24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 915/1097/20 (915/408/23)
Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі - Альонішко С.І.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" про стягнення податкового боргу, -
В березні 2023 року позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з ДП "Миколаївський суднобудівний завод " заборгованість у розмірі 107 581 031,10 грн. на користь Держави в рахунок погашення податкового боргу з:
- податку на додану вартість у розмірі 12 142 790,21 грн.;
- земельного податку у розмірі 42 052 780,48 грн.;
- єдиного соціального внеску у розмірі 52 016 094,47 грн.;
- податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 325 961,59 грн.;
- штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 43 147,10 грн.;
- військового збору у розмірі 257,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13 вересня 2023 року матеріали справи № 915/1097/20 (915/408/23) за позовом Головного управлінням ДПС у Миколаївській області до ДП «Миколаївський суднобудівний завод» про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» на користь Державного бюджету податковий борг у сумі 54 269 621,51 грн. (п'ятдесят чотири мільйона двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять одна грн.51 коп.), з яких податок на додану вартість в сумі 12 142 790,21 грн., земельний податок в сумі 42052780,48грн., податок на доходи фізичних осіб (по Відокремленому підрозділу «Санаторій-профілакторій «Інгул») в сумі 74050,82 грн. У стягненні податкового боргу в сумі 53 311 409,59грн. відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні податкового боргу в сумі 53 311 409,59 грн.; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» в повному обсязі, стягнути з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» податковий борг у розмірі 107 581 031,10 грн.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що мораторій вводиться господарським судом одночасно з порушенням справи про банкрутство, і стосується тих вимог, які мали місце на дату прийняття відповідного рішення судом. Борг з ЄСВ виник на підставі, зокрема, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0037530715, « 0037540715, №0037550715, які були прийняті 27.04.2021, а борг по відокремленому підрозділу Санаторій-профілакторій «Інгул» - на підставі податкових повідомлень-рішень №00025840715, №00025800706, №00025860715, які були прийняті 30.03.2021 року, тобто фактично, після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника ухвалою Господарського суду у Миколаївській області від 16.10.2020 по справі №915/1097/20 про банкрутство. Апелянт зазначає, що в даному випадку, у зв'язку із встановленими під час проведення перевірки порушеннями, на підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми грошових зобов'язань та повідомлено про обов'язок сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом. Вимога до боржника, в розумінні ст.1 Кодексу, щодо сплати визначеного грошового зобов'язання, шляхом прийняття відповідних рішень виникла після дня введення мораторію ухвалою Господарського суду у Миколаївській області від 16.10.2020 по справі №915/1097/20, а тому є поточною вимогою, на яку не поширюється дія мораторію, відповідно до ч.5 ст.41 Кодексу.
17 червня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
21 червня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" надійшли письмові пояснення, в яких представник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення; під час розгляду апеляційної скарги врахувати приписи статей 39, 59, 60 Кодексу України з процедур банкрутства.
20 вересня 2024 року до суду через систему “Електронний суд» від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, в якому представник просить розгляд справи перенести на інший час у зв'язку з лікарняним відповідального юриста та великим навантаженням представників ГУ ДПС у Миколаївській області, враховуючи, що у ОСОБА_1 24.09.2024 року на 10 год. 15 хв. Заплановано судове засідання в Одеському окружному адміністративному суді по відеоконференції у справі 420/26581/24. У ОСОБА_2 24.09.2024 р. на 10 год. 00 хв. Заплановано судове засідання в П'ятому апеляційному адміністративному суді по відеоконференції у справі № 400/14197/23, що унеможливлює прибути на судове засідання.
24 вересня 2024 року до суду від представника відповідача Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод» надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Також, 24 вересня 2024 року до суду через систему “Електронний суд» від представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" надійшла заява про розгляд справи без участі представника АТ "Українська оборонна промисловість".
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, строки розгляду справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Миколаївській області, оскільки відсутність юристів та велике навантаження не є обґрунтованими доказами про неможливість брати участь у судовому засіданні.
Враховуючи своєчасне сповіщення сторін про дату та час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковий борг відповідача становить 107581031,10 грн., який складається з:
податку на додану вартість - 12 142 790,21 грн. за періоди вересень 2020, жовтень 2020, листопад2020, грудень 2020, серпень 2021, жовтень 2021, грудень 2021, лютий, березень, квітень 2022, серпень, жовтень 2022, які визначені деклараціями з ПДВ платника податку, уточнюючими розрахунками;
земельного податку в сумі 42052780,48 грн. за період жовтень, листопад, грудень 2020, січень-листопад 2021, січень-люти1 2022, що підтверджується податковими деклараціями за землю від 20.02.2020, від 19.02.2021, 21.02.2022.
ГУ ДПС у Миколаївській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 23.11.2020 з питань своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період 01.01.2011 по 23.11.2020, за результатами якої було складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 14.01.2021 № 141/14-29-07-06/14313240.
Актом від 10.03.2021 № 2088/14-29-07-06/23039335 «Про результати документальної виїзної перевірки Санаторію-профілакторію «Інгул» ДП «Миколаївський суднобудівний завод» встановлено порушення вимогп.1,2 ст.3 ЗУ » Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265 за період з 19.03.2017 по 23.02.2021, пп.168.1.2,168.1.4 ст.168, пп. а п.176.2 ст.176 ПК України, п.16-1підр.10 р. ХХ Перехідних положень- несвоєчасне перерахування військового збору, п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»-не подання звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування до податкового органу за грудень 2017 та лютий 2018, ч.8 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»-несвоєчасна сплата єдиного внеску за період з 21.07.2020 по 13.08.2020 на суму 273,80.
За наслідками перевірки були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037530715 за період 21.08.2013 по 24.07.2019, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037540715 за період жовтень, листопад 2016, грудень 2018, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037550715 за період 01.11.2015 по 31.01.2020.
Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 52016094,47грн., складається з :- штрафні санкції відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037530715 за період 21.08.2013 по 24.07.2019 по строку сплати 18.05.2021 у розмірі 4 432 240,43грн., який погашено відповідачем,
- пеня відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037530715 за період 02.07.2013 по 21.06.2018 по строку сплати 18.05.2021 у розмірі 51892298,31грн., сплачено 10 765 077,27грн., залишок пені складає 41 127 221,04грн.
- штрафні санкції відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037540715 за період жовтень, листопад 2016, грудень 2018 строк сплати 18.05.2021, у розмірі 510грн.,
- штрафні санкції відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037550715 за період 01.11.2015 по 31.01.2020 по строку сплати 18.05.2021 у розмірі 82998,85грн.
- єдиний соціальний внесок відповідно до податкового розрахунку за період квітень-грудень 2021, січень-травень 2022, липень-грудень 2022 в сумі 10805364,58грн.
По відокремленому підрозділу Санаторій-профілакторій «Інгул» заборгованість складає :
- податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 325961,59грн., з який нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00025840715 від 30.03.2021 в розмірі 1020 грн., нараховано відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00025850715 у сумі 1088722,86грн. основний платіж, 219 637,26грн. штрафна санкція, 16581,47грн. пеня.
- штрафна санкція за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів-43147,10грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 00025800706 в розмірі 43147,10грн.
- штрафна санкція за несвоєчасне перерахування військового збору нарахована за період березень-квітень 2017 в сумі - 257,32 грн., який нараховано по податковому повідомленню-рішенню № 00025860715, строк сплати 18.05.2021.
Ці Податкові повідомлення-рішення надсилались відповідачу та були ним отримані 29.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, тому доводи відповідача, що ним не були отримані ці рішення суд відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Податкову вимогу № 2/4 від 16.01.2008 було вручено відповідачу 18.01.2008, що підтверджується його вхідним штампом.
Податкова вимога надсилалась відповідно до ст.6 Закону України№2181 « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( в редакції чинній на момент її надсилання).
28.11.2012 контролюючим органом було прийнято рішення про списання податкового боргу, який рахувався станом на 01.07.2012 на підставі п.2-2 підрозділу10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України в сумі 45884511,02грн.
Таким чином, податковий борг, зазначений у податковій вимозі був списаний, у звязку з чим відповідач вважає, що податкова вимога № 2/4 від 16.01.2008 є відкликаною, а нову вимогу контролюючий орган не приймав, тому правових підстав для стягнення податку на додану вартість та земельного податку відповідно до ст.95 ПК України немає.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими в частині стягнення з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» на користь Державного бюджету податковий борг у сумі 54 269 621,51 грн. (п'ятдесят чотири мільйона двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять одна грн.51 коп.), з яких податок на додану вартість в сумі 12 142 790,21 грн., земельний податок в сумі 42052780,48грн., податок на доходи фізичних осіб (по Відокремленому підрозділу «Санаторій-профілакторій «Інгул») в сумі 74050,82 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Отже, Податковий кодексу України не містить обов'язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.11.2012 контролюючий орган списав податковий борг відповідача станом на 01.07.2012, але 03.07.2012 у відповідача виник борг зі сплати ПДВ в сумі 14545грн. Тому станом на дату списання податкового боргу, у відповідача виник новий податковий борг.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що безперервність податкового боргу обумовлює відсутність правових підстав у податкового органу для відкликання першої податкової вимоги та додаткового надсилання другої вимоги. (Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 19 лютого 2019 року по справі №818/1117/16), тому вірним є висновок суду першої інстанції, що податок на додану вартість в сумі 12 142 790,21 грн. та земельний податок в сумі 42 052 780,48грн. підлягає стягненню повністю.
Згідно зі ст.11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.
Наказом Міністерства фінансів України затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами № 557 від 06.06.2017, яким п.п.9-11 передбачено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Розрахунок земельного податку та ПДВ відповідачем подані в електронному вигляді та позивач надіслав квитанцію № 2 , яка свідчить про прийняття звітності.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 186 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Отже, нормами ПК України чітко визначено момент виникнення податкового зобов'язання календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
При цьому, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Підпунктом 1.4 цього пункту визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України).
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України).
Відповідно до ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягненню підлягає податковий борг з урахуванням правового статусу відповідача у справі- боржника, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство.
Тому колегія суддів вважає за необхідне при вирішенні спору у цій справі надати оцінку строку виникнення податкового боргу, оскільки КУзПБ регулює окрему судову процедуру, що здійснюється в межах спеціалізації господарського судочинства, - банкрутство.
КУзПБ та ПК України є кодексами з консолідованими нормами права, тобто є спеціальними в частині розгляду окремого виду господарських спорів (про банкрутство), які розглядаються господарським судом за правилами ГПК України з урахуванням особливостей, визначених КУзПБ, та відповідно окремого виду адміністративних спорів (податкових спорів), які розглядаються адміністративним судом за правилами КАС України з урахуванням особливостей, визначених ПК України (постанова ВП ВС від 1 листопада 2023 року по справі № 908/129/22 (908/1333/22).
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Частиною 1 ст.41. Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Частино 3 ст. 41 КУЗПБ, передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Проте, ч.5 ст. 41 КУЗПБ містить виключення, згідно якого, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Стаття 1 КУЗПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
Отже, мораторій вводиться господарським судом одночасно з порушенням справи про банкрутство, і стосується тих вимог, які виникли- мали місце на дату прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство 16.10.2020.
У постанові ВС від 27.12.2023 по справі № 813/3085/17, суд зазначив, що слід урахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19, в якому зазначено, що при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов'язань боржника.
Зважаючи на викладене, при визначенні статусу кредиторських вимог контролюючого органу необхідно враховувати саме період виникнення грошового зобов'язання платника податків, а не дату виявлення контролюючим органом заборгованості (дату прийняття податкового повідомлення-рішення).
Контролюючий орган виявив факти несплати грошових зобов'язань, строк виконання яких вже настав, що і зумовило застосування штрафних санкцій та нарахування пені за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Однак, виявлені за результатом проведення заходу податкового контролю факти порушення норм податкового законодавства щодо належної та своєчасної сплати податкових зобов'язань мали місце, тобто виникли, до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому є конкурсними, а не поточними. Уведений мораторій зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли до дня введення мораторію, а отже, і припиняє заходи, спрямовані на їх забезпечення.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що сума податкової заборгованості по податку на доходи фізичних осіб як і визначена контролюючим органом сума штрафної санкції по військовому збору за порушення граничних термінів сплати податкового зобов'язання, є конкурсною заборгованістю, а не поточною, а контролюючий орган не може після відкриття провадження у справі про банкрутство нараховувати штрафні санкції за порушення виконання грошових зобов'язань, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство.
Як встановлено судами, за наслідками перевірки (акт від 14.01.2021) були донараховані штрафні санкція та пеня за несвоєчасну сплату або не в повному обсязі сплату ЄСВ за період до порушення провадження про банкрутство відповідача.
Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0037530715, 0037540715, №0037550715, які були прийняті 27.04.2021, штраф нарахований за несвоєчасно сплачений ЄСВ за період 21.08.2013 по 24.07.2019 в сумі 432240,43грн., який погашено відповідачем, пеня за період з 02.07.2013 по 21.06.2018 у розмірі 51892298,31грн. та штраф у розмірі 510 грн. за період жовтень, листопад 2016, грудень 2018 по рішенню № 0037540715 нараховані на конкурсні грошові вимоги, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство 16.10.2020, що суперечить ч.3 ст.41 Кодексу процедур з банкрутства.
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що залишок пені 41 127 221,04грн., нарахований рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037530715 за період 02.07.2013 по 21.06.2018 по строку сплати 18.05.2021 у розмірі 51892298,31грн., штраф, нарахований рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037540715 за період жовтень, листопад 2016, грудень 2018 строк сплати 18.05.2021, у розмірі 510грн., штрафні санкції відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 27.04.2021 № 0037550715 за період 01.11.2015 по 31.01.2020 по строку сплати 18.05.2021 у розмірі 82998,85грн. стягненню не підлягають.
Щодо сплати суми ЄСВ - 10 805364,58 грн. колегія суддів зазначає, що сторонами не заперечувався той факт, що відповідачем було сплачено ЄСВ в сумі 15 198 317,70 грн., але ці гроші були направлені на погашення штрафу та пені відповідно до ч.6 ст.25 ЗУ №2464 в порядку черговості виникнення заборгованості, який став узгодженим 18.05.2021, а заборгованість зі сплати ЄСВ виникла 09.08.2021.
Оскільки правових підстав для стягнення штрафу та пені в цій справі немає, оскільки вони нараховані на заборгованість зі сплати ЄСВ, яка несвоєчасна була сплачена відповідачем до порушення провадження у справі про банкрутство та є конкурсною. А на конкурсні грошові вимоги протягом дії мораторію не нараховується штраф та пеня відповідно до ч.3 ст.41 Кодексу процедур з банкрутства, якою передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій ( мораторій поширюється на конкурсні вимоги, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство), тому і здійснювати погашення штрафу та пені замість ЄСВ є неправомірним.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що заборгованість зі сплати ЄСВ в сумі 10805364,58грн. у відповідача відсутня, оскільки ним погашено 15 198 317,70 грн.
По відокремленому підрозділу Санаторій-профілакторій «Інгул» заборгованість складає податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 325961,59грн., який нараховано:
- відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00025840715 від 30.03.2021 в розмірі 1020грн. за період 01.01.2017 по 30.09.2020 за не включення до наданих до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платника податків, а також сум утриманих з них податку, виплачених платникам податків за надані послуги та реалізований товар , тому ця сума штрафу нарахована за порушення, які були допущені до порушення провадження у справі про банкрутство.
- відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00025850715 у сумі 1088722,86грн. основний платіж, 219 637,26грн. штрафна санкція, 16581,47грн. пеня. нараховані з січня 2019 по лютий 2020.
З березня 2020 згідно з розрахунком штраф та пеня не нараховувались, тому вся сума штрафу та пені по цьому податковому повідомленню - рішенню складають конкурсні грошові вимоги, тому вірним є висновок суду першої інстанції, що стягненню не підлягають.
Щодо самого податку на доходи фізичних осіб, то він нарахований за період січень 2017 по січень 2021. Сума податку з жовтня 2020 по січень 2021 складає 74050,82грн., що є поточні грошові вимоги, які підлягають стягненню в цій частині. Різниці 1088722,86 грн. - 74050,82 грн.=1014672,04грн. є конкурсними вимогами та стягненню не підлягають в цій справі.
Штрафна санкція за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів-43147,10грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 00025800706 в розмірі 43147,10грн. застосована 10% від вартості проданих з порушенням товарів, робіт послуг за період 19.03.2017 по 2020рік. Санкції за 2021 рік згідно акта перевірки від 10.03.2021 не застосовувались. З наданого акта, розрахунку до податкового повідомлення-рішення неможливо встановити, яка частина штрафу за 2020 нарахована за порушення допущенні після 16.10.2020, а порушення за період з 19.03.2017 по 16.10.2020 є конкурсною заборгованістю, тому штраф на конкурсні вимоги не нараховується та стягненню в цій справі не підлягає.
Штрафна санкція за несвоєчасне перерахування військового збір нарахована за період березень-квітень 2017 в сумі - 257,32грн., який нараховано по податковому повідомленню-рішенню № 00025860715, строк сплати 18.05.2021, але нарахована за несвоєчасну сплату військового збору до порушення провадження у справі про банкрутство, тому ці вимоги є конкурсними та стягненню також не підлягають.
19.04.2024 по ВП Санаторій-профілакторій «Інгул» була направлена податкова вимога від 31.05.2021 № 0030220-1302-1403 рекомендованим листом, яка вручена 10.06.2021.
З огляду на наведене та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.10.2024 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик