Справа № 947/25660/24
Провадження № 2/947/5173/24
про залишення позовної заяви без руху
16.09.2024
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з квартири, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов від ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з квартири.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Тобто, у разі заявлення вимог немайнового характеру кількома позивачами, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим документом за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана двома позивачами, при цьому до позову долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3835123927.1 від 20.08.2024 про сплату судового лише одним позивачем ОСОБА_2 у розмірі 1211,20 грн., у зв'язку з чим, судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Звертаю увагу,що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Предметом спору у цій справі є зняття арешту з нерухомого майна, тобто, ця справа не пов'язана з порушенням прав ОСОБА_3 як учасника бойових дій і ніяк не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Отже, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, запропонувати другому позивачу ОСОБА_3 надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання даної заяви у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за реквізитами:отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким принцип узгоджується з обов'язком позивача, встановленим ст. 175 ЦПК України, зазначити в позовній заяві зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином, підставою звернення з позовом про зняття арешту з майна в порядку цивільного провадження є факт порушення цивільного права особи (права власності) та наявність у позивача підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить саме йому. Такий позов заявляється одночасно про визнання права власності на майно.
Відповідно до Аналізу практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України Верховного Суду України, застосовуючи передбачений п. 1 ст. 2, ст. 16 ЦК спосіб захисту цивільного права чи інтересу у справах за позовом про зняття арешту з майна деякі суди не враховують положень ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (зі змінами), що ці вимоги мають ґрунтуватися на праві власності або володіння, і тому задовольняють їх без визнання права власності на спірне майно або за позовами не власників або володільців (кредиторів, що не є заставодержателями, в інших зобов'язаннях).
У таких випадках повинні застосовуватись інші відповідні способи судового захисту (наприклад, оскарження постанови державного виконавця про арешт майна, припинення дії, яка порушує право).
Відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Таким чином, позивачам, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог із зазначенням належних відповідачів та третіх осіб у справі.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачам усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з квартири - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків позовної заяви- десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
У разі подання уточненої заяви чи додаткових документів у зв'язку із виконанням ухвали судді, надати їх у кількості сторін визначених у заяві відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Копію ухвали направити позивачам для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.