Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
30.09.2024м. ХарківСправа № 922/1836/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Бойко О.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіднні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (місцезнаходження: 08130, Киїівська область, Києво - Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська, будинок 3, офіс 46; код ЄДРПОУ: 40121960)
до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 34861610)
про стягнення 1 837 009,20 грн
за участю представників :
позивача - Годунов В.С.(ордер серії ВІ №1208812 від 29.03.2024, свідоцтво про
право на заняття адвокатською діяльністю №4147 від 18.10.2022);
відповідача - Кітченко М.Ю. (самопредставництво).
Товариство з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради заборгованості за договором про закупівлю робіт №759 від 21.09.2021 у сумі 1837009,20 грн.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 22 044,11 грн.
Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оплати вартості виконаних позивачем робот з капітального ремонту на підставі Договору про закупівлю робіт від 21.09.2021 №759.
Ухвалою Господарського суду Хакрівської області від 03.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1836/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2024 було продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/1836/24 на 30 днів - до 31 серпня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 підготовче засідання відкладено на 02.09.2024 (ухвалу постановлено без виходу суду до нарадчої кімнати).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 задоволено клопотання відповідача про поновлення строку та поновлено строк на подання відзиву на позовну заяву, прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх.№21861 від 02.09.2024), в порядку статті 165 ГПК України. Крім того, судом встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 10.09.2024. Ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 02.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив (вх.№22114 від 04.09.2024), в порядку статті 166 ГПК України та заперечення на відповідь на відзив (вх.№23272 від 16.09.2024). Крім того, вказаною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024 о 12:20. Ухвалу постановлено судом без виходу до нарадчої кімнати та занесено до протоколу судового засідання від 16.09.2024.
Крім того, 16.09.2024 ухвалою Господарського суду Харківської області відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення комісійної судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи (вх.№21863/24 від 02.09.2024).
Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті 30.09.2024 представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначає, що впродовж тривалого строку від відповідача не надходили жодні заперечення та зауваження на акти виконаних робіт, а отже останній не може посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Представник відповідача в судовому засіданні з розгляду справи по суті 30.09.2024 проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Вказує, що у відповідача не виник обов'язок приймати окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання позивачем всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплати вартості таких робіт. Також відповідач зазначає, що позивачем виконані не всі роботи. Окрім цього, відповідач посилається на те, що позивач не звертався до відповідача з повідомленням про готовність до передання робіт.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (замовник) та ТОВ «МІШЕМ» (підрядник) було укладено Договір про закупівлю робіт від 21.09.2021 №759 (далі - Договір). Згідно з його умовами підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту просп. Перемоги, 54А, 54Б (внутрішньоквартальні дороги та тротуари); ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за відповідним кодом ЄЗС: ДК 021:2015:45233000-9 - Будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації, а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх. Кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, 1 робота.
Згідно з пунктом 2.4. Договору підрядник гарантує відповідність виконаних робіт та конструкцій проектній документації.
Ціна цього Договору становить 2 671 911,60 грн, в т.ч. ПДВ - 445 318,60 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Структура договірної ціни є динамічною (пункти 3.1., 3.2., 3.3. Договору).
Відповідно до пункту 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 90 календарних днів з моменту підписання документів, зазначених у пункті 4.1. договору, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок замовника.
Замовник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника (пункт 4.7. Договору).
Згідно з пунктом 5.1. Договору строк виконання робіт до 31.12.2022. Початок робіт - вересень 2021, завершення робіт - грудень 2022 згідно з графіком виконання робіт.
Відповідно до пункту 5.7. Договору приймання-передача в експлуатацію закінчених робіт (об'єкта ремонту) буде виконуватися згідно з вимогами Загальних умов, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668, постанови КМУ від 13.04.2011 №461 та інших нормативних актів, що регламентують приймання закінчених об'єктів в експлуатацію.
Замовник зобов'язаний, зокрема, приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3); своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) (пункт 6.1. Договору).
Замовник має право повернути підряднику акти виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів тощо) (підпункт 6.2.4. пункту 6.2. Договору).
Підрядник зобов'язаний, зокрема, забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору (підпункти 6.3.1., 6.3.2. пункту 6.3. Договору).
Підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи тільки після підписання замовником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3) (підпункт 6.4.4.1. пункту 6.4. Договору).
Договір про закупівлю укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2022, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим Договором (пункт 10.1. Договору).
Сторонами була підписана Договірна ціна до Договору на загальну суму 2 671 911,60 грн з ПДВ, а також позивачем був наданий локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001 з додатками до нього.
Додатковою угодою від 15.12.2021 №1 викладено пункт 4.10. в новій редакції - фінансування робіт здійснюється у 2022 році згідно «Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2025р.р.» і складає 0,00 грн. за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади. Також цією додатковою угодою викладено в новій редакції календарний план робіт, план фінансування та договірну ціну.(Т.1 а.с.52-53).
Додатковою угодою №2 від 18.02.2022 до Договору сторони визначили що фінансування робіт у 2022 складає 2 671 911,60 грн. в т.ч. ПДВ - 445 318,60 грн.Також цією додатковою угодою викладено в новій редакції календарний план робіт, план фінансування та договірну ціну.(Т.1 а.с.60-61).
Додатковою угодою від 21.10.2022 №3 до Договору змінено строк виконання робіт до 31.12.2023. Початок робіт - вересень 2021, завершення робіт - грудень 2023 згідно з графіком виконання робіт. Також цією додатковою угодою продовжений строк дії цього Договору до 31.12.2023.(Т.1 а.с.72-73).
Як зазначає позивач у позовній заяві ним були виконані роботи за Договором на загальну суму 1 837 009,20 грн., про що свідчать акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Вказані документи були надіслані засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом від 25.12.2023 вих. №275-25/12/23. Втім, відповідач протягом тривалого часу будь-яких заперечень на такі акти не надав, виконані позивачем роботи не оплатив.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що у нього не виник обов'язок приймати окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання позивачем всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт та сплати вартості таких робіт. Також відповідач зазначає, що позивачем виконані не всі роботи. Окрім цього, відповідач посилається на те, що позивач не звертався до відповідача з повідомленням про готовність до передання робіт в порушення норм ЦК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до положень статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З урахуванням встановлених судом обставин та підстав позову, до предмету дослідження у цій справі належить виконання позивачем робіт за Договором, зокрема, обставини прийняття виконаних робіт замовником (відповідачем), у тому числі і наявність зауважень у замовника щодо якості, обсягів та вартості робіт виконаних підрядником, надання замовником обґрунтованої відмови від підписання актів виконаних робіт та її своєчасність, обставини наявності недоліків у виконаних підрядником роботах.
Суд зазначає про те, що правова позиція щодо застосування частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою та послідовною в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших (у т.ч. і постанова Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20).
Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Таких висновків також дотрималася і об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.
Наведене вище дає підстави дійти висновку, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за Договором, останній повинен направити замовнику визначені умовами пункту 4.7. Договору документи, зокрема, акти здавання виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2023 відповідачем був отриманий супровідний лист від ТОВ "МІШЕМ" ( вих. №275-25/12/23 від 25.12.2023 ), яким позивачем були передані відповідачу для підписання документи, зокрема, за спірним Договором, а саме: оригінал Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на суму 1 837 009,20 грн, оригінал довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) на суму 1 837 009,20 грн, оригінал відомості ресурсів, оригінал розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат, оригінал акту підтвердження виконаних робіт (пункти 21-25 супровідного листа). Отримання вказаного супровідного листа підтверджується вхідним штампом Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради.
Також додатково 29.12.2023 позивач надіслав засобами поштового зв'язку зазначений вище супровідний лист з додатками на адресу відповідача, який був отриманий відповідачем 09.01.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Факт отримання документів за Договором відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечується.
Натомість, відповідач отримані документи зі своєї сторони не підписав, обґрунтованих заперечень щодо їх підписання не надав, про можливі виявлені недоліки робіт не заявляв.
Твердження відповідача про те, що він не отримував від позивача повідомлення про готовність до передання робіт, суд вважає помилковими з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.
Згідно з пунктами 88, 89 Загальних умов приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.
Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункти 91, 96 Загальних умов).
Умови укладеного між сторонами Договору не містять положень щодо надсилання (надання) позивачем відповідачу повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва). Разом із тим, підпунктом 6.1.2. пункту 6.1. Договору передбачений обов'язок замовника приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3). А отже, отримавши від позивача документи за Договором (акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати) відповідач був обізнаний про виконання ТОВ "МІШЕМ" будівельних робіт та повинен був розпочати їх прийняття, проте, такі докази наразі відсутні в матеріалах справи.
Також суд відхиляє твердження відповідача про те, що між сторонами не укладалася додаткова угода до Договору щодо зменшення вартості робіт до 1 837 009,20 грн, оскільки відповідно до пункту 3.3. Договору структура договірної ціни є динамічною, крім того відповідна ціна є меншою, а не більшою.
Окрім цього, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що наданий позивачем до позовної заяви акт виконаних робіт (№КБ-2в) не містить обов'язкових реквізитів первинного документа (дати, номеру тощо), оскільки неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, наявність помилок у їх оформленні, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам) та не є підставою для висновку про відсутність господарської операції.
Твердження відповідача про те, що наявний у матеріалах справи Акт приймання виконаних будівельних робіт не є тим актом, котрий був отриманий відповідачем від позивача, суд вважає недоведеними, адже самим відповідачем не було надано до суду іншого Акту приймання виконаних будівельних робіт, відмінного від того, котрий був наданий разом із позовною заявою.
Окрім цього, посилання відповідача на те, що наданий позивачем акт виконаних робіт (№КБ-2в) не містить ознак первинного документа, суд вважає недоведеним, адже такого акту виконаних робіт для його дослідження до суду надано не було.
Крім того, посилання відповідача на ту обставину, що отримані від позивача документи за спірним Договором були повернуті ТОВ "МІШЕМ" у зв'язку з виявленими недоліками виконаних робіт та в оформленні акту також не приймається судом до уваги. Оскільки, по-перше, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення таких документів на адресу позивача. По-друге, наданий відповідачем у якості такого доказу лист від 29.12.2023 №2506/0/66-23 не містить доказів надсилання такого листа відповідачем на адресу позивача, які до суду також не надавалися. По-третє, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо відповідних недоліків виконаних робіт після отримання акту виконаних робіт.
Разом із тим, з акту приймання виконаних будівельних робіт, копія якого надана позивачем до суду в обґрунтування виконаних робіт, вбачається, що роботи були виконані позивачем відповідно до умов Договору, про що свідчить підпис та печатка інженеру технічного нагляду ОСОБА_1 . При цьому жодних зауважень щодо повноти та/або якості виконаних робіт акт приймання виконаних будівельних робіт не містить, тобто своїм підписом інженер технічного нагляду підтвердив, що виконані позивачем будівельні роботи відповідають умовам Договору та проектно-кошторисній документації.
Крім того, в матеріалах справи наявні акти на закриття прихованих робіт, які підписані з боку представника будівельної організації Арсентьєвим А.В. та з боку представника технічного нагляду замовника ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає доведеним та встановленим, що замовник Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради у спірних підрядних правовідносинах не виконав обов'язку заявити позивачу (підряднику) про такі недоліки протягом майже 6 місяців до моменту звернення ТОВ "МІШЕМ" з даним позовом до Господарського суду.
Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України передбачений обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, а саме замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Тобто, виходячи з діючої норми статті передбачено, що замовник повинен заявити негайно про недоліки допущених у роботі та відступів від умов договору, а в разі якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки.
Як вбачається, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача з відповідною заявою про недоліки.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наявність чи відсутність недоліків у виконаних позивачем підрядних роботах, а так само й інші відступи від умов Договору (у тому числі щодо повноти виконання робіт) не мають значення для вирішення спору, адже відповідно до приписів статті 853 ЦК України, відповідач втратив право посилатися на такі недоліки, оскільки не заявив про них позивачу (підряднику) у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСІІЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
Враховуючи надіслання та отримання відповідачем акту виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, відсутність вмотивованої відмови від підписання вказаного акту, відсутністю повідомлення підрядника про причину відмови підписати акт приймання виконаних будівельних робіт, а також відсутність заперечень щодо факту виконання робіт чи їх якості зі сторони відповідача, вбачається, що роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 837 009,20 грн вважаються наданими та прийнятими відповідачем.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Визначений статтею 13 ГПК України принцип змагальності у господарському процесі забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене та те, що замовник зобов'язаний прийняти виконанні роботи та оскільки, відповідач не заявив при отриманні акту виконаних робіт про недоліки, суд зазначає, що останній втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов Договору або недоліки у виконаній роботі у відповідності до частини першої статті 853 ЦК України, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача боргу за виконані роботи в розмірі 1 837 009,20 грн, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п'ята статті 236 ГПК України).
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 22 044,11 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, Майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІШЕМ" (місцезнаходження: 08130, Киїівська область, Києво - Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська, будинок 3, офіс 46; код ЄДРПОУ: 40121960) заборгованість за договором про закупівлю робіт №759 від 21.09.2021 у сумі 1 837 009,20 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22044,11 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "04" жовтня 2024 р.
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/1836/24