ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.10.2024Справа № 910/6930/24
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до ОСОБА_1
про стягнення 40 527,22 грн.
Суддя Борисенко І. І.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі - КП "Київжитлоспецексплуатація", позивач) до ОСОБА_1 , який на час спірних правовідносин був зареєстрований фізичною особою - підприємцем (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 40 527,22 грн. за договором № 2366 від 12.04.2017 щодо передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду.
Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив свої зобов'язання за вказаним договором оренди, а саме - не повернув приміщення за актом приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу та належним чином не здійснив компенсацію витрат позивача за користування земельною ділянкою.
У позові КП "Київжитлоспецексплуатація" просить стягнути з відповідача неустойку, нараховану згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, у сумі 40 069,82 грн., заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 406,70 грн., інфляційні витрати в сумі 29,19 грн. та 3% річних в сумі 21,51 грн., що разом становить 40 527,22 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Вказана ухвала була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, від відповідача повернувся конверт № 0600270676364 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, а також додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.04.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), фізичною особою-підприємцем Щочкіним Валерієм Миколайовичем (орендарем) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримувач) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2366 (далі - договір), за умовами якого орендодавець на підставі протоколу № 41 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 16.02.2017 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вулиця Приозерна, будинок № 2, літера А, для розміщення торговельного автомату, що відпускає продовольчі товари (п. 1.1).
Згідно з п. 2.1, 2.2 договору об'єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею: 3,00 кв.м, в т.ч. 1 поверх - 3,00 кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору. Вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим 08 грудня 2016 року висновком про вартість майна станом на 31.10.2016 року становить: за 1 кв.м 26 833 грн. 33 коп. Всього: 80 500 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди січень 2017 року: 201 грн. 25 коп. за 1 кв. м, що в цілому складає: 603 грн. 75 коп. ( шістсот три грн. 75 коп.).
Згідно з п. 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280 орендна плата до 01 липня 2017 року, але не пізніше дати набуття чинності новою редакцією Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва становить без ПДВ за базовий місяць оренди січень 2017 року: 100 грн. 62 коп. за 1 кв. м, що в цілому складає: 301 грн. 87 коп.
Відповідно до пункту 3.2 договору орендна плата за кожен місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляцій, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна.
Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі (пункт 3.6 договору).
Відповідно до пункту 4.2.3 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.
Орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця (п. 3.7 договору).
Пунктом 3.12 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня повернення об'єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, підприємству-балансоутримувачу.
Також згідно з пунктом 4.2.20 договору орендар зобов'язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем.
У разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п. 7.5).
Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 12.04.2017 по 10.04.2020 (п. 9.1 договору).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму (ст. 765 ЦК України).
Із матеріалів справи, зокрема, з акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.04.2017 вбачається, що КП "Київжитлоспецексплуатація", на виконання умов договору оренди, надало відповідачу в користування приміщення загальною площею 3,00 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Приозерна, будинок № 2, літера А.
Отже у орендаря виник обов'язок сплачувати орендні та інші платежі, обумовлені договором.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу після закінчення дії договору оренди - 10.04.2020 не виконав.
У позові КП "Київжитлоспецексплуатація" просило стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне повернення орендованого майна на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України у сумі 40 069,82 грн. за період з березня 2023 по квітень 2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Також пунктом 4.2.20 договору передбачено, що після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів орендодавець зобов'язаний передати майно по акту приймання-передачі підприємству - балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством - балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати та інших платежів.
Оскільки доказів повернення об'єкту оренди у матеріалах справи немає, то нарахування позивачем неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 4.2.20 договору є правомірним.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення неустойки, з урахуванням встановлених у даній справі обставин та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у сумі 40 069,82 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 406,70 грн., інфляційних витрат в сумі 29,19 грн. та 3% річних в сумі 21,51 грн. за період з березня 2023 по квітень 2024, то суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3.1.1 договору крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди.
Так, витрати позивача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, підтверджуються відповідним витягом (бухгалтерський рахунок № 361) за період з 01.03.2023 по 30.04.2024 на суму 406,70 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Отже, оскільки відповідач компенсації витрат за користування земельною ділянкою за договором № 2366 від 12.04.2017 не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат на компенсацію в сумі 406,70 грн. підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
Також згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині несплати позивачу компенсації витрат за користування земельною ділянкою, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат на підставі наведених норм чинного законодавства, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 29,19 грн. та 3% річних в сумі 21,51 грн., як просив позивач.
Отже, позовні вимоги КП "Київжитлоспеуексплуатація" підлягають задоволенню у повному обсязі.
У разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 254, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспеуексплуатація" до ОСОБА_1 про стягнення 40 527,22 задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційних код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспеуексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А ідентифікаційний код 03366500) неустойку у сумі 40 069 (сорок тисяч шістдесят дев'ять) грн. 82 коп., заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 406 (чотириста шість) грн. 70 коп., інфляційні втрати в сумі 29 (двадцять дев'ять) грн. 19 коп., 3 % річних в сумі 21 (двадцять одна) грн. 51 коп. та судові витрати у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 04 жовтня 2024
Суддя Борисенко І. І.