ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16668/24
провадження № 1-кп/753/1899/24
"01" жовтня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
провівши підготовче судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100020003547 від 14.08.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва,
громадянина України, який зареєстрований та проживає за
адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 28 серпня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12024100020003547 від 14.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до частини 3 ст. 35 КПК України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2024 року для розгляду цього кримінального провадження визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30 серпня 2024 року призначено підготовче судове засідання на 01 жовтня 2024 року.
Окрім цього, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2024 року від судді ОСОБА_6 передано матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100020003697 від 29.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, на розгляд головуючому судді ОСОБА_1 .
На обговорення учасників судового розгляду суд поставив на обговорення питання щодо можливості об'єднання матеріалів кримінального провадження.
Сторони, які брали участь у судовому розгляді вважали за можливе об'єднати матеріали в одне провадження.
Далі головуючим відповідно до вимог КПК України на обговорення учасників судового провадження поставлені питання щодо можливості призначення судового розгляду (ч. 2 ст. 314 КПК України) та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Крім того, звернулась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Від потерпілих за матеріалами двох проваджень надійшли заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі.
Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо можливості призначення судового розгляду, будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявив. Водночас заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового засідання підтримав думку захисника про можливість призначення справи до судового розгляду.
На питання головуючого судді всі учасники судового розгляду підтвердили, що не заперечують проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілих та не потребують додаткового часу для підготовки до судового розгляду.
Щодо інших клопотань, пов'язаних із призначенням обвинувального акта до розгляду, сторони не висловились.
Кримінальне провадження підсудне Дарницькому районному суду м. Києва, обвинувальні акти та реєстр матеріалів досудового розслідування складені відповідно до положень статей 291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, істотних порушень вимог КПК України при складанні обвинувальних актів, які б перешкоджали призначенню до судового розгляду судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувальних актів у об'єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, 4 ст. 186 КК України.
У судове засідання необхідно викликати прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва, потерпілих, обвинуваченого та його захисника.
Судове засідання у цьому кримінальному провадженні здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу.
Під час підготовчого судового засідання прокурор підтримала подане нею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, просила його задовольнити, зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4 ст. 186 КК України. Прокурор зазначила, що на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з наведеним прокурор просила обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на шістдесят днів. Прокурор зауважила, що інші, більш м'які, ніж тримання під вартою, запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та сторона захисту наголосила, що прокурором не обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_5 інших, більш м'яких запобіжних заходів. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважав за можливе застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши заявлене клопотання, а також заперечення, дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, підозрюваного, обвинуваченого (п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так, вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, зокрема підготовчого провадження, метою якого відповідно до глави 27 КПК України є вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
Оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
За наслідками розгляду цього клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановленні під час досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186; ч. 4 ст. 186 КК України. Характер інкримінованих правопорушень пов'язаний із злочином проти власності. Санкція частини 4 статті 186 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких, за яке передбачене відносно визначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у сукупності із зазначеними обставинами доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Отже, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу під час досудового розслідування та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
Продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд ще не розпочато та зазначені особи безпосередньо судом не допитані.
Не може залишатися поза увагою те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, факт направлення обвинувального акта до суду та призначення підготовчого судового засідання не зменшує ризик можливого незаконного впливу на інших учасників у кримінальному провадженні.
Отже, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих є реальним та зумовлює необхідність запобіжного заходу.
Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд як високий, оскільки ОСОБА_5 інкримінуєтсья вчинення двох злочинів, які він вчинив ймовірно в один день.
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні суддів Дарницького районного суду міста Києва перебуває на розгляді ще 4 обвинувальних акти стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 за вчиненя кримінальних правопорушень проти власності.
Окрім цього, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, отже відсутні будь-які джерела доходу, що може спонукати його вчинення нових корисливих злочинів з метою забезпечення умов для свого існування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що існують реальні та обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи поза межами місць попереднього ув'язнення, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Отже, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає реальним, обґрунтованим та доведеним.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.
Враховуючи надані матеріали, суд встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тож суд дійшов до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та вважає обґрунтованою необхідність у застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також суд вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави.
Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Так, розмір застави щодо особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі.
Суд вважає, що розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_5 має у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов'язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від порушення встановлених процесуальними нормами або покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку.
При визначенні розміру застави, суд бере до уваги обставини, які викладені в обвинувальному акті, тяжкість злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_5 , дані про особу обвинуваченого.
Отже, з огляду на наведене, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, суд вважає, що розмір застави необхідно визначити заставу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, а визначений розмір застави у сумі 121 120 грн визнаний таким, оскільки застава саме в такому розмірі здатна запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК України.
Також суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки у разі внесення застави, обов'язки, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у висунутому обвинувачені з потерпілим та свідками.
постановив:
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024100020003697 від 29.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, прийняти до свого провадження.
Об'єднати в одне судове провадження матеріали кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024100020003547 від 14.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, (номер судової справи 753/16668/24, провадження 1-кп/753/1899/24) з матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024100020003697 від 29.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, (номер судової справи № 753/16930/24, провадження № 1-кп/753/11927/24).
Єдиному кримінальному провадженню присвоїти номер судової справи № 753/16668/24, провадження № 1-кп753/1899/24.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити,
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в умовах ДУ "Київський слідчий ізолятор", тобто до 29 листопада 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 грн.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 днів наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у висунутому обвинувачені з потерпілим та свідками.
Роз'яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов'язок забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та його явку за викликом.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Призначити судовий розгляд в об'єднаному кримінальному провадженні на підставі обвинувальних актів у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, на 13 годину 55 хвилин 01 жовтня 2024 року.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження: прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, потерпілого, його законного преставника, обвинуваченого та його захисника.
Ухвала може бути до Київського апеляційного суду проятгом п'яти днів з дня проголошення в частині обрання запобіжного заходу.
Суддя ОСОБА_7