24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11971/23
Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,
при секретарі - Альонішко С.І.,
за участю представника апелянта - Осьмініна С.Д.,
представника відповідача - Гаврилової Г.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 4841 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною відмову Територіального сервісного центру МВС №4841 РСЦ ГСЦ в Миколаївській області, що викладена в листі №31/1725-14-1-2023 від 30.08.2023 щодо відмови у відновленні та перезакріпленні номерного знаку НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Територіальний сервісний центр №4841 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській області відновити та перезакріпити номерний знак НОМЕР_1 за транспортним засобом ОСОБА_1 ;
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем подано до відповідача заяву щодо відповідального зберігання номерного знаку НОМЕР_1 , а також квитанцію про сплату за послуги збереження номерних знаків до 25.06.2021 року. В подальшому позивач продовжував термін зберігання шляхом здійсненні відповідних доплат. Однак позивач дізнався, що номерний знак НОМЕР_1 знищений та звернувся до відповідача із заявою про відновлення номерних знаків. 27.07.2023 відповідач, за результатами опрацювання заяви позивача, відмовив у відновленні зазначених номерних знаків, оскільки після закінчення оплати за їх зберігання позивачем не було подано заяви, згідно якої термін зберігання продовжувався б. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надані сторонами докази, просить скасувати рішення суду першої інстанції; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував факту складання заяви від 23.10.2020 року, проте зауважив, що копію вищевказаної заяви він не зберіг. Натомість відповідач надав до суду копію заяви позивача від 23.10.2020 року без його підпису та не заперечував факту існування договірних відносин між сторонами, що також було підтверджено копіями квитанцій про оплату послуг за зберігання автомобільних номерів. Отже, апелянт вважає, що приймаючи від позивача платежі, в тому числі i після строку вказаного в заяві (тобто після 23.10.2020 року), відповідач фактично підтверджував факт подальшого надання послуг за зберігання автомобільних номерів. Проте, суд першої інстанції не надав належної оцінки вищевказаним обставинам та вважав, що між сторонами справи взагалі не було договірних відносин. Проте, апелянт наголошує, що відповідач не заперечував факту існування договірних відносин між сторонами, що зокрема підтверджується листом № 31/0-09/аз від 27.07.2023 року, який є в матеріалах справи.
20 червня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23.10.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття на збереження до 26.06.2021 року номерного знаку НОМЕР_1 . До вказаної заяви додано квитанцію про сплату зазначеної послуги №П816/9508916/1 на суму 882.00 грн.
В подальшому, 01.02.2022 року позивачем здійснено оплату послуги на суму 648 грн., 16.12.2021 року на суму 36.20 грн., 21.10.2021 року на суму 648,00 грн., 27.08.2021 на суму 34,00 грн., 07.05.21 на суму 324,00 грн., 21.10.2021 на суму 37,00 грн.; 27.08.21 на суму 216,00 грн., 23.10.2020 на суму 882,00 грн.
У червні 2023 року позивач дізнався, що номерний знак знищено, у зв'язку з чим представник апелянта - адвокат Осьмінін С.Д. звернувся з адвокатським запитом вих. № 12/07 від 12.07.2023 року до Територіального сервісного центру 4841 РСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області (а.с. 10).
За результатами розгляду вищезазначеного адвокатського запиту Територіальний сервісний центр 4841 РСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області повідомив адвоката, що 23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 на підставі заяви від 23 жовтня 2020 року та квитанції № П816/9508916/1 залишив на платному зберіганні номерний знак НОМЕР_1 .
Після закінчення терміну зберігання (25 червня 2021 рік) гр. ОСОБА_1 не звертався до ТСЦ № 4841 з відповідною заявою та квитанцією про сплату коштів на новий період, а тому номерні знаки були знищені на підставі акту списання від 07 серпня 2021 року № 88 (а.с. 11).
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про відновлення номерного знаку.
Відповідач листом від 30.08.2023 року № 31/1725-14-1-2023 на заяву позивача повідомив, що з 23 жовтня 2020 року по 25 червня 2021 року на підставі заяви від 23 жовтня 2020 року та квитанції № П816/9508916/1 апелянтом залишено на платному зберіганні номерний знак НОМЕР_1 . У цей же день, адміністратором було роз'яснено, що для встановлення нового терміну зберігання апелянт повинен надати до сервісного центру МВС відповідну заяву та квитанцію про сплату послуги. У разі ненадання такої заяви, номерний знак буде знищено в установленому законодавством порядку.
Так як ОСОБА_2 не звертався до сервісного центру МВС з відповідною заявою та квитанцією про сплату коштів за відповідальне зберігання на новий період, номерні знаки були знищені на підставі акту списання від 07 серпня 2021 року № 88.
Окрім цього додатково зазначено, що діючим законодавством не передбачено порядок відновлення номерного знаку (а.с. 19).
Не погоджуючись з відмовою відповідача позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач при списанні номерних знаків НОМЕР_1 після закінчення строку їх зберігання, визначеного заявою від 23.10.2020 року, та відсутності нової заяви від позивача діяв у відповідності до норм чинного законодавства, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993 року державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачою або без такої, оформленням і видачою реєстраційних документів та/або їх формуванням в електронному вигляді.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
На зареєстровані транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та/або електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, таким транспортним засобам присвоюються номерні знаки (їх буквено-цифрова комбінація). Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків на транспортні засоби здійснюється відповідно до вимог законодавства органами, на які покладено обов'язок з їх реєстрації. Номерні знаки повинні відповідати встановленим зразкам та вимогам.
Єдині зразки номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Власники транспортних засобів, зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть замовити один додатковий комплект номерних знаків, який виготовляється за їх індивідуальним замовленням та відповідає встановленим вимогам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок № 1388).
Відповідно до п. 1 Порядку № 1388 цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачою або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
Згідно з п. 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
Відповідно до п. 16 Порядку № 1388 на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення їх на бланку), присвоюється буквено-цифрова комбінація номерних знаків з їх видачею або без такої (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), а також дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових та/або звукових сигнальних пристроїв. Номерні знаки повинні відповідати вимогам, установленим МВС, та видаються: два номерні знаки - на автотранспортний засіб, один - на мототранспортний засіб, мопед, причіп та напівпричіп. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.
Згідно з п. 42 Порядку №1388 номерні знаки із перереєстрованих або знятих з обліку транспортних засобів за умови відповідності їх інформаційного змісту щодо адміністративно-територіальної належності, порядкового номера та серії встановленим вимогам можуть за зверненням власників перезакріплюватися за іншими транспортними засобами, придбаними таким власником або його дітьми, іншим із подружжя, батьками (за умови документального підтвердження таких родинних відносин відповідно до законодавства).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.08.2010 N 379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 р. за N 123/18861 затверджено Інструкцію про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них (далі - Інструкція № 379).
Відповідно до абз.1 п. 4.1 Інструкції № 379 у разі заміни номерних знаків (крім випадків їх втрати або викрадення) проводиться перереєстрація ТЗ із заміною свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта). При цьому попередньо видані номерні знаки вилучаються. На заяві (додаток 1 або 2) обов'язково проставляються відмітка про їх вилучення із зазначенням дати вилучення та підпис уповноваженої посадової особи. Вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що вже були в користуванні, і при їх відповідності встановленим вимогам можуть видаватися для повторного використання або знищуватися в установленому порядку.
Згідно з п. 5.2 Інструкції № 379 номерні знаки, які були закріплені за ТЗ, вилучаються, про що робиться відповідна відмітка на заяві.
За письмовою заявою власника ТЗ (додаток 12) або уповноваженої ним особи на вказаний у заяві термін номерні знаки, які були закріплені за цим ТЗ і відповідають діючим стандартам, приймаються на зберігання Центром, яке проводило зняття з обліку ТЗ, за умови внесення плати за їх зберігання відповідно до вимог пункту 3.5 глави 3 цієї Інструкції. Зазначені номерні знаки за зверненням їх власника перезакріплюються за іншими придбаними ними транспортними засобами або за транспортними засобами інших власників.
За відсутності такої заяви або після закінчення зазначеного в заяві терміну вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що були в користуванні, і при їх відповідності чинним стандартам можуть видаватися для повторного використання або знищуються в установленому порядку.
Номерні знаки легкових автомобілів, виготовлені відповідно до вимог державних стандартів, які мають комбінацію з чотирьох однакових цифр і в межах від 0001 до 0009, які здані до підрозділу Державтоінспекції МВС України без надання власником такого транспортного засобу письмової заяви про їх зберігання, знищуються в установленому законодавством порядку, а в разі надходження заяви про отримання такого номерного знака від іншого власника транспортного засобу виготовляються як нові та видаються відповідно до вимог чинного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. № 795 Київ затверджено Перелік платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання (далі - Перелік № 795).
Відповідно до п. 39 Переліку № 795 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальне зберігання номерних знаків перереєстрованих або знятих з обліку транспортних засобів для подальшого закріплення за іншими транспортними засобами цього ж власника; бронювання замовлених номерних знаків (їх буквено-цифрової комбінації) становить 9 (за одну добу).
З огляду на аналіз наведених правових, колегія суддів зазначає, що номерні знаки, які були закріплені за ТЗ, вилучаються, про що робиться відповідна відмітка на заяві. За письмовою заявою власника ТЗ або уповноваженої ним особи на вказаний у заяві термін номерні знаки, які були закріплені за цим ТЗ приймаються на зберігання за умови внесення плати за їх зберігання. За відсутності такої заяви або після закінчення зазначеного в заяві терміну вилучені номерні знаки оприбутковуються як такі, що були в користуванні, і можуть видаватися для повторного використання або знищуються в установленому порядку.
При цьому, зберігання відповідачем номерних знаків є строковою платною послугою. Строк надання цієї послуги зазначається саме у заяві власника транспортного засобу, а тривалість його обмежується певними часовими рамками на розсуд заявника і виходячи з тривалості вказаного строку, визначається розмір оплати, яку необхідно сплатити. Після закінчення встановленого у заяві строку зберігання, якщо власник ТЗ не надає нову заяву про зберігання номерних знаків, то вони оприбутковуються як такі, що були в користуванні, і можуть видаватися для повторного використання або знищуються в установленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 23.10.2020 року звернувся до відповідача із заявою про прийняття на збереження до 25.06.2021 року номерного знаку НОМЕР_1 .
Дана заява не містить підпису позивача, вона є друкованою, окрім дати її подачі та зазначення терміну "до 25.06.2021" (а.с. 44).
У вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_1 просить прийняти на зберігання до 25.06.21 р. номерні знаки НОМЕР_1 , які були закріплені за його власним ТЗ, який належав апелянту на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 від 01.02.2020 року, виданого ТСЦ 4841 для наступного закріплення за іншим ТЗ.
Вказує, що він попереджений, що у разі закінчення терміну зберігання, для встановлення нового терміну зберігання, йому потрібно звернутись до підрозділу МВС з відповідною заявою та квитанцією про сплату послуг.
Після закінчення вказаного терміну зберігання не заперечує проти використання номерних знаків НОМЕР_1 працівниками підрозділу МВС за призначенням.
Заяви про зберігання зазначеного номерного знаку після 25.06.2021 року позивачем до відповідача не подавалась.
Колегія суддів зазначає, що здійснення апелянтом платежів після закінчення зазначеного в заяві терміну зберігання, без подання заяви про продовження строку зберігання спірного номерного знаку, не впливає на характер спору, оскільки законодавством чітко визначено порядок та термін зберігання номерних знаків за заявами власників.
Колегія суддів зазначає, що передумовою надання відповідачем послуги відповідального зберігання номерних знаків є, по-перше, звернення із відповідною заявою, в якій зазначається новий строк надання такої послуги і, по-друге, здійснення оплати послуги, розмір якої розраховується виходячи з тривалості вказаного строку.
З огляду на відсутність належним чином оформленої заяви, а саме підпису на ній, що засвідчує волевиявлення позивача, відповідачем не могло бути надано послугу зі зберігання номерного знаку взагалі.
Законодавцем не визначено можливості продовження строку надання послуги відповідального зберігання номерних знаків лише за умови її оплати без надання відповідної заяви. Автоматичного продовження терміну зберігання номерних знаків діючим законодавством не передбачено.
Таким чином, після закінчення строку, вказаного в заяві ще від 23.10.2020 року про передання номерних знаків на зберігання, та за відсутності нової заяви із визначенням нового строку зберігання, уповноважений орган оприбутковує номерні знаки як такі, що були в користуванні, і при їх відповідності чинним стандартам можуть видаватися для повторного використання або знищуватися в установленому порядку.
З огляду на наведене та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач при списанні номерних знаків НОМЕР_1 після закінчення строку їх зберігання, визначеного в заяві від 23.10.2020 року, діяв у відповідності до норм чинного законодавства, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 04.10.2024 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик