іменем України
Справа №377/744/24
Провадження №3/377/306/24
04 жовтня 2024 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, що надійшла з Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області стосовно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
15 квітня 2024 року, о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за зареєстрованим місцем проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання неодноразово повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на номер телефону, зазначений ним у заявці на отримання судових повісток в електронному вигляді, які не були доставлені з причини: абонент тимчасово недоступний. Також повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, про що свідчить інформація Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 15-08/1703 від 16.09.2024, яка надійшла до суду 04.10.2024, проте рекомендовані листи з повідомленням про вручення із судовими повістками повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов'язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/189/14.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КупАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою для розгляду даної справи за правилами статті 268 КУпАП, клопотання про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 до суду не направив, то справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №474739 від 19.04.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, в якому викладені обставини і суть правопорушення;
- рапортом старшого інспектора - чергового ВП №2 (м. Славутич) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Кисіля М.В. від 16.04.2024, згідно з яким 15 квітня 2024 року, о 22 годині 14 хвилин, надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 15.04.2024 о 22:13 у Єреванському кварталі, будинок АДРЕСА_1 , буянить чоловік, не хоче покидати квартиру. По прибуттю на місце події заявниця ОСОБА_2 звернулася із заявою про вчинення домашнього насильства;
- заявою ОСОБА_2 від 15.04.2024 про притягнення до відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, виражався на її адресу нецензурною лайкою;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.04.2024, відповідно до яких вона разом із сином проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 15 квітня 2024 року, близько 22 години, до неї до дому прийшов колишній чоловік ОСОБА_1 , який проживає окремо, та почав влаштовувати скандал, виражався на її адресу нецензурною лайкою, на зауваження та прохання покинути квартиру не реагував, тому вона викликала працівників поліції;
- паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , виданим на ім'я ОСОБА_1 , копію якого долучено до справи.
Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена частиною 1 статті 173-2 КУпАП за ознаками вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу вказаних норм вбачається, що домашнє насильство має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За змістом пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб як колишнє подружжя.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, доведена повністю, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 15 квітня 2024 року, о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за зареєстрованим місцем проживання, в квартирі АДРЕСА_2 , вчинив стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру: висловлювання нецензурною лайкою, що потягло за собою можливість настання шкоди її психічному здоров'ю, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, відповідно до пункту 7 статтею 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на час розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні- не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до суду 10 вересня 2024 року. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що вчинено ОСОБА_1 правопорушення 15 квітня 2024 року, і до дня надходження справи до суду та розгляду справи минуло більше трьох місяців.
За таких обставин провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 283-284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. С. Бабич