Дата документу 02.10.2024Справа № 552/4861/24
Провадження № 2/554/5211/2024
02 жовтня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави
в складі головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря Єсліковської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
Позивач ОСОБА_1 в липні 2024 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати право власності на недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року та за період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року у розмірі 188 838,79 грн., та за період з 01.02.2021 року по 31.05.2022 року; зобов'язати ГУ ПФУ у Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію, яку недотримувала за життя його баба ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, як одержувачка пенсії у зв'язку із втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Перебування на обліку у ГУ ПФУ у Полтавській області обумовлено обставинами, які змусили залишати або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту тимчасової окупації м.Горлівка Донецької області.
Ще за життя, рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 24.10.2017 року №28-К вирішено припинити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2017 року з огляду на відсутність пенсіонера за тимчасовим місцем проживання. Не погоджуючись з діями відповідача його баба звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду, де у справі №440/391/20 рішенням від 02.03.2020 року задоволено позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2017 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2017 року, сплатити заборгованість за період з 01.11.2017 року по день поновлення виплати пенсії.
Відповідач рішення суду не виконав, оскільки виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2017 року не здійснив.
Після смерті баби приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чекідою О.А. було відкрито спадкову справу №1/2023.
Відповідно до ст.1265 ЦК України, позивачу як спадкоємцю, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2023 року зареєстрованим в реєстрі за №32, яка складається з недоотриманої пенсії за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року та за період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року у розмірі 188 838,79 грн., яка належала його померлій бабі ОСОБА_2 на підставі до довідки ГУ ПФУ у Полтавській області від 02.02.2023 року.
З метою реалізації свого права на отримання спадщини, до територіального підрозділу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання позивачем 14.07.2023 року було подано заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю його баби на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2023 року, зареєстрованим в реєстрі №32.
У своїй відповіді на запит позивача ГУ ПФУ у Полтавській області проінформувало його про те, що сума коштів, які були обліковані за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року становить 174 951,30 грн. та надали розрахунки, що це підтверджують. Разом з тим, відповідь не містила інформації про виконання рішення в частині саме виплати належних його бабі сум пенсії. Також, згідно іншої відповіді ГУ ПФУ у Полтавській області, недоотримана пенсія за померлу ОСОБА_2 за період з 13.07.2020 року по 31.01.2021 року та з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року - в розмірі 50 116,70 грн.
Тобто відповідач, всупереч вимогам законодавства, та ігноруючи свідоцтво про право на спадщину за законом, самовільно скоротив період, за який належало здійснити нарахування. Також, відповідач навмисно проігнорував період з 01.02.2021 року по 31.05.2022 року для здійснення відповідних нарахувань пенсії його бабі.
Проаналізувавши дії відповідача, вважає їх такими, що порушують його законні права на отримання спадщини.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 05.08.2024 року дану справу передано за підсудністю до Октябрського районного суду м.Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 28.08.2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
До суду надійшов відзив відповідача, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просить відмовити в задоволенні позову. Представник зазначив, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області, як внутрішньо переміщена особа. Пенсійні кошти ОСОБА_2 за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року були обліковані для здійснення виплати на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затверджених постановою КМУ від 10.11.2021 року №1165.
Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплата облікованої заборгованості не здійснювалась. Також, згідно звіту АТ «Укрпошта» не були отримані кошти призначеної пенсії за червень та липень 2022 року.
На підставі звернення позивача від 14.07.2023 року недоотриману пенсію за померлу ОСОБА_2 нараховано за періоди з 13.07.2020 року по 31.01.2021 року та з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року в розмірі 50 116,70 грн. та обліковано в органі Пенсійного фонду України для подальшої виплати на умовах Порядку №1165. Отже задоволення позовних вимог є безпідставним та не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.38-39).
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити повністю. Зазначив, що відповідні пенсійні виплати за життя не були отримані не з вини його баби, а навпаки у зв'язку із протиправними діями відповідача, про що свідчить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року, яким визнано протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2017 року. Також, незалежно від фактичного місця проживання та наявності статусу внутрішньо переміщеної особи, право на отримання пенсії має бути забезпечено та реалізовано (а.с.44-45).
Ухвалою суду від 19.09.2024 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду не з'явився, у відзиві просив про розгляд справи у його відсутність.
Суд, у відповідності до вимог ст.ст.211,223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 85 років, про що 14.12.2022 року складено відповідний актовий запис №1207.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2023 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чекіда О.А., спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її онук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року та за період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року у розмірі 188 838,79 грн., яка належала померлій на підставі довідки про наявність недоотриманої пенсії, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за №1600-0401-8/7744 від 02.02.2023 року (а.с.12).
За життя ОСОБА_2 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду, де у справі №440/391/20 рішенням від 02.03.2020 року задоволено позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2017 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відновити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2017 року, сплатити заборгованість за період з 01.11.2017 року по день поновлення виплати пенсії (а.с.7-9).
Позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернення про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера від 23.10.2023 року №669/11.
Згідно матеріалів справи, на день розгляду справи у суді залишається невиплачена позивачу сума недоотриманої пенсії за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року та за період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року у розмірі 188 838,79 грн.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Доводи відповідача про те, що немає правових підстав для задоволення позовних вимог є безпідставними, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Конституцією України(стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 1 статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як вбачається із частини 1 статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини 1 статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, свідчить про те, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1227 ЦК України за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Вказане вище співпадає з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Частиною 1 статті 52 вказаного вище Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Як вбачається із частини 3 статті 52 вказаного вище Закону, у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Частиною 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Право на спадщину позивача підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видане на його ім'я та не є предметом спору в даній справі.
Частиною 1 статті 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області незаконно перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємцю на отримання всього належного йому спадкового майна.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині визнання права власності на недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року та за період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року у розмірі 188 838,79 грн.; зобов'язання ГУ ПФУ у Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, яку недоотримала за життя його баба ОСОБА_2 , оскільки відповідач протиправно припинив нарахування пенсії спадкодавцю ОСОБА_2 при її житті, та тим самим, протиправно зменшив суму пенсійних виплат, які повинні увійти до складу спадщини після її смерті.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію за період за період з 01.02.2021 року по 31.05.2022 року суд зазначає наступне.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат.
Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця.
Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України).
Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати).
Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Таким чином, позивачем не доведено позовні вимоги про визнання права власності на недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію за період за період з 01.02.2021 року по 31.05.2022 року, враховуючи склад спадкового майна, визначеного приватним нотаріусом в свідоцтві про право на спадщину за законом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,223,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 6,15, 1216,1218,1227 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року та за період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року у розмірі 188 838,79 грн., на одержання якої за життя мала право ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місцезнаходження: 36014, м.Полтава, вул.Гоголя,34, код ЄДРПОУ: 13967927, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , недоотриману пенсію в розмірі 188 838,79 грн. за період з 01.11.2017 року по 31.01.2021 року та за період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року, належну спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місцезнаходження: 36014, м.Полтава, вул.Гоголя,34, код ЄДРПОУ: 13967927, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місцезнаходження: 36014, м.Полтава, вул.Гоголя,34, код ЄДРПОУ: 13967927.
Суддя А.М.Чуванова