Справа № 368/935/24
2-п/368/17/24
"03" жовтня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді Шевченко І.І
за участі секретаря Варлам Є.Р.
та заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -
встановив:
24 вересня 2024 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.08.2024 року, обґрунтовуючи заяву наступним
Відповідно до от. 284 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про - перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважаних причин.
Оскаржуване рішення не було вручене відповідачу у день його проголошення та в подальшому. Більш того, відповідач не отримував повісток від суду та йому нічого не було відомо про розгляд даної справи.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою за зазначеною адресою не проживає, причини неявки суд не повідомив.
Так, судом надсилалися повістки про виклик до суду на ім'я відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , у той час як відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З цієї причини відповідач не міг скористатися правом подати до суду свої заперечення проти позову, внаслідок чого судове рішення було ухвалене на користь позивача. Копію оскаржуваного рішення відповідач отримав тільки 19.09.2024 року, що є підставою для поновлення йому строку на звернення до суду з цією заявою.
Однак, відповідач не погоджується з сумою оціненої шкоди, яку з нього було стягнуто оскаржуваним судовим рішенням та вважає, що така сума була істотно завищеною.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідної правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З огляду на статтю 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробить або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).
У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Розрізняють добровільну та обов'язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровлю та/або майну потерпілого.
Пунктом 21.1 статті 21 Закону встановлено, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Пунктом 21.4 статті 21 Закону встановлено, що у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Згідно абзацу 2 пункту 22.1 статті 22 Закону вбачається, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровлю, майну третьої особи.
Фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає ік реальну вартість пошкодженого майна, так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу).
Так зазначив Верховний Суд у справі №363/218/16-ц від 26 червня 2018 року.
Відповідно до п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов'язковим.
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП, має бути належним чином оціненою та встановленою судом. Сторони мають рівні права у подачі до суду своїх доказів (у тому числі експертних висновків, звітів про оцінку тощо), а також у подачі до суду клопотань про призначення експертизи.
Судом було встановлено, що з метою встановлення розміру заподіяння шкоди МТСБУ залучило ТОВ «Незалежна експертна компанія», котрими було виконано Звіт № 179/М/2021 про оцінку автомобіля «Ford Escape» д.н.з. НОМЕР_1 , складеного 14.11.2021 року, вартість послуг якого склала 2 463 грн. 00 коп. Факт зазначеної виплати МТСБУ підтверджується платіжним дорученням № 1107355 від 24.11.2021 року. Згідно наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 3.1/9180 від-26.11.2021 року МТСБУ відшкодувало шкоду пов'язаної зі шкодою заподіяною в результаті ДТП в розмірі 88 324 грн. 03 коп. Загальна сума витрат МТСБУ. які пов'язані з розглядом даної справи склала 90 787 грн. 03 коп. та саме таку суду було стягнуто з відповідача.
Проте, відповідач не погоджується з розміром шкоди, що був оцінений ТОВ «Незалежна експертна компанія» та вважає, що Звіт № 179/М/2021 про оцінку автомобіля «Ford Escape» д.н.з. НОМЕР_1 , складений 14.11.2021 року істотно завищує розмір шкоди, завданий автомобілю.
Відповідно до ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності.
За приписами ч. З ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і неї які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач, заперечуючи проти заявленого Позивачем розміру матеріальної шкоди, бажає скористатися правом ініціювати проведення судової експертизи для визначення фактичної вартості збитків, завданих автомобілю Ford Escape, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що мала місце 18.10.2021 року.
Отже, для підтвердження обгрунтованості своїх заперечень. Відповідачем буде невідкладно подано клопотання про проведення судової експертизи для визначення фактичної вартості збитків завданих автомобілю Ford Escape, державний номерний знак НОМЕР_1 та спростування суми вартості збитків, про стягнення яких заявляє позивач.
Враховуючи викладене вище в сукупності, наявні усі підстави для скасування заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 серпня 2024 р. та наступного перегляду справи за позовом Моторного (транспортного) страхованого бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентою виплатою.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.
Суд, вислухавши відповідача та вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
27 серпня 2024 р. було винесено заочне рішення по справі за позовом Моторного (транспортного) страхованого бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентою виплатою яким було вимоги позивача задоволено.
Відповідач до судового засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце судового розгляду про що свідчить повідомлення з відміткою за зазначеною адресою не проживає.
Згідно довідки про місце реєстрації - відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач повідомлялися про день та час судового засідання, яка в цей час знаходилася за межами України, проте суд розглянув справу у відсутності відповідача та виніс заочне рішення.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.
Керуючись ст. ст.. 280-289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 серпня 2024 р. у справі № 368/935/24 та призначити цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхованого бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентою виплатою до загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 29 жовтня 2024 р. о 10 год. 00 хв. в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області.
Повідомити учасників справи про судове засідання.
Запропонувати: відповідачеві у 15-деннийстрок з дня вручення даної ухвали надіслати одночасно:
суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, відзив підписується відповідачем або його представником з додаванням довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відзив повинен містити:
1) найменування (ім'я) позивача і номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачеві, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач має право у триденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, в якій він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотивів їх визнання або відхилення.
Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.
До відповіді на відзив застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.
Відповідач має право у триденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення, в яких він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Заперечення підписується відповідачем або його представником.
До заперечень застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.
Роз'яснити відповідачеві,що вінмає право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, тобто у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали.
Інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде складено протягом п'яти днів.
Суддя І.І. Шевченко