Провадження № 11-кп/803/2770/24 Справа № 243/3724/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2024 року, якою повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024053510000109 від 04 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309 КК України, -
ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2024 року відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 03 травня 2024, укладеної між ОСОБА_7 та прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 про визнання винуватості у рамках кримінального провадження № 12024053510000109 від 04.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.309 КК України повернуто прокурору через його невідповідність вимогам КПК України.
Вказану ухвалу, суд першої інстанції мотивував тим, що угоду про визнання винуватості укладено на стадії досудового розслідування, обвинувачений в судовому засіданні відмовився від укладення угоди з тих підстав, що її укладення не відповідає його інтересам, вказав, що він не вчиняв інкримінованого йому кримінального правопорушення. У зв'язку із відмовою у затвердженні угоди місцевий суд повернув кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.
На зазначене судове рішення, в частині повернення обвинувального акту, прокурором подана апеляційна скарга.
В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення обвинувального акту на новий судовий розгляд у іншому складі суду.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що рішення суду в частині повернення обвинувального акту прокурору є незаконним, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тобто з підстав визначених ст. 412 КПК України. Окрім того, судом першої інстанції не враховано вимоги п.18 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11 грудня 2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» та вимоги абзацу другого ч.7 ст.474 КПК України, відповідно до якого у разі відмови у затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Вказує, що угода про визнання винуватості надійшла до суду першої інстанції після направлення обвинувального акту прокурором та отримання його судом, про що свідчить факт укладення угоди з ОСОБА_7 в статусі обвинуваченого а не підозрюваного, попри допущену технічну описку в даті складання угоди про визнання винуватості.
Звертає увагу, що під час підготовчого судового розгляду обвинувального акту та угоди про визнання винуватості судом не з'ясовувалось питання доцільності повернення обвинувального акту прокурору для проведення подальшого досудового розслідування, прокурор не висловлював своєї думки з приводу відсутності необхідності у продовженні досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення, оскільки на розгляд учасників кримінального провадження ставились лише питання розгляду угоди про визнання винуватості. При цьому, судом не встановлено будь-якої невідповідності обвинувального акту вимогам закону.
Наголошує, що сторонами виконано вимоги ст. 290 КПК України, що вказує не лише на завершення досудового розслідування, а й на виконання встановленої законом юридичної процедури, яка включає в себе повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та відкриття зібраних у його ході матеріалів, які використовуватимуться прокурором в суді як доказ винуватості підозрюваної особи. Разом з цим продовження досудового розслідування, після повідомлення стороні захисту про його завершення та після відкриття матеріалів сторонам, КПК України не передбачено, що в даному випадку унеможливлює виконання рішення суду та вказує на його невідповідність вимогам кримінального процесуального закону.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який просив задовольнити свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Частинами 3 та 4 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Статтею 474 КПК України визначено, що угода може бути досягнута як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
На підставі ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Як зазначено у п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення кримінального провадження на підставі угод» за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК України; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів провадження, органом досудового розслідування до суду направлено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 з угодою про визнання винуватості.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
З доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_7 повідомлено, що досудове розслідування завершено та сторонам надано доступ до матеріалів досудового розслідування, копії обвинувального акту вручено. Отже, відповідно до вимог ст. 283 КПК України, досудове розслідування закінчено.
У той же час, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що угода про визнання винуватості укладена із обвинуваченим ОСОБА_7 , після виконання ст. 290, 291, 293 КПК (відкриття матеріалів стороні захисту, складання обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та вручення копій цих документів обвинуваченій і захиснику), що свідчить про проведення досудового розслідування в повному обсязі, на чому також наголошує і прокурор у своїй апеляційній скарзі. Також прокурор зазначив про описку у даті укладання угоди, однак вона укладена із ОСОБА_7 вже у статусі обвинуваченого.
Колегія суддів зазначає, що існують усі підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024053510000109 від 04 березня 2024 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України завершене.
Апеляційний суд наголошує, що після повернення судом обвинувального акту досудове розслідування вже не може бути відновлено, оскільки ця стадія кримінального провадження була закінчена (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК), відповідно, проведення будь-яких слідчих дій є неможливим. У такому разі прокурор має право тільки виправити формальні недоліки обвинувального акта (ст. 291 КПК), якщо вони дійсно мають місце, чого в цій справі не встановлено.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає приписам цього Кодексу, при цьому КПК України не передбачає можливості відновлення досудового розслідування у випадку повернення обвинувального акту прокурору, оскільки відповідно до статті 282 КПК України ця обставина не є підставою для такого відновлення.
Тобто подальший рух кримінального провадження може полягати тільки у повторному направленні прокурором того самого обвинувального акта до суду та проведенні підготовчого судового засідання, під час якого суд знов-таки перевірятиме обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК та ухвалюватиме відповідне рішення, що не відповідає завданням кримінального провадження (швидкий судовий розгляд; застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження тощо - ст. 2 КПК).
У разі повернення судом обвинувального акту, який не відповідає вимогам КПК України, повноваження прокурора обмежені лише усуненням недоліків цього обвинувального акта.
Натомість, в даному випадку, місцевий суд не встановив та не вказав, які саме недоліки має обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 . Більш того, суд в підготовчому судовому засіданні не з'ясував можливість призначення судового розгляду кримінального провадження.
Тобто, місцевий суд відмовляючи у затвердженні угоди про визнання винуватості, на підставі ч.7 ст. 474 КПК України, повинен був продовжити розгляд справи, а саме перевірити обвинувальний акт на відповідність ст. 291 КПК України і лише у разі не відповідності обвинувального акту вимогам КПК України, на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України повернути обвинувальний акт.
Перелік відомостей, які обов'язково має містити обвинувальний акт, зазначено в ч. 2 ст. 291 КПК України.
Вказаних вище норм суд першої інстанції не дотримався, не перевірив обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України та не з'ясував у учасників можливість призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку.
У зв'язку з вказаним апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 291, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 474 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2024 року, якою повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024053510000109 від 04 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді