Справа № 527/2436/24
провадження 2/527/869/24
02 жовтня 2024 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Павлійчук А.В.,
за участю секретаря - Козинко Ю.С.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу № 527/2436/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -
03 вересня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зняття арешту з майна.
У своїй заяві позивач зазначив, що Глобинським районним судом у складі головуючого судді Левицької Т.В., розглядалася цивільна справа № 2-88/09 за позовом його матері ОСОБА_2 - про визнання правочину недійсним. Під час розгляду позову судом задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та ухвалою від 02.12.2008. накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 . Ухвалою Глобинського районного суду від 16.01.2009 року затверджена мирова угода та поділено вищевказаний будинок по частини за кожним із них. На даний час позивач вирішив реалізувати своє право на вільне розпорядження своїм майно, а саме відчужити третім особам. З цією метою він звернувся до нотаріуса, де при вивченні документів з'ясувалося, що арешт, який накладено ухвалою суду не скасований та відомості з реєстру не вилучені. Наявність цього обтяження призводить до порушення його конституційного права на вільне розпорядження своєю власністю. Під час ухвалення рішення судом не скасовано заходи забезпечення позову, що змушує позивача звертатися до суду із вказаним позовом.
У судове засідання позивач не з'явився, у позовній заяві, просить проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового розгляду, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Доводи позову ґрунтуються на наступних доказах:
- ухвала Глобинського районного суду у справі №2-16 «з»/08 від 02.12.2008 року, згідно якої накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .
- ухвала Глобинського районного суду від 16.01.2009 року у справі №2-88/09, про визнання мирової угоди.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 41 Конституції України визначено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
Як зазначено в ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
Судом встановлено, що арешт з майна не знято, що порушує права позивача як власника.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.ст. 10,11,12,13, 57-60, 80, 81, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 , накладений відповідно до ухвали Глобинського районного суду Полтавської області від 02.12.2008 року у справі № 2-16 «з»/08.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 04 жовтня 2024 року.
Суддя А. В. Павлійчук