ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2024Справа № 910/8436/23
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали
скарги Фуртак Алли Олексіївни
на дії (бездіяльність) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального
міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі № 910/8436/23
за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"
до Фізичної особи-підприємця Фуртак Алли Олексіївни
про стягнення 1 249 739,57 грн
Представники учасників справи:
Від стягувача: Хоружа Н.В.
Від боржника (скаржника): Євдоченко Н.Д.
Від ВДВС: не з'явився.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/8436/23 за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" до Фізичної особи-підприємця Фуртак Алли Олексіївни про стягнення заборгованості в розмірі 1 249 739, 57 грн, з яких: 809 554, 38 грн - основний борг, 149 618, 30 грн - інфляційні втрати, 290 566, 89 грн - пеня за Договором про надання послуг № 190819-01/388ПП від 19.08.2019.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8436/23 (суддя ОСОБА_2.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, позов задоволено, присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Фуртак Алли Олексіївни на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" заборгованість у сумі 809 554 грн 38 коп., інфляційні втрати в сумі 149 618 грн 30 коп., пеню в сумі 290 566 грн 89 коп. та судовий збір у сумі 18 746 грн 09 коп.
29.08.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8436/23, яке набрало законної сили 29.08.2023, видано наказ.
26.06.2024 представником Фуртак Алли Олексіївни сформовано в системі "Електронний суд" та 27.06.2024 зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" скаргу в порядку судового контролю за виконанням судового рішення № б/н від 26.06.2024 (вх. № 07-10/6393/24 від 27.06.2024) (далі - скарга), в якій заявник (скаржник) просить суд:
- визнати дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни щодо звернення стягнення на пенсію Фуртак Алли Олексіївни , яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у акціонерному товаристві "ОТП БАНК", протиправними;
- зобов'язати заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмилу Василівну припинити звернення стягнення на кошти у вигляді пенсії, яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у акціонерному товаристві "ОТП БАНК".
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/1021/24 від 09.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8436/23 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.07.2024 скаргу у справі № 910/8436/23 передано на розгляд судді Удалової О.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 задоволено повністю скаргу Фуртак Алли Олексіївни , визнано дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни щодо звернення стягнення на пенсію Фуртак Алли Олексіївни , яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у Акціонерному товаристві «ОТП Банк», протиправними, зобов'язано заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмилу Василівну припинити звернення стягнення на кошти у вигляді пенсії, яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у Акціонерному товаристві «ОТП Банк».
12.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника Фуртак Алли Олексіївни надійшла скарга в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, в якій скаржник просив суд:
- визнати бездіяльність заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни щодо відсутності розгляду заяв Фуртак А.О. від 9 та 31 липня 2024 року про зняття арешту з коштів, протиправною.
- зобов'язати заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмилу Василівну зняти арешт з коштів, які зберігаються на пенсійному рахунку Фуртак A.O. НОМЕР_1 , який відкритий у акціонерному товаристві «ОТП БАНК».
- визнати дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни щодо звернення стягнення на пенсію Фуртак Алли Олексіївни 9 серпня 2024 року, яка надійшла на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у акціонерному товаристві «ОТП БАНК», протиправними.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/1087/24 від 12.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8436/23 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 .
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.07.2024 скаргу у справі № 910/8436/23 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 призначено судове засідання для розгляду скарги на 26.08.2024, викликано для участі у засіданні представників стягувача, боржника та Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), зобов'язано Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надати суду: належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2; письмові пояснення щодо поданої стягувачем скарги.
26.08.2024 розгляд скарги у справі № 910/8436/23 не відбувся, у зв'язку із масовою шахедно-ракеною атакою у місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 призначено судове засідання по розгляду скарги у справі №910/8436/23 на 11.09.2024 та повторно витребувано у ВДВС матеріали виконавчого провадження.
10.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника скаржника надійшло клопотання про доручення документа, а саме: копії ухвали суду від 29.07.2024.
10.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника стягувача надійшли письмові пояснення щодо скарги боржника на дії (бездіяльність ) державного виконавця, в яких стягувач просив суд залишити вказану скаргу без задоволення, з огляду на наступне:
- боржник не виконав п.2 постанови Дніпроваського ВДВС та не подав декларації про доходи та майно боржника;
- картковий рахунок боржника є універсальним та передбачає можливість зарахування пенсійних витрат/соціальних витрат/забортної плати та не є рахунком із спеціальним використанням;
- постановою Дніпровського ВДВС від 13.11.2023 звернуто стягнення на доходи боржника у ТОВ «ТШ ЛТД», у зв'язку з тим, що Фуртак А.О. працює на даному підприємстві, що підтверджується відповіддю ПФУ.
- до скарги не долучено звіт про здійснення відрахування та виплат із пенсії боржника;
- банк не повідомив державного виконавця про спеціальний режим коштів боржника та не повертав постанову державному виконавця без виконання.
Представник ВДВС у судове засідання 11.09.2024 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник стягувача у судовому засіданні 11.09.2024 заперечував проти задоволення скарги представника боржника на дії (бездіяльність ) державного виконавця.
Представник боржника у судовому засіданні 11.09.2024 підтримав скаргу на дії (бездіяльність ) державного виконавця та просив суд її задовольнити.
Крім того, суд вважає занеобхідне зазначити, на виконання вимог ухвал суду від 19.08.2024 та 26.08.2024 матеріали виконавчого провадження НОМЕР_2 до суду не надходили; представники Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) письмові пояснення щодо поданої боржником скарги не надали.
Розглянувши скаргу представника Фуртак Алли Олексіївни дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Отже, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, передбачене пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, передбачене пунктом 2 частини першої статті 10 цього закону, є різними заходами примусового виконання рішень, порядок вчинення яких, визначений Законом України «Про виконавче провадження», не є однаковим.
Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений у розділі VII Закону України «Про виконавче провадження». Натомість у розділі IX цього закону урегульований спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Відповідно до положень статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника застосовується лише за певних визначених законом умов, зокрема у разі: 1) відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Крім того, застосування порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вимагає від виконавця винесення відповідної постанови, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Отже, за наведеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об'єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об'єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому, під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону України «Про виконавче провадження» слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника.
Відповідно до частиною першої статті 74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8436/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, позов задоволено, присуджено до стягнення з Фуртак А.О. на користь АТ "Укрпошта" заборгованість у сумі 809 554 грн 38 коп., інфляційні втрати в сумі 149 618 грн 30 коп., пеню в сумі 290 566 грн 89 коп. та судовий збір у сумі 18 746 грн 09 коп.
29.08.2023 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8436/23, яке набрало законної сили 29.08.2023, видано наказ.
Постановою ВДВС від 25.09.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8436/23 від 29.08.2023.
Також 25.09.2023 постановою ВДВС про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Фуртак А.О.
11.10.2023 постановою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій ВДВС визначено для фізичної особи - боржника Фуртак А.О. поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у акціонерному товаристві "ОТП БАНК" (далі - Банк) для здійснення видаткових операцій з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України" на перше січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без врахування арешту.
Відповідно до довідки Банку від 05.10.2023, що надавалася органу державної виконавчої служби, вказаний рахунок є пенсійним рахунком.
Тобто, на вказаний рахунок скаржника надходять кошти у вигляді пенсійних виплат (пенсії Фуртак А.О. ) від Пенсійного Фонду України, що підтверджується копією виписки з рахунку, відкритого у АТ "ОТП БАНК".
Як зазначено вище, скаржник звертався до суду із скаргою на дії органу ВДВС щодо звернення стягнення на пенсію Фуртак Алли Олексіївни . За результатами розгляду скаргу задоволено, визнано дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни щодо звернення стягнення на пенсію Фуртак Алли Олексіївни , яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у Акціонерному товаристві «ОТП Банк», протиправними, зобов'язано заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмилу Василівну припинити звернення стягнення на кошти у вигляді пенсії, яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у Акціонерному товаристві «ОТП Банк».
Надалі, скаржник зазначив, що 08.08.2024 на телефон Фуртак А.О. надійшло повідомлення Банку про списання грошових коштів у розмірі 4,82 грн в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/8436/23 від 29.08.2023.
Верховний Суд у постанові від 15.01.2020р. в справі №910/7221/17 зазначив, що в силу приписів законодавства виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" виконавця.
При цьому, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавцю надано широке коло прав для реалізації покладених на нього обов'язків. Серед прав виконавця зазначено, крім іншого, право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Крім того, виконавець має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
26 березня 2022 року набрав чинності Закон України № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким вказаний розділ Закону України "Про виконавче провадження" був доповнений пунктом 10-2, який, зокрема передбачав, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Відповідно до редакції зазначеної норми (пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"), що була чинна станом на 08.08..2024 року - дату вчинення державним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 спірних у цій справі дій щодо списання грошових коштів Фуртак Алли Олексіївни з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого у Акціонерному товаристві «ОТП Банк», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ: припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Отже, станом на дату вчинення державним виконавцем спірних у цій справі виконавчих дій існувала тимчасова (до припинення або скасування воєнного стану в Україні) заборона на вчинення такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Таким чином, у період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника, громадянина України, не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов'язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення. Слід зазначити, що рішення у даній справі не належить до стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення. Також Фуртак А.О. є громадянкою України, а не громадянкою Російської Федерації.
Також, суд зазначає про те, що державний виконавець вчинив дій зі списання з банківського рахунку боржника грошових коштів, що є пенсією боржника, без застосування спеціального порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, передбаченого розділом IX Закону України «Про виконавче провадження», без урахування визначених цим порядком умов та встановленого законом розміру щомісячних пенсійних відрахувань, що є порушенням статей 68 - 70 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, державний виконавець вчинив зазначені дії зі списання пенсійних коштів боржника у період дії встановленої законом заборони (тимчасового припинення) звернення стягнення на пенсію боржника, що є порушенням пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Докази того, що списані державним виконавцем з рахунку боржника № UA 663005280000000262081983001", грошові кошти є іншим видом доходу боржника, ніж пенсія, на які можливо було звернути стягнення у період дії воєнного стану в Україні, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, дії заступника начальника ВДВС Кенюк Л.В. щодо звернення стягнення на пенсію Фуртак А.О. , яка надходить на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у Банку, суперечать приписам Закону та таким засадам виконавчого провадження як верховенство права і законність.
Відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені у статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" та п.16 розділу VIII Інструкції №512/5 заява про зняття арешту з майна (коштів) боржника розглядається виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника.
Згідно із ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2- Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції №512/5 розгляд заяви про зняття арешту з коштів боржника належить до повноважень державного виконавця.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
Відповідно до висновків Верховного суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 та від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (пункти 7.14, 7.15), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20.
Крім того, у пунктах 74-77 постанови від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Як зазначено вище, заступником начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Л.В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті в банківських установах на ім'я Фуртак А.О . При цьому державний виконавець визначила порядок виконання зазначених постанов, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
У межах виконавчого провадження заступник начальника відділу Кенюк Л.В. вчинив дії зі списання пенсійних коштів боржника у період дії встановленої законом заборони (тимчасового припинення) звернення стягнення на пенсію боржника, що є порушенням пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Скаржник звертався до заступника начальника відділу Дніпровського ВДВС Кенюк Л.В. із заявою від 09.07.2024 та клопотанням 31.07.2024 про зняття арешту із рахунку боржника, до яких долучено копію довідки банку АТ «ОТП Банк» та виписку з рахунку, на який накладено арешт.
Проте, виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешту з грошових коштів не зняв.
Станом на дату розгляду цієї справи заява від 09.07.2024 та клопотання від 31.07.2024 боржника про зняття арешту з грошових коштів на банківському рахунку державним виконавцем не розглянута, що свідчить про бездіяльність державного виконавця.
Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" вживати їх взагалі. А тому він зобов'язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб'єктивного сприйняття "доцільності" вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 року в справі № 905/2999/17.
У постанові Верховного Суду від 20.01.2021р. в справі №619/562/18 викладено правовий висновок про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на ст.129-1 Конституції України.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 та пункт мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності та взаємного зв'язку, враховуючи те, що, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги Фуртак Алли Олексіївни на дії (бездіяльність) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Керуючись ст. ст. 234, 235, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Скаргу Фуртак Алли Олексіївни на дії (безвільність) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити повністю.
2. Визнати бездіяльність заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни щодо відсутності розгляду заяв Фуртак А.О. від 9 та 31 липня 2024 року про зняття арешту з коштів, протиправними.
3. Зобов'язати заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмилу Василівну зняти арешт з коштів, які зберігаються на пенсійному рахунку Фуртак A.O. НОМЕР_1 , який відкритий у акціонерному товаристві «ОТП БАНК».
4. Визнати дії заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни щодо звернення стягнення на пенсію Фуртак Алли Олексіївни 9 серпня 2024 року, яка надійшла на поточний рахунок НОМЕР_1 , який відкритий у акціонерному товаристві «ОТП БАНК», протиправними.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Повний текст ухвали складно та підписано: 16.09.2024.
Суддя М.Є. Літвінова