Справа № 909/776/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04.10.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Шкіндер П.А., секретарі судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця Витвицького В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспорта громадянина України у справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кізляра Олександра Олександровича, АДРЕСА_1
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Андрейчука Андрія Миколайовича, АДРЕСА_2
про: стягнення грошових коштів у розмірі 30 190, 00 грн.
представники сторін не з"явились
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2021 у справі 909/776/21 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Андрейчука Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Кізляра Олександра Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) грошові кошти в розмірі 30190 грн (тридцять тисяч сто дев"яносто) та 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят) судового збору. Рішення набрало законної сили і судом на його виконання було видано наказ.
03.10.2024 року через канцелярію суд отримав подання приватного виконавця Витвицького В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-підприємця Андрейчука Андрія Миколайовича без вилучення паспортного документа по справі № 909/7761/21.
Заявник просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон фізичної особи-підприємця підприємця Андрейчука Андрія Миколайовича, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Подання мотивовано тим, що у боржника відсутні грошові кошти (майно) для виконання вимог відповідного виконавчого документа у повному обсязі, жодних дій спрямованих на його виконання не здійснено, тобто станом на сьогоднішній день вимоги виконавчого документа боржником не виконано, декларації про доходи та майно не подано та жодних пояснень з приводу цього виконавчого провадження боржником не було надано.
В якості правових підстав для звернення до Господарського суду з таким поданням Заявник посилається на ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", пункт 5 частини першої статті 6, частину четверту статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", пункт 8 статті 19, пункт 4 статті 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України", пункт 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" від 31.03.1995 № 231, статті 337 та 338 Господарського процесуального кодексу України.
Приватного виконавця Витвицького В.В. телефонограмою від 03.10.2024 повідомлено про розгляд подання о 10:00 год. 04.10.2024.
Судом при розгляді подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа враховано наступне.
Приватний виконавець в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду подання, повідомлений телефонограмою 04.10.2024.
Розглянувши подане подання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Приватний виконавець вказав, що на даний час, враховуючи проведені приватним виконавцем необхідні заходи, спрямовані на примусове виконання, рішення суду залишається не виконаним, вимоги приватного виконавця не виконані, жодних дій спрямованих на виконання рішення за виконавчим документом боржником не здійснювалось, що свідчить про умисне ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Частиною першою статті 337 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Спеціальним Законом, яким врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України «Про виконавче провадження».
Так, спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Отже, серед встановлених законодавством прав та обов'язків приватних виконавців передбачена можливість звертатися до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке відповідно до частини першої статті 337 Господарського процесуального кодексу України може бути застосоване виключно судом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2 ст. 337 ГПК України).
Відповідно до частини 3 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
За змістом частини 3 статті 337 Господарського процесуального кодексу України господарський суд постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України саме - фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Тобто наявність лише самого зобов'язання фізичної особи-підприємця, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням», яке варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Крім того, суд звертає увагу приватного виконавця на те, що при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.
За змістом ч. 2 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Однак, суд зазначає, що у доданих до подання матеріалах виконавчого провадження відсутні докази та не наведено обґрунтувань, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-підприємця Тиховецької Інни Михайлівни забезпечить виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, суд враховує, що законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб
З урахуванням вище наведеного, враховуючи, що матеріали подання приватного виконавця не містять доказів свідомого не виконання зобов'язання з погашення боргу та обґрунтувань, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-підприємця Андрейчука Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) забезпечить виконання рішення суду у справі №909/776/21 від 23.09.2021, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа фізичної особи-підприємця Андрейчука Андрія Миколайовича.
Суд зазначає, що за наявності достатніх доказів та належних обґрунтувань, приватний виконавець не позбавлений права повторно звернутися із відповідним поданням у порядку ст. 337 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», 232, 233, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця Витвицького В.В про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи-підприємця Андрейчука Андрія Миколайовича без вилучення паспортного документа по справі № 909/776/21 - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 04.10.2024року та може бути оскаржена в порядку ст.253-259 ГПК України.
Суддя Шкіндер П.А.