтверджують публікацію цін, застосованих позивачем для розрахунку вимог. Проте, ці відомості не підтверджують дати публікації цін в той час, як вони є обов'язковими для сторін тільки з наступного дня після оприлюднення. Без доказів про дати публікації застосування цін до розрахунку вимог позову суперечить умовам пп.4.1 договору. Позивач має надати суду відповідні докази.
З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з твердженнями скаржника, що станом на день подання відзиву, у АТ «Львівгаз» не було об'єктивної можливості подати суду обгрунтоване клопотання про витребування доказів, оскільки таке клопотання передбачає необхідність подання суду доказів про вжиті заходи для отримання доказів. Водночас, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку відповідача вживати заходів для отримання доказів, які підтверджують вимоги позивача.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач вчиняв дії для самостійного отримання доказів, а саме звертався до ТзОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» з листом про надання документів і відомостей, а також звертався до іноземної юридичної особи з відповідним проханням, що підтверджується матеріалами справи.
Також, з матеріалів оскарження ухвали суду першої інстанції вбачається, що АТ «Львівгаз» у поданих через систему «Електронний суд» запереченнях від 18.07.2024 повторно наголосило на наведених вище обставинах, а у п. 5 заперечень повідомило суд про намір звернутися з клопотанням про витребування доказів у разі їх ненадання позивачем (а.с. 72-74).
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, наведені обставини унеможливили подання відповідачем обґрунтованого клопотання про витребування доказів разом з відзивом (через неможливість подання доказів самостійного їх здобуття), ця обставина виникла об'єктивно протягом пропущеного строку і підтверджена належними засобами доказування.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, що відповідач не повідомив суд та позивача, які докази не може подати у встановлений законом строк, не зазначив об'єктивних причин, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, не надав докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, оскільки такі висновки спростовуються матеріалами справи.
При цьому, висновок місцевого господарського суду про незаявлення відповідачем клопотання визнання причин пропуску строку поважними спростовуються ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.08.2024, якою задоволено заяву представника АТ “ОГС “Львівгаз» щодо повноти протоколу судового засідання від 16.08.2024 та враховано подані відповідачем зауваження до протоколу судового засідання від 15.08.2024.
У даній ухвалі суд зазначив, що, здійснивши відтворення технічної фіксації вказаного підготовчого засідання, судом встановлено, що відповідачем під час надання пояснень щодо клопотання про витребування доказів було заявлено усне клопотання про визнання судом причин пропуску строку на подання такого клопотання поважними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для залишення без розгляду клопотання представника відповідача про витребування доказів з посиланням на ст. 118 ГПК України.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 15.08.2024 та направлення справи № 914/1316/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З огляду на те, що в цьому випадку справа направляється до місцевого господарського суду для продовження розгляду, розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.08.2024 року у справі №914/1316/24 скасувати.
3. Справу № 914/1316/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.
4. Розподіл судових витрат здійснити Господарському суду Львівської області після розгляду справи по суті.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук