Справа № 580/1986/24 Головуючий у І інстанції - Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
03 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті нарахованої пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснювати виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, яке набрало законної сили 09 травня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2021 з обмеженням максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2021 виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 580/1986/24.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про встановлення судового контролю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зазначено, що Відповідачем добровільно не виконано вищезазначене рішення в межах наданих законодавством повноважень.
Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю в адміністративній справі № 580/1986/24, суд першої інстанції виходив з того, що нормою КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 та 3статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень регульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст. 382 КАС України, за приписами частини першої та другої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - Відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання Відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Відповідачем в запереченнях на Заяву в порядку статті 382 КАС України зазначено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 580/1986/24, яке набрало законної сили 08 травня 2024 року, Головним управлінням здійснено нарахування пенсії з 01.12.2021 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Розмір пенсії після перерахунку з 01.12.2021 становить 26595,52 грн. Пенсію у перерахованому розмірі ОСОБА_1 отримує із липня 2024 року. Загальна сума доплати пенсії за період з 01.12.2021 до 28.02.2022 становить 6314,64 грн.
Також Відповідач зазначив, що зобов'язань щодо проведення подальших перерахунків Позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області рішенням суду від 08 квітня 2024 року у справі № 580/1986/24 не покладено. Розмір пенсії з 01.12.2021 становить 26595,52 грн, з 01.03.2022 - 27957,61 грн, з 01.03.2023 - 29495,77 грн.
Стосовно виплати доплати пенсії в сумі 6314,64 грн Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило, що виплата Позивачу нарахованої доплати пенсії в сумі 6314,64 грн на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 580/1986/24 буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що як зазначено Черкаським окружним адміністративним судом в мотивувальній частині рішення від 08 квітня 2024 року у справі № 580/1986/24, відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 16.01.2024 Відповідач здійснив перерахунок пенсії Позивача з 01.12.2021 та нарахував загальний розмір пенсії у сумі - 26595,52 грн, обмеживши виплату максимальним розміром - 24490,64 грн.
Згідно протоколу перерахунку пенсії від 16.01.2024 Відповідач здійснив перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2022 та нарахував загальний розмір пенсії у сумі - 29957,61 грн, обмеживши виплату максимальним розміром - 27957,61 грн.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 16.01.2024 Відповідач здійснив перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2023 та нарахував загальний розмір пенсії у сумі - 31495,77 грн, обмеживши виплату максимальним розміром - 29495,77 грн.
Таким чином, Відповідачем неправомірно встановлено обмеження розміру пенсії Позивача за період з 01.03.2022 у сумі 27957,61 грн, та з 01.03.2023 у сумі 29495,77 грн за встановленої судом обставини протиправності дій Відповідача щодо обмеження пенсії Позивача максимальним розміром за вказаний період.
Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Разом з тим, Відповідачем, ані станом на час звернення із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, ані на час розгляду вказаної заяви в суді першої інстанції, та ані на час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, не надано доказів повного виконання вищевказаного рішення суду.
Таким чином, з часу набрання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в адміністративній справі № 580/1986/24 законної сили Відповідачем не вчинено дій, спрямованих на повне виконання вказаного судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що звіт суб'єктом владних повноважень подається до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 322, 325, 328, 329, 331, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в адміністративній справі № 580/1986/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в адміністративній справі № 580/1986/24 протягом одного місяця після отримання копії даної постанови.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Василенко
Повний текст складено 03.10.2024 року.