Провадження № 11-сс/821/336/24 Справа № 694/2163/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 жовтня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі:
суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря за участю: прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тальне, Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,-
Старший слідчий СВ Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_9 звернулася до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 , починаючи з 06 липня 2024 року по 20 серпень 2024 року, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з корисливих мотивів та з метою свого незаконного збагачення, із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, систематично пред'являв незаконні вимоги ОСОБА_10 про передачу йому грошових коштів, за наступних обставин.
Так, починаючи з 06 липня 2024 року ОСОБА_7 розпочав надсилати повідомлення на мобільний телефон ОСОБА_10 з погрозами фізичною розправою відносно нього і його родичів та вимогою про перерахунок на його банківську картку грошових коштів в сумі 150 доларів США, за образливі висловлювання в його адресу. ОСОБА_10 відмовився перераховувати кошти, після чого ОСОБА_7 09 липня 2024 року розпочав вимагати грошові кошти в сумі 500 євро та 21 липня 2024 року подвоїв суму грошових коштів в розмірі 1 000 євро. Вказану суму грошових коштів ОСОБА_7 вимагав за нерозголошення особистих відомостей із життя ОСОБА_10 , які потерпілий бажає зберегти в таємниці.
20 серпня 2024 року під час передачі ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 1 000 євро ОСОБА_7 , працівниками поліції на місці вчинення злочину останній був затриманий.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами та розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене в умовах воєнного стану.
20.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, про що зроблена відповідна відмітка у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
В матеріалах кримінального провадження міститься достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, які містяться у протоколах слідчих дій та інших документах.
Крім того, слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовані тим, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив особливо тяжке умисне кримінальне правопорушення, що відповідно до ч. 4 ст. 189 КК України карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому є підстави вважати, що під острахом кримінальної відповідальності, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення в разі доведення вини, з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, з високою ймовірністю може здійснювати незаконний вплив на потерпілого, враховуючи, що підозрюваний до затримання погрожував потерпілому фізичною розправою, приїздив до його місця проживання, тому може продовжувати погрожувати потерпілому, вчиняти на нього як моральний так і фізичний вплив. Окрім цього, слід врахувати те, що ОСОБА_7 вчинив тяжке кримінальне правопорушення повторно та умисне кримінальне правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність вказаних ризиків дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, репутації та характеристики підозрюваного, слідчий вважає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2024 року клопотання старшого слідчого СВ Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12024250360001033 від 03.08.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тальне Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 18.10.2024 включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 20.08.2024 - з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України.
Визначено розмір застави, у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 302 800,00 грн (100 х 3 028 грн = 302 800), у разі внесення якої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти.
У разі внесення застави, з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти, на нього покладено наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з місця проживання без їх дозволу;
- повідомляти слідчого прокурора, суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за наявності).
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено до 18.10.2024.
Судове рішення мотивовано тим, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих матеріалах та з того, що суд на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні обставини, є всі підстави вважати, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певними злочинами, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Суд вважав обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п. п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя врахував, що підозрюваний не має постійного місця роботи, тобто не має постійного джерела доходу, вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення. Крім того, суд врахував, що підозрюваний вчинив інкриміноване йому правопорушення в умовах воєнного стану на території України, використовуючи наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Враховуючи особу підозрюваного, суд вважав за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст.182 КПК України у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку, уразі внесення якої, підозрюваний ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу, обравши підозрюваному більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту, або застави у значно меншому розмірі, оскільки обраний слідчим суддею запобіжний захід є занадто суворим, а розмір застави непідйомний для підозрюваного і не співмірний із розміром збитків, які начебто поніс потерпілий по справі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в ст. 178 КПК України.
Вказує, що підозрюваний був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, при затриманні були вилучені дані кошти, однак судом не доведено характер правовідносин, які були між підозрюваним та потерпілим, на виконання якого роду правочинів були передані кошти та на що був спрямований умисел підозрюваного.
Судом не взято до уваги, що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний раніше не судимий, одружений, має тісні соціальні зв'язки ( постійне місце проживання, дружину, доньку від першого шлюбу). Крім погроз та образ, до яких потерпілий не ставиться серйозно, ніяких інших дій підозрюваним не вчинено.
Захисник зазначає, що жодних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведено, на її думку, підозрюваному взагалі не має сенсу переховуватися від органів слідства.
Вважає, що для фізичної особи, яка не має постійного місця роботи та не є бізнесменом, застава у 100 прожиткових мінімумів є непомірною.
Також адвокат посилається на істотне порушення КПК України та норм Європейського права у зв'язку з незаконним затриманням особи та необгрунтованим обранням стосовно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу з непомірною заставою.
Посилання суду на те, що необрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до ризику здійснення тиску на потерпілого та свідків, на думку захисника, є необгрунтованими. На момент винесення ухвали суду, свідки уже допитані і їх свідчення зафіксовані у процесуальний спосіб. Щодо потерпілого, то ще до затримання ОСОБА_7 були надані детальні пояснення і надані носії відповідної інформації.
Крім того, адвокат в доповненнях до апеляційної скарги стверджує, що кожен з ризиків суддя виділила окремо і надала мотивацію їх наявності, однак мотивація суду грунтувались лише на припущеннях, а не конкретних фактах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, - вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами та розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчинене в умовах воєнного стану.
Оголошена ОСОБА_7 підозра у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення є обґрунтованою, в матеріалах справи є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які свідчать про наявність ознак злочину, а саме: - дані повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 02.08.2024; - дані протоколу прийняття заяви ОСОБА_10 від 02.08.2024; - дані показань потерпілого ОСОБА_10 від 03.08.2024; - дані протоколу огляду предмета від 04.08.2024; - дані протоколу затримання ОСОБА_7 ; - інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Обставинами та доказами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України є: повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 02.08.2024; протокол прийняття заяви ОСОБА_10 від 02.08.2024; показання потерпілого ОСОБА_10 від 03.08.2024; протокол огляду предмета від 04.08.2024; протокол затримання ОСОБА_7 ; протокол допиту потерпілого від 03.08.2024; повідомлення про підозру від 20.08.2024; протокол допиту підозрюваного від 10.08.2024 та інші матеріали.
Дослідивши матеріали клопотання, з урахуванням вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178, 183 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що у органів досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави для пред'явлення ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Однак, застосування запобіжних заходів, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, законом пов'язується також із наявністю ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Звертаючись до суду із даним клопотанням, слідчим зазначено про наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовані тим, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив особливо тяжке умисне кримінальне правопорушення, що відповідно до ч. 4 ст. 189 КК України карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, вчинене в умовах воєнного стану, та класифікується як особливо тяжкий злочин, враховуючи дані про особу підозрюваного, а тому є підстави вважати, що під острахом кримінальної відповідальності, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, з високою ймовірністю може здійснювати незаконний вплив на потерпілого, враховуючи, що підозрюваний до затримання погрожував потерпілому фізичною розправою, приїздив до його місця проживання, тому може продовжувати погрожувати потерпілому, вчиняти на нього як моральний так і фізичний вплив.
Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , встановив існування обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Також слідчим суддею вірно враховано, що підозрюваний, розуміючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення та невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, в разі доведення його вини, може переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому і суду, може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки знає їх дані та місця проживання; також судом враховано вік, сімейний та матеріальний стан підозрюваного, спосіб вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином оцінив в сукупності всі обставини та вірно встановив наявність ризиків, зазначених у ч. 1, 3, 5 ст.177 КПК України, що в свою чергу унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового - тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому твердження адвоката підозрюваного про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Матеріали справи не містять даних про неможливість тримання ОСОБА_7 під вартою.
Доводи адвоката про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки вказані запобіжні заходи можуть виявитися недостатніми для запобігання встановленим ризикам.
Посилання адвоката в апеляційній скарзі, що судом не взято до уваги, що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має тісні соціальні зв'язки є необгрунтованими та спростовуються матеріалами кримінального провадження, оскільки підозрюваний не працевлаштований, будь -яких доказів щодо належності майна, під яким підозрюваний має намір перебувати під домашнім арештом, надано не було як до суду першої інстанції, так і під час перегляду в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про обрання запобіжного заходу обґрунтовано існують і в сукупності з даними про його особу підтверджують на даному етапі кримінального провадження потребу в триманні останнього під вартою.
Що стосується тверджень сторони захисту щодо непомірності визначеного слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_7 розміру застави, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, при визначенні розміру застави, слідчий суддя врахував особу підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тому прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Будь-яких інших переконливих доводів щодо незаконності ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час апеляційного розгляду справи.
На підставі вище викладеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування ухваленого слідчим суддею рішення, не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 183, 193, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 серпня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4