Справа № 526/3227/23
Провадження № 2/526/293/2024
03 жовтня 2024 рокуГадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судового засідання Павленко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 526/3227/23 за позовом ТОВ «Газова Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
05 вересня 2023 року ТОВ «Газова Компанія «Нафтогаз України» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 130 881,65 грн.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 28.12. 2023 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи без повідомлення сторін.
Позивач - ТОВ «Газова Компанія «Нафтогаз України» копію ухвали про відкриття провадження у справі отримало 28.12.2023, згідно довідки про доставку електронного листа.
Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала 18.05.2024, відзив на позовну заяву не подавала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд вважає за можливе, відповідно до ст. 279 ЦПК України, розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Газова Компанія «Нафтогаз України», вже звертався до Гадяцького районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 . Ухвалою від 17.05.2023 по справі № 526/1586/23 позивачу було відмовлено у видачі судового наказу через відсутність належних доказів фактичного споживання споживачем природного газу та іншого.
Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачанням природного газу….» на території України.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року (далі - Правила), та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Позивач зобов'язаний постачати природний газ Споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а Споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Споживачем постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 13.11.2021р.
Позивач вказує, що відповідачем разом із заявою-приєднання не було надано повного пакету документів, який необхідний для завершення процедури укладення з Товариством Договору. Відповідач в термін не більше 21 (двадцяти одного) дня, мав надіслати Товариству документи, перелік яких визначений пунктом 11 розділу IIIПравил. Однак, по завершенню вищевказаного терміну будь-яких документів від відповідача на адресу Товариства не надходило, тому процедура зміни постачальника не була завершена.
Але в період з 19.10.2020 по 26.12.2020, з 01.03.2021 по 30.04.2021, з 01.05.2021 по 29.06.2021, з 01.07.2021 по 29.08.21, з 31.08.2021 по 30.09.21 та з 02.10.2021 по 01.12.2021 відповідач являлась споживачем постачальника «останньої надії» та була включена до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та споживала газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів постачальника «останньої надії», яку зазначено у витязі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку Позивача.
Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020р. № 917- p постачальником «останньої надії» визначено ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Постановою НКРЕКП № 2471 від 09.12.2021 «Про здійснення постачання природного газу побутовим споживачам на умовах базової річної пропозиції» зобов'язано Товариство здійснювати постачання природного газу на газифікований об'єкт побутового споживача на умовах базової річної пропозиції, тому з 01.12.2021 EIC-код 56XM42A00039179R об'єкта побутового споживача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було включено до реєстру споживачів Товариства, не як постачальника «останньої надії» та відкрито на ім'я ОСОБА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Отже, з 19.10.2020 Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», а з 01.12.2021 на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є типовими та публічними, а споживач в свою чергу зобов'язана своєчасно оплачувати Товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договорами.
Щодо стягнення заборгованості за період з жовтня 2020р. по червень 2023р.(включно) суд приходить до наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців після його припинення або скасування постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України без проведення конкурсу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020р. №917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Як вбачається з роздруківки по особовому рахунку позивача у вигляді «Фінансовий стан», відповідач акцептувала договір постачання природного газу, фактично споживаючи природний газ.
На умовах договору, позивач постачав природний газ, а відповідач отримувала його та використовувала для власних потреб, проте не сплатила за нього.
Згідно розрахунку позивача відповідач має заборгованість за спожитий природний газ в сумі 130 881,65 грн, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану.
Від відповідача не надходило до суду жодних заперечень щодо нарахованої позивачем суми заборгованості за спожитий нею природний газ та не надано доказів про її повну чи часткову сплату.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4.4. розділу IV Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Гадячгаз», що є оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (AТ «Гадячгаз») згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКІІ від 30.09.2015р. № 2494.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕК1І № 2493 від 30.09.2015 року «2. У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).»
Крім того, відповідно пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ «1. Визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.»
Об'єм (обсяг) спожитого відповідачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (ТОВ Оператор ГТС України) - Iplatforma, та в подальшому імпортується постачальником у білінгову систему «Газоліна» та використовується останнім для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Постачальник проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу.
Відповідно п. 4.3. Договору «Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць»
Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки постачальника.
Дату виникнення зобов'язання відповідача по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Оплата рахунка постачальника про сплату послуг за цим типовим договором має бути здійснена споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка.»
Відповідно п. 4.10. договору «У разі виникнення у споживача заборгованості за послуги з газопостачання за цим договором споживач може звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.
В порядку досудового регулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ від 12.08.2022 року, яка залишилася незадоволеною відповідачем.
Оскільки відповідач не сплачувала нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання нею своїх зобов'язань, що порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Суд встановив, що між ТОВ «Газова Компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 існують цивільні правовідносини.
Оскільки ТОВ «Газова Компанія «Нафтогаз України», як встановлено судом, проводив нарахування вартості спожитого відповідачем природного газу згідно вимог чинного законодавства - на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого природного газу, а ОСОБА_1 не проводилась оплата спожитого газу, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 130 881,65 грн, тому позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Також з відповідача на користь позивача слід стягти сплачений останнім судовий збір у сумі 2 684 грн.
Керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 142, 257, 263-265,274 ЦПК України, суд
позовну заяву ТОВ «Газова компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягти з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газова компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 130 881,65 грн.
Стягти з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газова компанія «Нафтогаз України» понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2684 грн.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ТОВ «Газова компанія «Нафтогаз України», місцезнаходження - м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40121452.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання- АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Головуюча: Л. В. Максименко