Справа № 362/6815/24
Провадження № 1-в/362/311/24
Ухвала
04 жовтня 2024 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника заявника ОСОБА_5 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про заміну примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6 , (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області клопотання генерального директора комунального некомерційного підприємства «Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Васильківської міської ради (далі - КНП «Васильківська БЛІЛ» ВМР) Л. Пацало про припинення примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної примусової психіатричної допомоги під наглядом районного психіатра ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановив:
Заявник звернувся до суду із вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі на підставі вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2024 до ОСОБА_6 застосовані примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної примусової психіатричної допомоги під наглядом районного психіатра у зв'язку зі скоєнням ним суспільно-небезпечного діяння, в зв'язку з чи проходив лікування у лікаря психіатра КНП «Васильківська БЛІЛ» ВМР. У зв'язку з наявністю критики до скоєного, дотриманням щомісячного нагляду, систематичний прийом ліків та враховуючи відсутності власного житла та його соціальну дезадаптованість з метою вирішення соціальних питань, а саме оформлення його до будинку інтернату
27.09.2024 ОСОБА_6 пройшов медичний огляд комісією лікарів-психіатрів, яка дійшла висновку, що він потребує припинення примусових заходів медичного характеру виді амбулаторної примусової психіатричної допомоги під наглядом районного психіатра з метою вирішення соціальних питань - переведення його будинок інтернат.
У судовому засіданні ОСОБА_6 позицію якого підтримав його захисник, не заперечував щодо поданого клопотання. Заявив, що дуже жалкує за вчинене, не заперчує, щодо його подальшого поміщення до інтернату.
Представник заявника у судовому засіданні зазначила, що у період перебування на лікуванні ОСОБА_6 має стабільний стан, систематично приймав лікування, без агресивних тенденцій, відсутність власного житла враховуючи його соціальну дезадаптованість. Вважає, що наявні всі підстави для задоволення цього клопотання. з огляду на відсутність підстав її перебування у медичному закладі.
Інші учасники судового провадження просили суд задоволити заявлене клопотання.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви у їх сукупності, встановив наступне.
Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2024з поміж іншого до ОСОБА_6 застосовані примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної примусової психіатричної допомоги під наглядом районного психіатра у зв'язку зі скоєнням ним суспільно-небезпечного діяння.
Згідно з даними висновку комісії лікарів-психіатрів на особу, яка перебуває на примусових заходах медичного характеру від 27.09.2024 ОСОБА_6 поставлено діагноз: «Параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, апато-дисоціативний тип дефекту» Крім того, незважаючи на наявність критики до скоєного та свого хворобливого стану, дотримання щомісячного нагляду та прийом медикаментозного підтримуючого лікування, відсутність асоціальних проявів. Водночас пацієнт власного житла не має, а тому комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку про необхідність припинення примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної примусової психіатричної допомоги під наглядом районного психіатра з метою вирішення соціальних питань - оформлення в будинок інтернату.
За змістом ст. 95 КК України та ст. 19 ЗУ «Про психіатричну допомогу» зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом'якшенні у зв'язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно з ч. 1 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Оцінивши надані докази і пояснення учасників провадження у їх сукупності, враховуючи дані висновку медичної комісії, яким обґрунтовано доцільність припинення виду примусового заходу медичного характеру зі звичайним наглядом (переведення до будинку-інтернату, де умови перебування передбачають інші аспекти догляду та нагляду). Зважаючи, що ОСОБА_6 за своїм психічним станом потребує, вирішення соціально-побутових питань, відсутність соціальних зв'язків та власного житла, при цьому подальше перебування ОСОБА_6 під наглядом районного на амбулаторній примусовій психіатричній допомозі, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 95 КК України, ст. ст. 369-372, 512, 514 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Припинити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної примусової психіатричної допомоги під наглядом районного психіатра.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1