Справа 362/4778/24
Провадження 3/362/2277/24
02.10.2024 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
29.06.2024 о 21:55 год. у смт. Гребінки Білоцерківського району Київської області по пр-ту Науки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 323, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі водій категорично відмовився.
ОСОБА_1 до суду на визначені дати (15.07.2024, 09.08.2024, 22.08.2024, 19.09.2024 та 02.10.2024) не прибув, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. 16.09.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про проведення судових засідань без його участі. Також просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Задорожня В.О. (діє на підставі ордеру серія АІ № 1661965 від 22.07.2024), ознайомившись з матеріалами справи, 02.10.2024 у судове засідання не прибула.
16.09.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника - адвоката Задорожньої В.О. про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП. Своє клопотання обґрунтовує тим, що наявні матеріали справи не містять доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений у протоколі час та місці. Звернула увагу суду, що місце вчинення правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення неконкретизоване, оскільки не містить посилання на номер будинку, де було зупинено водія. Акт огляд на стан алкогольного сп'яніння не містить дати та часу, що, на думку сторони захисту, свідчить про його оформлення у інший час та в іншому місці. Наголошує, що медичний заклад, куди направлявся ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не є найближчим за територіальною віддаленістю від місця події, що є грубим порушенням
Так, у п.14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Отже, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, оскільки неодноразово клопотання сторони захисту про відкладення розгляду цієї справи було задоволено.
Водночас суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 23.08.2018 у справі за №11-237сап18, де звертається увага на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали матеріалів справи у їх сукупності, суд встановив таке.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Диспозицiєю ч. 1 cт. 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) кeрування трaнспортними зaсобами особами в cтані aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'янiння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу кeрування трaнспортним засoбом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лiкарських препаратів;
3) вiдмову oсоби, яка кeрує тpанспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан aлкогольного, нaркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лiкарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, а й встановлено обов'язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.12 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» чітко передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 перелічені такі ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, альтернативу містить фіксування процедури проведення огляду або ж відмови від такої. Таке фіксування відбувається на наявний у поліцейського спеціальний технічний засіб відеозапису, а разі його відсутності - у присутності двох свідків.
У випадку, що розглядається, поліцейський фіксував відмову водія від проходження огляду на технічний засіб.
У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події правопорушення, що відображені на електронних дисках і долучені до матеріалів справи. Там зафіксовано факт руху поліцейського автомобіля під час патрулювання, де поліцейські виявляють транспортний засіб, який порушує ПДР, зупиняють його за допомогою подачі проблискових маячків та звукового сигналу. Після зупинки працівник поліції підходить до автомобіля, де за кермом перебуває водій ОСОБА_1 Водія повідомляють про відео фіксацію їх спілкування та причину зупинки (не працююча передня ліва фара). Під час спілкування, з огляду на виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, йому поліцейські пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ( ~00:04:57 хв.). Водію в черговий раз пропонують проти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (~00:05:31 хв.), водій вказує, що бажає пройти такий огляд в лікарні та грубіянить поліцейським. На чергову неодноразову пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій не реагує, всіляко ухиляється від відповіді, виражається нецензурною лайкою. Потім поліцейський знову повідомляє водія про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння (~00:22:28 хв.) та пропонує пройти огляд у встановленому законом порядку, однак водій не реагує. Водію ОСОБА_1 роз'яснюють, що така поведінка може бути розцінена як свідоме ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Водію востаннє пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки (00:25:09 хв.), на що водій відмовляється. Коли лунає пропозиція поліцейського про проходження огляду у медичному закладі, водій вчергове ухиляється від відповіді. Водію ОСОБА_1 роз'яснюють його права та повідомляють про оформлення щодо нього адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Надалі зафіксовано оформлення адміністративного протоколу та додатків до нього. ОСОБА_1 підтверджує свою винуватість (~00:33:14 хв.), (~00:58:36 хв.) та просить не оформляти щодо нього протокол та відпустити його. В подальшому зафіксовано оформлення тверезим водієм письмової розписки про отримання транспортного засобу та ознайомлення водія ОСОБА_1 зі складеним щодо нього адміністративним протоколом та додатками до нього.
Враховуючи застосування поліцейськими у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у даній справі.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-фактичними відомостями викладеними у протоколі серії ААД № 066345 від 26.09.2024;
-даними акта огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі здоров'я, за яким у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці) ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, однак він не проведений через відмову ОСОБА_1 , у графі з результатом згоден зазначено « ОСОБА_1 » та проставлено короткий підпис;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2024, за яким такий огляд не проводився через відмову ОСОБА_1 ;
-даним письмової розписки ОСОБА_2 від 29.06.2024 про отримання транспортного засобу з метою доставки за місцем проживання власника та зобов'язанням не допускати водія керувати ним.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, уповноваженою на те особою оформлено цей протокол і додатки до нього. Під час пропозиції водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння поліцейський застосував технічний засіб відеозапису, на якому і зафіксовано факт керування транспортним засобом до його зупинки працівниками поліції та факт відмови/ухилення водія від проходження такого огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Не зважаючи на процесуальну сторони захисту щодо невизнання вини за ч.1 ст. 130 КУпАП., на переконання суду, надані докази на підтвердження його винуватості є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Суд констатує, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та місці, зазначеними у протоколі, прямо випливає із матеріалів справи, зокрема відеозапису з місця події, де даний факт неодноразово підтверджував як ОСОБА_1 , так і пасажир (дружина).
Суд зауважує, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння слід розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах. Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
При цьому, у разі відмови водія від проходження медичного огляду, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати відносно водія заходи примусу, спрямовані на доставлення особи до закладу охорони здоров'я та проходження такого огляду.
На думку суду, поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована на досліджених судом відеозаписах, вказує на його свідоме небажання пройти такий огляд, оскільки декілька разів підтверджував факт перебування у стані алкогольного сп'яніння і висловлював небажання проходити огляд на стан сп'яніння.
Твердження сторони захисту, що ОСОБА_1 направлявся не до найближчого медичного закладу за територіальністю до місця події, суд до уваги не бере, оскільки КНП «Таращанська міська лікарня» входить до переліку медичних закладів, яким надано право на проведення такого огляду водіїв. До того ж, працівник поліції самостійно визначає який медичний заклад є найближчим з врахуванням конкретних обставин, які мають важливе значення для своєчасного проведення огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу. Так, поняття найближчого медичного закладу носить оціночний характер, оскільки при визначенні такого закладу охорони здоров'я необхідно враховувати не тільки відстань від місця події до розташування медичного закладу, а також звертати увагу на обставини, які впливають на можливість своєчасно дістатись до вказаного медичного закладу, наявність на чергуванні відповідних лікарів, які мають право проводити огляд водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння та інші обставини, які мають значення для належного виконання працівником поліції вимог ст.266 КУпАП.
Всі інші зауваження сторони захисту щодо порушення поліцейськими процедури оформлення цієї справи, то суд їх враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На думку суду, усі вищезазначені докази доповнюють одне одного, узгоджуються між собою, а тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, клопотання сторони захисту про закриття справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП відхиляється.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особи порушника, поведінку щодо неявки у судові засідання та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок № UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко