Справа № 951/708/24
Провадження №2/951/273/2024
про залишення позовної заяви без руху
04 жовтня 2024 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 36252,82 грн.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За умовами пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За змістом частин першої, четвертої та п'ятої статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Разом з тим, суд зауважує, що статтею 9 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.
Також відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Частина 3 статті 14 даного закону зауважує, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Згідно статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 (справа N 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Однак, як вбачається з додатків до позовної заяви, позивачем надано суду копії документів, викладених на російській мові, а саме: «О внесении изменений в договорную базу по платежным картам, договорную базу по потребительскому кредитованию и в депозитные договора (в части погашения задолженности за счет депозитов)»; «Условия и правила предоставления банковских услуг».
З огляду на вищенаведене, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, до матеріалів заяви необхідно долучити переклад вказаних документів державною мовою України. Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу здійснюється нотаріально, в порядку, передбаченому статтею 79 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Аналогічні положення викладені у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.
У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.
Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Таким чином, долучені до позовної заяви копії документів, а саме «О внесении изменений в договорную базу по платежным картам, договорную базу по потребительскому кредитованию и в депозитные договора (в части погашения задолженности за счет депозитов)»; «Условия и правила предоставления банковских услуг» не засвідчені належним чином, в порядку, встановленому чинним законодавством.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позовна заява подана без додержання вимог статей 175, 177 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належним чином засвідчених та з перекладом на українську мову, в порядку, передбаченому статтею 79 Законом України «Про нотаріат» документів доданих до позовної заяви, а саме «О внесении изменений в договорную базу по платежным картам, договорную базу по потребительскому кредитованию и в депозитные договора (в части погашения задолженности за счет депозитов)»; «Условия и правила предоставления банковских услуг».
Керуючись статтями 9, 95, 175, 177, 185, 258-261, 353ЦПК України, суддя
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзалишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку виконання позивачем вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Лавренюк