02 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/5094/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024, (суддя суду першої інстанції Луніна О.С.), прийняте за правилами спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/5094/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
23.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.02.2024 року №912500114804 про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» згідно поданої заяви від 08.02.2024 із застосуванням при розрахунку розміру пенсії довідки про складові заробітної плати державного службовця, виданої виконавчим комітетом Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 29.12.2023 №2888/0/2-23.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 02.11.2004 року отримувала пенсію за віком державного службовця згідно Закону України “Про державну службу». З 01.03.2022 року позивача автоматичо переведено на пенсію за віком відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 08.02.2024 року позивач звернулася із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», до якої було додано довідку про складові заробітної плати державного службовця, виданої виконавчим комітетом Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 29.12.2023 №2888/0/2-23. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.02.2024 року №912500114804 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» у зв'язку з недоцільністю.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 01.05.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.02.2024 року №912500114804 про відмову у перерахунку пенсії. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» згідно поданої заяви від 08.02.2024, з урахуванням висновків суду, які викладені у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Законом №889 передбачається можливість збереження права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 виключно в порядку частини першої статті 37 Закону №3723, тобто виключно за умови першого призначення пенсії за віком як державному службовцю.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 02.11.2004 року отримувал пенсію за віком як державний службовець згідно Закону України “Про державну службу», а з 01.03.2022 року позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону №1058-ІV.
08.02.2024 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №366 про перерахунок пенсії у зв'язку із переходом на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу», з урахуванням довідки про складові заробітної плати державного службовця, виданої виконавчим комітетом Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 29.12.2023 №2888/0/2-23.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направено заяву позивачки разом із наданими до неї документами для розгляду за принципом екстериторіальності.
Листом від 13.02.2024 року №0400-010226-8/29905 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення від 13.02.2024 року №912500114804 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки в результаті проведення перерахунку пенсії на дату звернення 08.02.2024 за матеріалами пенсійної справи розмір пенсії за віком згідно Закону №889-VIII становить 5001,53 грн., що є меншим, ніж отримує позивач на даний час, а тому у перерахунку пенсії відмовлено у зв'язку з недоцільністю.
Не погодившись із вказаним рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на перерахунок пенсії, однак пенсійний орган зобов'язаний був прийняти рішення про переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Згідно з ч.1 ст.9, ч.1 ст.10 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями ч.1 ст.37 Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.11.2004 року отримувала пенсію по за віком як державний службовець згідно Закону України “Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії), що сторонами не заперечується.
08.02.2024 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із переведенням на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу», з урахуванням довідки про складові заробітної плати державного службовця, виданої виконавчим комітетом Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 29.12.2023 №2888/0/2-23.
Згідно оскаржуваного рішення від 13.02.2024 року №912500114804 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачці у переведенні на пенсію за віком згідно Закону №889 за заявою від 08.02.2024 року, оскільки, на переконання відповідача, такий перерахунок є недоцільним, так як розмір пенсії за віком згідно Закону №889 становить 5001,53 грн, що є меншим, ніж сума пенсії, яку отримує позивач на теперішній час за Законом №1058.
Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п.2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ з 01 травня 2015 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу XI “Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пункт 12 розділу XI “Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ передбачає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови, зокрема: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Разом з тим, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних Закону України №889-VІІІ та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Проаналізувавши наведені вище правові норми, можна дійти висновку про те, що із набранням чинності Законом №889-VІІІ державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01 травня 2016 року мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01 травня 2016 року посади державної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, встановленого Законом №1058-ІV, має необхідний страховий стаж, в тому числі понад 20 років на посадах державних службовців, а тому з урахуванням положень пункту 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ має право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону №3723-XII.
Посилання відповідача на те, що в силу приписів ст. 37 Закону № 889-VІІІ пенсію може бути призначено лише вперше, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки закон не містить прямої заборони на переведення на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону №3723-XII особи, яка вже отримувала таку пенсію раніше.
Враховуючи викладене, суд правильно зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно Закону №1058-ІV на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стосовно вимоги про врахування довідки про складові заробітної плати державного службовця, виданої виконавчим комітетом Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 29.12.2023 №2888/0/2-23, суд першої істанції правильно вказав на її передчасність, оскільки за результатами розгляду заяви позивачки пенсійним органом зроблено висновок, що переведення на пенсію державного службовця за віком є недоцільним та здійснено не було, а тому питання щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця за віком на час звернення позивачки у цій справі пенсійним органом не вирішувалось. Оскільки захисту відповідно до положень КАС України підлягають порушені права, то у спірних правовідносинах вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 в адміністративній справі № 160/5094/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш
суддя А.В. Шлай