вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"03" жовтня 2024 р. Cправа № 902/834/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" (код ЄДРПОУ 42901825)
до: Приватного підприємства "Феріде Плаза" (код ЄДРПОУ 37898450)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
представники сторін:
заявника: Зимненко Є.В.
боржника: Слободянюк М.В.
06.08.2024 року до суду надійшла заява ТОВ "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" б/н від 02.08.2024 року (вх. № 867/24) до ПП "Феріде Плаза" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/834/24) від 06.08.2024 року, вказану заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С.
Ухвалою суду від 07.08.2024 року прийнято заяву ТОВ "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" б/н від 02.08.2024 року (вх. № 867/24) до ПП "Феріде Плаза" про відкриття провадження у справі про банкрутство, до розгляду. Призначено підготовче засідання на 24.09.2024 року, з урахуванням графіку призначених справ до розгляду, що перебувають в провадженні суду, зокрема і тих, розгляд яких не відбувся, в зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.
В судове засідання 24.09.2024 року представники заявника та боржника не з'явились. Також, судом було встановлено, що боржником не виконано вимоги суду в частині надання доказів, в т.р. відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Натомість, 24.09.2024 року до суду від представника заявника надійшло клопотання б/н від 23.09.2024 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, з посиланням на неможливість явки в дане судове засідання, в зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні по справі № 910/3262/19.
24.09.2024 року до суду від представника боржника також надійшло клопотання б/н та б/д про відкладення розгляду справи на іншу дату, з посиланням на неможливість явки в дане судове засідання, в зв'язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні з приводу загального захворювання з 23.09.2024 року по 27.09.2024 року включно.
За наслідками проведеного судового засідання, враховуючи наведені вище обставини, зокрема, щодо невиконання вимог ухвали суду та заявлені представниками заявника та боржника клопотання, в зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків; з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, суд ухвалою від 24.09.2024 року відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 03.10.2024 року.
Ухвалою від 01.10.2024 року задоволено заяву представника ТОВ "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" адвоката Зимненка Є.В. б/н від 30.09.2024 року про участь в судовому засіданні у справі № 902/834/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" адвоката Зимненка Є.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/834/24, яке призначено на 03.10.2024 року об 11:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
03.10.2024 року до суду від арбітражного керуючого Беркута М.С. надійшла заява б/н від 02.10.2024 року на участь у справі про банкрутство.
03.10.2024 року до суду від адвоката Василика В.В. надійшла заява б/н та б/д про припинення представництва ним інтересів ПП "Феріде Плаза", внаслідок припинення договору про надання правової допомоги № 9 від 27.11.2023 року.
В судове засідання на визначену дату з'явились представники заявника та боржника.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що боржником не виконано вимоги суду в частині надання у визначений строк доказів, в т.р. відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В судовому засіданні представник заявника надав пояснення щодо обставин, наведених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Феріде Плаза", підтримав її вимоги та просив задоволити.
Представник боржника зазначив про недоцільність відкриття провадження у справі про банкрутство ПП "Феріде Плаза", оскільки боржник має можливість погасити заборгованість.
В ході розгляду справи представником боржника неодноразово було заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні або про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Так, представником заявника заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні або про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення з її матеріалами.
Також, представником заявника заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання доказів щодо наявності коштів у боржника та щодо можливості здійснення останнім погашення заборгованості перед заявником.
Представник заявника заперечив щодо задоволення даних клопотань, з підстав їх необґрунтованості; зазначив, що неодноразове заявлення клопотань про відкладення розгляду справи спрямовані на затягування боржником судового розгляду; у боржника було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідних доказів до суду; боржником не вживалось жодних заходів, спрямованих на розстрочення чи погашення наявної заборгованості перед заявником.
Суд, дослідивши клопотання представника боржника про відкладення розгляду справи, заслухавши думку учасників справи, дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду (ст. 202,216 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Суд звертає увагу на те, що наведені представником боржника обставини щодо необхідності ознайомлення з матеріалами справи та щодо надання доказів, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, в розумінні наведених приписів ст. 202 ГПК України.
Поряд з цим, суд зауважує, що боржник не був позбавлений права та можливості для реалізації своїх процесуальних прав, визначених ст. 42 ГПК України, в тому рахунку і щодо ознайомлення з матеріалами справи та подання до суду доказів на підтвердження своїх доводів або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що заява ТОВ "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" до ПП "Феріде Плаза" про відкриття провадження у справі про банкрутство надійшла до суду 06.08.2024 року, а тому у боржника було достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків, з моменту прийняття відповідної заяви та призначення її до розгляду в підготовчому засіданні (ухвала суду від 07.08.2024 року у справі №902/834/24).
Також, судом враховано, що розгляд справи в підготовчому засіданні вже відкладався (ухвала від 24.09.2024 року); а визначений ч. 2 ст. 35 КУзПБ строк для проведення підготовчого засідання минув.
З огляду на наведені обставини та положення закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань представника боржника про відкладення розгляду справи на іншу дату.
В подальшому, в ході розгляду справи представником боржника також було заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи доказів щодо наявності коштів у боржника для погашення заборгованості (договору про надання фінансової допомоги боржнику від третьої особи та квитанції щодо внесення коштів на рахунок боржника) та про витребування банківських реквізитів.
Представник заявника заперечив щодо задоволення даного клопотання та зазначив, що боржником у визначений для подачі відзиву строк не було подано до суду жодних документів; зазначив, що у боржника наявні банківські реквізити заявника, однак боржником не вчинялось жодних дій щодо здійснення погашення наявної заборгованості; наявність договору про надання фінансової допомоги, укладеного між боржником та третьої особою, не свідчить про наміри боржника погасити заборгованість перед заявником; також, повідомляє суд, що станом на 03.10.2024 року на рахунок заявника жодних коштів від боржника не надходило, тому відсутні підстави вважати заборгованість погашеною.
Суд, дослідивши клопотання представника боржника, заслухавши думку учасників справи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 36 КУзПБ, боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву боржника додаються докази відправлення заявнику копії відзиву.
Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника зазначаються: заперечення боржника щодо вимог заявника (заявників); загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).
У відзиві боржника можуть зазначатися й інші відомості, що мають значення для розгляду справи.
До відзиву також додається довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого постановлено ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника.
Відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі.
Відповідно до ч.ч. 1-4, 8 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалами суду від 07.08.2024 року та від 24.09.2024 року було зобов'язано боржника - ПП "Феріде Плаза" надати до дати проведення підготовчого засідання: відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, у якому мають бути зазначені: заперечення боржника щодо вимог заявника; загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності); інші відомості, що мають значення для розгляду справи; довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого постановлено ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника; докази відправлення заявнику копії відзиву із додатками.
Поряд з цим, у визначений строк до 24.09.2024 року та до 03.10.2024 року боржником не було подано до суду відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство та будь-яких інших доказів, зокрема, щодо необґрунтованості вимог заявника (за наявності) та щодо інших відомостей, що мають значення для розгляду справи.
З огляду на наведені обставини та положення закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника боржника про долучення доказів до матеріалів справи.
В подальшому, представником боржника було заявлено усну заяву про відвід судді Тісецького С.С. від розгляду справи № 902/834/24.
Суд, зауважує, що ГПК України не містить положень, які б вказували на обов'язкове заявлення відводу виключно у письмовій формі. Отже, відвід може бути заявлений і усно.
Факт заявлення усного відводу судді Тісецькому С.С. від розгляду справи № 902/834/24, з викладенням його мотивів та підстав з боку представника боржника відображений у протоколі судового засідання від 03.10.2024 року.
Так, усна заява про відвід судді від розгляду справи мотивована тим, що боржником вживаються всі заходи, спрямовані на погашення заборгованості, а в зв'язку з відхиленням судом клопотань про ознайомлення з матеріалами справи, долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження можливості боржника погасити вказану заборгованість та відкладення розгляду справи, на переконання представника боржника, існують сумніви щодо неупередженості та об'єктивності суду.
Наведені вище обставини і стали підставою для заявлення представником боржника усного відводу судді від розгляду даної справи.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
В силу ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 вищевказаного рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/ 02) від 03.05.2007 р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/ 01, п.62, ECHR 2006-XIII).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Положеннями ч. 3 ст. 39 ГПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 ГПК України).
Cлід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Слід вказати, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити, виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому рахунку і вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви, зокрема, заявлені в межах справи про банкрутство.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що прийняття суддею певних процесуальних рішень, зокрема, щодо відмови в задоволенні тих чи інших клопотань, заявлених учасниками справи в ході розгляду справи, не свідчить про необ'єктивність та/або упередженість суду, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.
Відтак, прийняття суддею в ході розгляду справ ухвал з процесуальних питань не можуть свідчити про упередженість чи необ'єктивність судді, на що посилається боржник, а є виконання суддею своїх повноважень в господарському судочинстві.
Водночас, наведені боржником в усній заяві про відвід судді обставини, зокрема, щодо сумнівів в упередженості чи необ'єктивності судді, фактично зводяться до незгоди учасника процесу з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Така незгода сторін з прийнятими суддею процесуальними рішеннями в ході розгляду справи, може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення та як зазначено вище не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
За цих обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого усного відводу судді, оскільки наведені боржником доводи у його обґрунтування, а саме - процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи не можуть бути підставою для відводу судді.
Відмовляючи у задоволенні заяви про відвід судді з підстав, що викладені вище, суд керується тим, що мотиви, наведені боржником при заявленні усного відводу, є власними судженнями і суб'єктивними припущеннями сторони.
Отже, заявлений відвід судді Тісецькому С.С. є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 9 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 35, 36, 39, 232-235, 242, 326 ГПК України, суд -
1. В заявленому представником боржника ПП "Феріде Плаза" відводі головуючому у справі № 902/834/24 судді Тісецькому С.С., відмовити.
2. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ТОВ "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" - fcyubase@gmail.com; представнику ТОВ "Фінансова Компанія "Ю-Бейс" адвокату Зимненку Є.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Беркуту М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_2
Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи