Справа № 755/19845/23
про відмову у відкритті апеляційного провадження
03 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Грибан І.О. та Костюк Л.О., розглянувши апеляційну скаргу громадянина Чеської Республіки ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року у справі за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Чеської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення,
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання ухвали. Апелянтом було порушено десятиденний строк звернення до суду із апеляційною скаргою. Апелянту було надано строк для подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження разом із обґрунтуваннями, які б підтвердили поважність причин пропуску строку звернення на апеляційне оскарження.
Громадянином Чеської Республіки ОСОБА_1 подано до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач посилається на те, що він у встановлений законом строк не зміг подати апеляційну скаргу у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою з історії хвороби № 8791 від 05.07.2024. Відтак, на переконання апелянта, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання громадянина Чеської Республіки ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Вищезазначені доводи апелянта, які містяться у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, повністю дублюють доводи, зазначені ним у апеляційній скарзі, та яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку та відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом із тим, колегія суддів вважає за необхідне повторно звернути увагу на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення винесене 22.12.2023, натомість до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 19.08.2024.
Наведене свідчить про порушення апелянтом строків звернення до суду із апеляційною скаргою. У первинному клопотанні про поновлення строку зазначається, що повний текст судового рішенням ним було отримано у травні 2024 року. Після отримання рішення суду апелянт, за його словами, захворів та перебував на лікувані у Броварській багатопрофільній клінічній лікарні у період із 17.06.2024 по 05.07.2024. Ураховуючи зазначене, апелянт просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити пропущений строк.
Ознайомившись із клопотанням апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що у матеріалах справи, а саме на аркуші справи 46 міститься розписка про отримання громадянином Чехії ОСОБА_1 копії рішення Дніпровського районного суду міста Києві у справі № 755/19845/23 22 грудня 2023 року. Відтак, доводи апелянта про отримання ним копії рішення у травні 2024 року було визнано судом такими, що не знайшли свого підтвердження у ході ознайомлення із матеріалами справи. З урахуванням вищенаведеного, судом 19 вересня 2024 року було винесено ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та надано 10-денний строк на усунення недоліків.
У новому клопотанні про поновлення строку, яке надійшло до суду 01 жовтня 2024 року, апелянтом, як вже було зазначено вище, дублюються доводи, зазначені у первинному клопотанні про поновлення строку. Крім того, апелянтом не спростовано висновки суду про те, що копію оскаржуваного рішення ним було отримано від 22 грудня 2023 року.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС Україн кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на непідтвердження його належними доказами, які б свідчили про неможливість звернення до суду із апеляційною скаргою у визначений КАС України строк.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою.
Керуючись ст. 299, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою громадянина Чеської Республіки ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року у справі за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Чеської Республіки ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: І.О. Грибан
Л.О.Костюк