Справа № 274/6785/23 Провадження № 2/0274/179/24
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
27.09.24 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,
доОСОБА_3 , представником якого є ОСОБА_4 ,
простягнення завдатку та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому просить стягнути на її користь з ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 000,00 доларів США, з яких 500,00 доларів США - завдаток, 500,00 доларів США - сума, що відповідає розміру завдатку, та грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було досягнуто згоди щодо умов договору купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після чого ОСОБА_1 надала ОСОБА_3 у якості завдатку грошові кошти у розмірі 500,00 доларів США, на підтвердження чого ОСОБА_3 написав розписку від 22.06.2023 р. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поїхали до нотаріуса з метою перевірки правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку, однак укласти договір не вдалося через брак документів на земельну ділянку. Через деякий час ОСОБА_1 зв'язалася з ОСОБА_3 та дізналася, що той відмовляється від укладення договору купівлі-продажу, на пропозицію ОСОБА_1 повернути отримані кошти він відмовився, і з того часу він на її дзвінки не відповідає і на зв'язок не виходить. Такими діями ОСОБА_3 було завдано ОСОБА_1 моральну шкоду.
ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та її представник наводять обставини, які не відповідають дійсності. ОСОБА_1 не мала реального наміру придбавати квартиру ОСОБА_3 , а її дії щодо оформлення завдатку були направлені на стягнення завдатку у подвійному розмірі через нібито відмову ОСОБА_3 у продажі квартири. ОСОБА_1 не подала доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 відмовився укладати з нею договір купівлі-продажу квартири. Саме ОСОБА_1 відмовилася від придбання квартири та після отримання від ОСОБА_3 розписки про завдаток припинила спілкуватися з ним, на його дзвінки не відповідала, а тому ОСОБА_3 був змушений шукати інших покупців і лише 21.09.2023 р. реалізував своє право на продаж квартири.
Судом з'ясовано, що відповідно до розписки від 22.06.2023 р. ОСОБА_3 продає будинок по АДРЕСА_1 , де взяв у залог у ОСОБА_1 500,00 доларів США (а. с. 13).
З матеріалів справи, а також пояснень представника ОСОБА_1 , представника ОСОБА_3 та останнього, а також показань допитаного у якості свідка ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнається, що розписка від 22.06.2023 р. складена щодо завдатку, а не залога, як у ній вказано, тобто ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 завдаток у розмірі 500,00 доларів США на підтвердження зобов'язання продати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та на забезпечення виконання цього зобов'язання.
Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено не було, квартира була продана ОСОБА_3 у вересні 2023 р. іншій особі, що випливає з матеріалів справи, пояснень представника ОСОБА_1 , представника ОСОБА_3 та останнього, а також показань допитаного у якості свідка ОСОБА_3 та показань свідка ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 не подано будь-яких доказів, які б вказували на те, що після отримання від неї завдатку ОСОБА_3 відмовився від укладення договору купівлі-продажу, перестав відповідати на її дзвінки та виходити на зв'язок (на що вона посилається у позовній заяві) або допустив інші дії та/або бездіяльність, через які між ними не було укладено договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому з показань допитаного у якості свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5 випливає, що після отримання від ОСОБА_1 завдатку у розмірі 500,00 доларів США ОСОБА_3 чекав близько півтора місяця на те, що ОСОБА_1 придбає в нього квартиру, проте вона до нього не зверталася.
Таким чином вина ОСОБА_3 у неукладені з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня., неукладення цього договору відбулося з вини ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 571 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Тобто підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдатку у розмірі 500,00 доларів США та додаткової суми у розмірі завдатку відсутні, оскільки відсутня вина ОСОБА_3 у неукладенні з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а тому Суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 зазначених грошових коштів.
Так як неукладення договору купівлі-продажу відбулося з вини ОСОБА_1 , то завдаток має залишитися у ОСОБА_3 , а тому неповернення останнім завдатку ОСОБА_1 є правомірним.
Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Випадки, про які йдеться у частині другій статі 1167 Цивільного кодексу України, на спірні правовідносини не розповсюджуються.
Оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_3 не було допущено будь-яких неправомірних дій та/або бездіяльності, через які між ним та ОСОБА_1 не було укладено договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 правомірно залишив у себе завдаток, наданий ОСОБА_1 , то ОСОБА_1 не було завдано моральної шкоди через неправомірні дії ОСОБА_3 , а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 у частині вимоги про відшкодування моральної шкоди (стягнення у якості її відшкодування грошових коштів в у розмірі 20 000,00 грн.) також відсутні.
Підсумовуючи наведене,Суд відмовляє у задоволенні позову у цілому.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , відомості про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут
Повне рішення складено 04.10.2024 р.