Справа № 761/30119/24
Провадження № 1-кс/761/19784/2024
29 серпня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника тимчасово вилученого майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором 1-го відділу управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000000794, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
15.08.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором 1-го відділу управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , в якому ставилось питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 14.08.2024 в ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 а саме на: мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy A71», номер моделі SM-A715FXDS, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , бірюзового кольору із встановленою сім-карткою мобільного оператора «МТС» («Vodafone») за номером мобільного телефону НОМЕР_4 .
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000794, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 3 ст. 436-2 КК України
Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що особи із числа співробітників дипломатичного представництва в Україні, які є наближеними до керівництва даної іноземної дипломатичної установи, систематично поширюють тези на підтримку збройної агресії рф, розповсюджують наративи російської пропаганди, заперечують тимчасову окупацію частини території України, а також здійснюють глорифікацію осіб, які причетні до збройної агресії рф на території України.
Так, ряд осіб з числа співробітників Посольства Португалії в Україні займають активну проросійську громадсько-політичну позицію. Вказані особи на постійній основі публічно та в спілкуванні з близьким оточенням чи знайомими людьми виправдовують агресивну політику рф щодо України, здійснюють виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовують, визнають правомірною, заперечують тимчасову окупацію частини території України, а також займаються глорифікацією осіб, які здійснювали та здійснюють збройну агресію рф проти України.
Встановлено, що зазначені особи, будучи працевлаштованими в Посольстві Португалії в Україні, є наближеними до керівництва іноземної дипломатичної установи, за своїми функціональними обов?язками беруть участь у переговорах, нарадах з представниками органів української влади та дипломатами третіх країн, акредитованих в Україні, з урахуванням чого володіють чутливою інформацію, поширення чи викривлення якої може нашкодити національним інтересам України. Під час своєї роботи в дипломатичній установі систематично поширюють тези на підтримку збройної агресії рф, розповсюджують наративи російської пропаганди щодо «українських націоналістичних батальйонів», які вбивають мешканців східних регіонів України починаючи з 2014 року, «фашистського київського режиму» тощо.
Окрім того особи із числа працівників посольства, будучи наближеними до керівництва португальського дипломатичного представництва, у приватних бесідах обговорюють з іноземцями актуальну ситуацію в нашій державі, доводять до них свої суб'єктивні (проросійській) погляди щодо недовіри громадян України вищому політичному керівництву України, зацікавленості українського суспільства в «мирних ініціативах» рф тощо.
Відповідно до інформування ІНФОРМАЦІЯ_1 до вищевказаної протиправної діяльності причетна громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Києва, паспорт громадянина України НОМЕР_8, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 18.09.2018, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_5 .
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_7 займає активну проросійську громадсько-політичну позицію, неодноразово публічно та в спілкуванні з близькими чи знайомими людьми, у тому числі використовуючи месенджер Telegram виправдовує агресивну політику рф щодо України, здійснює визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії рф проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, підтримує визнання окупованих територій України частиною рф, героїзує окупаційні війська рф, які здійснюють захоплення українських територій тощо.
14.08.2024 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2024 (справа №761/29366/24) місце проживання матері ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки iPhone 11 Pro світло-золотистого кольору, номер моделі MWHQ2RV/А, s/n НОМЕР_6 , IMEI 1 НОМЕР_7 , в захисному чохлі червоно-золотого кольору;
- ноутбук Asus чорного кольору s/n M1NXSV20749047 із зарядним пристроєм до нього;
- мобільний телефон Redmi M1901F7G фіолетового кольору в захисному чохлі.
Рішення про вилучення слідчим зазначених предметів обґрунтовано тим, що на них містяться, контакти, переписка, файли, електронні документи щодо вчинення кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим є необхідність дослідити вказані документи за участі спеціаліста на предмет виявлення знищених та прихованих файлів, які містять інформацію про вчинюване кримінальне правопорушення.
14.08.2024 вказані предмети слідчим оглянуто в ході чого встановлено. що на ньому містяться відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються в ході кримінального провадження.
Цього ж дня, постановою слідчого зазначені предмети визнано речовим доказом, оскільки на ньому містяться відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються в ході кримінального провадження.
14.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
У судовому засіданніслідчий ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав у ньому наведених. Надала слідчому судді додаткові матеріали на обґрунтування поданого клопотання.
Присутній у судовому представник володільця тимчасово вилученого майна - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що обшук, під час якого було вилучене перелічене у клопотанні майно було проведено з істотними порушеннями норм КПК України, що робить його недопустимим доказом. Зауважував, що звертаючись із клопотанням слідчий не обґрунтувала необхідність його подальшого утримання. Звертав увагу слідчого судді на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри. Надав слідчому судді письмові заперечення.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги зміст винесеної 14 серпня 2024 року постанови про визнання майна речовим доказом, зважаючи на наявність достатніх доказів того, що зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме є майном, щодо якого є наявність розумних підозр вважати, що воно може містити на собі інформацію, важливу для досудового розслідування, могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 14.08.2024 в ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy A71», номер моделі SM-A715FXDS, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , бірюзового кольору із встановленою сім-карткою мобільного оператора «МТС» («Vodafone») за номером мобільного телефону НОМЕР_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором 1-го відділу управління організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000000794, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 3 ст. 436-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 14.08.2024 в ході проведення обшуку житлового приміщення за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 а саме на: мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy A71», номер моделі SM-A715FXDS, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , бірюзового кольору із встановленою сім-карткою мобільного оператора «МТС» («Vodafone») за номером мобільного телефону НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1