Справа № 747/370/23 Головуючий у І-ій інстанції Тіщенко Л.В.,
суддя-доповідач Кобаль М.І.
01 жовтня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Карпушової О.В., Файдюка В.В.
при секретарі: Литвин С.В.
за участю:
прокурора: Рябова О.А.
представника відповідача: Лось О.Р.
розглядаючи в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби (далі - Відповідач) у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0010/40300/23 від 18.05.2023 року, винесену Тернопільською митницею Державної митної служби, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 4 ст. 470 МК України.
Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року зазначений позов задоволено частково.
Скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 0010/40300/23 від 18.05.2023 року, винесену Тернопільською митницею Державної митної служби, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 4 ст. 470 МК України.
Справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 470 МК України, надіслати на новий розгляд до Тернопільської митниці Державної митної служби.
Стягнуто з Тернопільської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4536 грн 80 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Тернопільська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24.01.2024 залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено п'ятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Тернопільської митниці про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24.01.2024 повернути особі, яка її подала.
09 травня 2024 року Тернопільська митниця вдруге подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 у задоволенні заяви Тернопільської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Тернопільської митниці на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовлено.
28.06.2024 року, через систему «Електронний суд», Чернігівською обласною прокуратурою, яка не є стороною по справі, подано апеляційну скаргу, в якій остання просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 клопотання Чернігівської обласної прокуратури про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Чернігівській обласній прокуратурі строк на апеляційне оскарження рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.10.2024 о 14:40 год.
Досліджуючи матеріали справи та апеляційної скарги для розгляду справи по суті, в межах 60 днів з дня відкриття провадження по справі, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження як помилково відкритого, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
При цьому, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 частини другої ст. 129 Конституції України).
Відповідно до частини 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру».
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно частини четвертої вказаної статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Зі змісту даної норми Закону вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.
Таке «нездійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку Чернігівська обласна прокуратура підставою звернення з апеляційною скаргою зазначала, що несплата ОСОБА_1 правомірно покладеного на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. грубо порушує інтереси Держави, оскільки призводить до ненадходження значної суми коштів до бюджету, що у свою чергу негативно впливає на реалізацію державою економічних програм. Більше того, за оскаржуваним судовим рішенням за рахунок бюджетних асигнувань з Тернопільської митниці на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 1073,60 грн та 8000,00 грн витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
На думку апелянта, факт невжиття вичерпних заходів щодо оскарження незаконного судового рішення свідчить про наявність наведеного у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виключного випадку для вжиття прокурором заходів представницького характеру в спірних правовідносинах - неналежне здійснення уповноваженим органом державної влади захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.
Також, апелянтом зазначено, що неналежне здійснення захисту державних інтересів Тернопільською митницею полягало в неефективному здійсненні процесуальних прав. Митниця, як уповноважений орган, мала довести з наданням відповідних доказів, однак не довела законність та обґрунтованість оскаржуваної ОСОБА_1 постанови про порушення митних правил та наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Належних доказів на підтвердження законності прийнятої постанови та спростування всіх доводів позивача, викладених у позовній заяві, до суду першої інстанції митний орган не надав.
Наведені вище обставини щодо неналежної реалізації процесуальних прав є підтвердженням факту неналежного здійснення захисту інтересів держави Тернопільською митницею, як уповноваженим державним органом, та підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши вказані доводи зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду, зокрема і з апеляційною скаргою та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб'єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи. Самого лише твердження прокурора про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття апеляційної скарги до розгляду недостатньо.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 263/2038/16-а.
Як вже вище зазначалося судом, Тернопільська митниця, двічі зверталася до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами на оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Тобто, Тернопільська митниця, як відповідач у даній справі, скористалась наданими їй процесуальними правами, а тому посилання апелянта про неналежну реалізацію процесуальних прав і підтвердження факту неналежного здійснення захисту інтересів держави Тернопільською митницею, в даному випадку, є безпідставним.
Отже, фактично підставою звернення до суду стала незгода прокурора з висновками суду першої інстанції за наслідками розгляду справи №747/370/23, а не нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави у сфері митних відносин Тернопільською митницею, як уповноваженим державним органом.
Таким чином, звертаючись до суду, прокурор перекладає на себе компетенцію відповідних уповноважених органів.
Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №810/3161/18 та від 22 вересня 2020 року у справі №824/897/17-а.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Чернігівською обласною прокуратурою не доведено факту неналежного виконання Тернопільською митницею повноважень щодо здійснення захисту інтересів Держави, чи здійснення його неналежно, а отже і не доведено наявності підстав подання апеляційної скарги прокурором на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Ураховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, наявні законні підстави для закриття апеляційного провадження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року по справі №640/29176/20.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути Чернігівській обласній прокуратурі апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року підлягає закриттю, як помилково відкрите та поверненню апеляційної скарги, у зв'язку з тим, що Чернігівською обласною прокуратурою не доведено наявності підстав подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 243, 295, 305, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - закрити, як помилково відкрите.
Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - повернути апелянту.
Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: О.В. Карпушова
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено 03.10.2024