03 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/2229/24 пров. № А/857/21309/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Курильця А.Р.,
Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Дудурича І.В.,
представника відповідача Фітаса Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в електронній формі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 260/2229/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Ващиліним Р.О. у м. Ужгороді у відкритому судовому засіданні об 11:42 годині згідно з протоколом судового засідання, дата складення повного тексту судового рішення 07 серпня 2024 року), -
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі також - ГУ ДПС, відповідач), у якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС від 21 березня 2024 року № 1-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, оскільки вважає, його необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог, наводячи норми матеріального права, вказує, що, не зважаючи на вимоги наказу ГУ ДПС від 11.08.2022 № 264 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів», відповідно до Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності), ОСОБА_1 у період з 28.10.2022 по 27.09.2023 років періодично здійснювався перегляд інформації по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 . Вчинення дисциплінарного проступку підтверджується Висновком Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ. Отже, наказ ГУ ДПС № 1-дс від 21 березня 2024 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідальність є правомірним.
У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подала відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 10 серпня 2022 року працює на посаді начальника відділу з надання адміністративних та інших послуг Ужгородської ДПІ ГУ ДПС.
Наказом ГУ ДПС від 11.08.2022 № 264 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» ОСОБА_1 усунуто від вчинення дій, прийняття рішень, участі у прийнятті стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , що є її чоловіком. Вказане рішення прийнято на підставі поданого ОСОБА_1 повідомлення про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
У зв'язку з встановленням Департаментом з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України у ході відпрацювання корупційного ризику «Недоброчесність посадових осіб ДПС та її територіальних органів під час роботи із конфіденційною чи службовою інформацією та інформацією про персональні дані платників податків та показники їх фінансово-господарської діяльності» можливих порушень ОСОБА_1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі також - Закон № 1700-VII) та Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 (далі також - Правила), стосовно платника податків, по якому врегульовано конфлікт інтересів, наказом ГУ ДПС від 03.10.2023 № 378 призначено у термін з 04.10.2023 по 02.11.2023 перевірку.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.11.2023 № 13/07-16-14-00-07. Як вбачається з цього акту, в ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 переглядала інформацію в різних режимах ІКС «Податковий блок» щодо суб'єкта господарської діяльності за РНОКПП - НОМЕР_1 , що присвоєно фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , який є її чоловіком, чим порушено вимоги Закону № 1700-VII, вимоги наказу ГУ ДПС від 11.08.2022 № 264 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» у частині «усунення від вчинення дій», пункту 7.2 розділу 7 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216 (далі також - Порядок № 216), пункту 6.1 Правил, підпунктів 3.1.2, 3.1.3, 3.1.5 пункту 3.1 Порядку організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 20.05.2020 № 226 (далі також - Порядок № 226), статті 21 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі також - Закон № 2657-XII).
Окрім того, в акті перевірки зазначено, що підтвердити чи спростувати факти отримання (друкування, копіювання, в тому числі на носії інформації) та/або розголошення ОСОБА_1 інформації стосовно суб'єкта господарювання у приватних інтересах, не надалось за можливе.
З огляду на встановлені результати перевірки на підставі доповідної записки начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції наказом ГУ ДПС від 26.01.2024 № 1-дп стосовно ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження.
В ході проведення дисциплінарного провадження ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких повідомила, що нею не вчинялися будь-які дії, які б суперечили вимогам Закону № 1700-VII та Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі також - Закон № 889-VIII). Заявила, що нею не вчинялися дії щодо друку відомостей, копіювання та зберігання на особисті електронні носії, а інформація не використовувалася.
Окрім того, ОСОБА_1 пояснила дисциплінарній комісії, що на виконання розпорядження ГУ ДПС та за дорученням її безпосереднього керівника - начальника Ужгородської ДПІ нею здійснювалась робота з повідомлення платників податків Ужгородської ДПІ, щодо яких наявний податковий борг перед бюджетом. Для проведення даної роботи вона здійснювала перегляд реєстраційних даних боржників та їх карток у розрізі податків. Одним із боржників із загального списку був її чоловік - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , після погашення боргу яким жодного опрацювання даного платника податків вона не проводила.
За результатами проведеного дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку № 216, підпункту 1 пункту 5 Правил, абзацу 3 пункту 2 розділу ІІІ та пункту 1 розділу ІV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 № 158 (далі також - Загальні правила), статті 21 Закону № 2657-XII.
У зв'язку з вищевказаними висновками дисциплінарна комісія подала на ім'я начальника ГУ ДПС подання від 19.03.2024, яким за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII запропонувала застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
На підставі зібраних в ході проведення дисциплінарного провадження матеріалів, керуючись статтями 65, 66, 77 Закону № 889-VIII, наказом ГУ ДПС від 21.03.2024 № 1-дс за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме: здійснення неодноразових дій в порушення пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку № 216, підпункту 1 пункту 5 Правил, абзацу 3 пункту 2 розділу ІІІ та пункту 1 розділу ІV Загальних правил, пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень доступу до ІКС «Податковий блок» для перегляду інформації по платнику податків, стосовно якого врегульовано потенційний конфлікт інтересів, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Не погодившись із вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження порушення законодавчих норм, що, відповідно до оскарженого наказу ГУ ДПС, стали підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила наступне.
Закон № 889-VIII визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Статтею 62 Закону № 889-VIII закріплено, що державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.
Засади дисциплінарної відповідальності регламентовані главою 2 розділу VIII Закону № 889-VIII.
Так, відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
За змістом пункту 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є порушення правил етичної поведінки державних службовців.
Приписи пункту 3 частини першої статті 66 Закону № 889-VIII визначають, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, зокрема, попередження про неповну службову відповідність.
Відповідно до частини четвертої статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Отже, у випадку встановлення факту порушення правил етичної поведінки державних службовців, державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності із накладенням на нього одного з видів дисциплінарного стягнення, визначеного частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII, зокрема, попередження про неповну службову відповідність.
Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі також - дисциплінарна комісія).
Нормами частин десятої та одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
За правилами статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Згідно з частиною першою статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Вимоги до дисциплінарної справи окреслені у частині другій статті 73 Закону № 889-VIII.
Приписи частин першої та другої статті 74 Закону № 889-VIII визначають, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За правилами частини першої статті 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Викладене свідчить, що передумовою вирішення питання про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є проведення дисциплінарного провадження із обов'язковим дотриманням гарантій прав особи, щодо якої таке провадження здійснюється, а також порядку та процедури такого.
Так, судом встановлено, що за результатами проведеного відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження останню було визнано винною у вчиненні дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме порушенні правил етичної поведінки державних службовців. Вказаний висновок відповідача ґрунтується на встановленому за результатами проведеного дисциплінарного провадження по факту перегляду позивачем інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно свого чоловіка - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку безпосередньо висновкам дисциплінарного провадження, з якими не погодився суд першої інстанції, а також положенням законодавства, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців, колегія суддів у розрізі доводів апеляційної скарги та мотивів відзиву на неї вважає за необхідне зазначити таке.
Правила встановлюють загальні вимоги до етичної поведінки посадових осіб ДПС, Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх посадових повноважень. Працівники повинні дотримуватися Правил як під час виконання своїх посадових обов'язків, так і в позаробочий час.
Відповідно до пункту 3.1 Правил, для забезпечення повної впевненості громадян України (платників податків тощо) у неприйнятному ставленні до корупції та порушень загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки кожен Працівник зобов'язаний дотримуватись та керуватись при виконанні своїх посадових обов'язків Конституцією України, вимогами законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», інших законодавчих актів, що регулюють сферу їх діяльності, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України, Регламентом Державної податкової служби України, затвердженим наказом ДПС від 26.06.2019 №6 (зі змінами), розпорядчими документами ДПС, положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями Працівників, своєчасно і точно виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Нормами пункту 5.1 Правил передбачено, що працівники повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами.
Аналогічні положення передбачені пунктом 1 розділу ІV Загальних правил.
Окрім того, згідно абзацу 3 пункту 2 розділу ІІІ Загальних правил державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов'язані діяти доброчесно, а саме: не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, установлених законом.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку № 216 користувач зобов'язаний дотримуватись вимог Порядку та використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС; використовувати для роботи з інформацією тільки свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи та не передавати їх іншим особам; не передавали інформацію стороннім особам; виконувати порядок антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, не підключати до автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, будь-які пристрої, які мають потенційну можливість з'єднання з інтернетом; копіювати або зберігати інформацію системи тільки на обліковані носії інформації виключно для виконання функціональних обов'язків.
Пунктом 7.3 Порядку передбачено, що користувачу забороняється: використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи; використання для роботи чужого ідентифікатора користувача в системі/мережі та пароля; передача конфіденційної інформації стороннім особам; порушення порядку антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-як носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.
За порушення вищезазначених норм ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу ГУ ДПС №1-дс від 21.03.2024.
За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи наказ ГУ ДПС від 21.03.2024 № 1-дс з точки зору відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України та частини першої статті 67 Закону № 889-VIII, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Під дисциплінарним проступком розуміється протиправна винна дія або бездіяльності державного службовця чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених законодавством, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення, та якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.
Згідно теоретичного підходу в юридичній науці для застосування санкції необхідна сукупність юридично значущих умов і фактів, необхідних для настання правових наслідків (юридичний склад проступку).
Без наявності усіх юридично значущих умов і фактів діяння не можна кваліфікувати як правопорушення (проступок). Такий підхід передбачений у кримінальному та адміністративному судочинстві.
Склад правопорушення - система ознак протиправної соціально шкідливої поведінки, необхідних і достатніх для встановлення вини і залучення до юридичної відповідальності.
Юридичний склад проступку характеризують такі ознаки, які в повній мірі можна накласти на склад дисциплінарного проступку: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона проступку.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку - винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених законодавством.
Важливими елементами об'єктивної сторони дисциплінарного проступку є шкідливі наслідки діяння та причинний зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що настали. Такими шкідливими наслідками можуть бути: підрив авторитету державної служби, органів державної влади; порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання; задоволення власних інтересів замість інтересів громадян, на яких орієнтована державна служба.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності за використання наданого для виконання функціональних повноважень доступу до ІКС «Податковий блок» для перегляду інформації по платнику податку, стосовно якого в неї врегульовано потенційний конфлікт інтересів.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з такого мотивування не вбачається наявність у діях позивача всіх елементів дисциплінарного проступку, зокрема його об'єктивної сторони, оскільки відповідачем не було доведено те, що такі дії призвели до настання шкідливих наслідків та їх причинно-наслідковий зв'язок з поведінкою ОСОБА_1 .
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посадової інструкції начальника відділу надання адміністративних послуг та інших послуг Ужгородської державної податкової інспекції, зобов'язана забезпечити контрольні повноваження щодо організації роботи з обслуговування платників податків, якісного надання адміністративних послуг платникам податків, виконання інших функцій з обслуговування платників податків, визначених законом, забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства у межах повноважень, передбачених законом. Окрім цього, до основних посадових обов'язків позивача належить, зокрема, організація роботи з виконання завдань та доручень керівництва ГУ ДПС з питань, що належать до компетенції структурного підрозділу.
В свою чергу основними завданнями та функціями Відділу надання адміністративних послуг та інших послуг Ужгородської державної податкової інспекції ГУ ДПС, є, серед іншого, здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків, платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.
Відтак, ОСОБА_1 наділена доступом до ІКС «Податковий блок» для виконання своїх посадових обов'язків.
В ході виконання своїх посадових обов'язків, а саме, аналізу сум податкового боргу суб'єктів господарської діяльності, у яких наявний податковий борг до 3060,00 грн позивач виявила наявність в системі ІКС «Податковий блок» інформацію щодо платника податків - фізичної особи-підприємця з РНОКПП НОМЕР_1 , що, як виявилося, належав її чоловіку. Після виявлення такої обставини жодних дій щодо роботи з отриманою інформацією, в тому числі її копіювання, збереження або повідомлення стороннім особам, вона не вчиняла.
Натомість, ГУ ДПС, всупереч встановленому процесуальному обов'язку, не надало суду жодних належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчиняла дії, що полягали б у копіюванні чи збереженні даних у IКC «Податковий блок» в цілях, що не передбачені посадовою інструкцією, використовувала отриману інформацію у особистих цілях чи в будь-яких інших цілях всупереч інтересам служби, або розголошувала отриману в ході виконання службових обов'язків інформацію.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про спростування матеріалами справи висновків дисциплінарного провадження щодо порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, що відображено в оскаржуваному у цій справі наказі.
З урахуванням наведеного, на переконання апеляційного суду, висновки дисциплінарної комісії, з якими погодився відповідач під час прийняття оскаржуваного наказу, про необхідність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України щодо прийняття суб'єктом владних повноважень рішення з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
У розрізі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Інших доводів на підтвердження правомірності свого рішення відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 260/2229/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до Закарпатського окружного адміністративного суду для приєднання до матеріалів справи № 260/2229/24.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 03.10.24