24.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3287/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін:
від скаржника: Гриценко Вікторія Сергіївна (поза межами приміщення суду) - від АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - самопредставництво, витяг з ЄДР
від відповідача: Самар Тетяна Георгіївна (поза межами приміщення суду) - від Приватного підприємства "Енхол" - адвокат, ордер серія ЗП № 107769 від 16.09.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 (суддя Корсун В.Л.) у справі №908/3287/21
за позовною заявою: Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі в особі Філії “Відокремлений підрозділ “Запорізька атомна електрична станція»
до відповідача: Приватного підприємства “Енхол»
про стягнення 2 667 934, 39 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
11.11.21 до Господарського суду Запорізької області від державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» надійшла позовна заява за вих. від 09.11.21 № 28-22/27281 з вимогами до приватного підприємства “ЕНХОЛ» (далі ПП “ЕНХОЛ») про стягнення 2 667 934,39 грн. заборгованості за договором від 29.12.20 № 75/217-20/48-121-01-20-10022, з якої: 1 267 268,86 грн. пеня та 1 400 665,53 грн. штраф.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 у справі №908/3287/21 в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 21.12.20 (29.12.20) між державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» (Замовник) та приватним підприємством “ЕНХОЛ» (Виконавець) укладено договір № 75/217-20/48-121-01-20-10022 (Договір), на виконання умов якого за актами здачі-приймання наданих послуг, ПП “ЕНХОЛ» надано, а ВП ЗАЕС ДП НАЕК “Енергоатом» прийняті послуги на загальну суму 39 856 474,80 грн, а саме:
- від 31.01.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 28.02.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 31.03.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 30.04.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн;
- від 31.05.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн;
- від 30.06.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн.
В ході листування ( вих. від 30.05.21 № 10-21.02/51 “Про забезпеченість матеріалами і запчастиними», від 23.06.21 № 10-21.02/102, від 01.07.21 № 10-21.02/105 “Про припинення надання послуг») відповідач повідомляв позивача про неможливість надання послуг, обумовлених договором через наявність боргу за вже надані послуги з боку позивача.
В той же час, позивачем нараховано штрафні санкції, а саме: суму пені та штрафу на суму, яка не була визначена ані договором, ані додатками до договору, ані будь-якими належними та допустимими доказами (наприклад акти, якими б було встановлено, які саме роботи (послуги) повинен був надати відповідач у цій справі за вказаний період або інше), які б підтверджували, що саме у вказаний період відповідач повинен був надати послуги на конкретну суму за договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.20 (код послуги ДК 016:2010 код 33.12).
За висновками суду першої інстанції відповідач правомірно призупинив надання послуг за договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.20 у відповідності до п. 4.4. та п. 6.1.1. вказаного договору повідомивши про це позивача у цій справі.
Тобто, штрафні санкції повинні нараховуватись (розраховуватись) виходячи із суми, яку визначено виходячи із опису наданих (або тих, що мали бути відповідачем у цій справі) послуг іншій стороні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність факту надання послуг в обсягах, що відповідають заявленій до стягнення сумі штрафних санкцій, є не обґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, мають декларативних характер, оскільки докази наявні в матеріалах справи, свідчать про зворотне.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Скаржник зазначає, що висновок суду щодо того, що «сума оплати наданих послуг може визначатись (має бути визначеною) лише з Акту приймання-передачі наданих послуг є частково помилковим, оскільки предметом спору у цій справі є не стягнення суми оплати наданих послуг, а стягнення штрафних санкцій, нарахованих саме у зв'язку з тим, що послуги не надані (Акти здачі-приймання наданих послуг відсутні).
На думку скаржника, оскільки послуги виконавцем/відповідачем не надані, акти здачі-приймання за період з липня по вересень 2021 не підписані, тобто зобов'язання відповідачем не виконано, виходячи з умов договору та статей 549, 551, 611 ЦК України, статей 193, 231 ГК України ПП «Енхол» за порушення строків надання послуг зобов'язаний сплатити філії «ВП ЗАЕС» пеню в розмірі 1 267 268,86 грн та штраф в розмірі 1 400 665,53 грн.
Оскільки лист відповідача свідчить про припинення надання послуг за договором, то, на думку скаржника, висновок суду першої інстанції про правомірність «призупинення» надання послуг є помилковим.
Скаржник наголошує, що є непідтвердєженим обставини наявності «неминучості одержання негативного результату та недоцільності подальшого надання послуг» (в чому саме полягає неминучість і якого саме негативного результату надання послуг).
Апелянт не погоджується із висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні, вважаючи їх такими, що не відповідають обставинам справи. Судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відмовляючи у задоволенні вимог за первісним позовом суд невірно застосував норми Цивільного та Господарського права до даних правовідносин, зокрема, ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, 538, 549, 599, 610, ч.1 ст. 611, 629 ЦК України, ч. 2 ст. 231 ГК України.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
24.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просить суд залишити рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 по справі №908/3287/21 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою суду від 03.05.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/3287/21. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/3287/21.
10.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/3287/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 у справі №908/3287/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 30.07.2024 об 12:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.07.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.09.2024 на 09:30 год.
24.09.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
21.12.20 (29.12.20) між державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» (Замовник) та приватним підприємством “ЕНХОЛ» (Виконавець) укладено договір № 75/217-20/48-121-01-20-10022 (Договір), згідно якого (п. 1.1. Договору), Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику наступні послуги: Код ДК 021:2015 - 50730000-1 “Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок» (послуга: “Надання комплексу послуг в області холодильної техніки, систем кондиціювання повітря й систем холодопостачання об'єктів ВП ЗАЕС»).
Згідно із п. 1.2. Договору, вимоги до результатів послуг визначені в технічній специфікації (відповідно до додатку № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до п. п. 1.3.-1.7. Договору, послуги розповсюджуються на обладнання СВБ. Клас безпеки згідно з НП 306.2.141-2008: ЗН; ЗНО; 4Н. Послуги відносяться до робіт підвищеної небезпеки. Послуги не відносяться до таких, які підлягають ліцензуванню. Код класифікатора ДК 016:2010- 33.12. Місцем надання послуг - об'єкти ВП ЗАЕС.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що вартість послуг згідно з цим договором складає: 66 400 000,00 грн, крім того ПДВ 13 280 000,00 грн, разом 79 680 000,00 грн.
Згідно із п. 2.2. Договору, оплата наданих послуг здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 календарних днів з моменту підписання Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Відповідно до п. 3.1 Договору, Виконавець зобов'язався надати послуги в строк: січень 2021 року - грудень 2021 року.
Пунктами 4.1. та 4.2. Договору визначено, що щомісячно при завершенні надання послуг Виконавець представляє Замовникові документи у відповідності з розділом 5 технічної специфікації (невід'ємний додаток №1 до договору) та акт здачі-приймання наданих послуг у 4-х примірниках для оформлення. Замовник протягом 10 днів із дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний відправити Виконавцеві підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або надати мотивовану відмову від приймання результатів послуг.
У випадку мотивованої відмови Замовника, сторони складають двосторонній акт із переліком необхідних доробок і строків виконання (п. 4.3. Договору).
У відповідності до п. 4.4. Договору, якщо в процесі надання послуг виявляється неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого надання послуг, Виконавець зобовязаний призупинити надання послуг, довівши про це довідома Замовника в 5-ти денний строк після призупинення надання послуг.
Пунктом 4.7. Договору передбачено, що право власності на отримані за даним договором результати послуг переходить до Замовника з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до п. 4.9. Договору, результати надання послуг оцінюються комісією за участю представників Замовника й Виконавця й оформляються відповідним актом. Вид і склад звітної технічної документації оформлюється відповідно до СТП 01.86.057-2011 “Система технического обслуживания и ремонта. Техническое обслуживание и ремонт оборудования. Требования к организации ремонта» і іншими документами, що діють в АЕ.
Згідно із п. 5.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за порушення строків надання послуги за Договором Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості послуги з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 (тридцяти) днів, Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % (семи процентів) від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язань. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконаним зобов'язань за Договором.
У відповідності до п. 6.1. Договору, Сторони зобов'язуються:
- без зволікання інформувати одна одну про всі виниклі обставини, що можуть привести до загрози невиконання зобов'язань, та роблять неможливим виконання послуг за цим договором (п. 6.1.1. Договору);
- надавати одна одній інформацію, необхідну для виконання умов договору (п. 6.1.2. Договору).
Пунктом 6.2 Договору визначені, зокрема, такі обов'язки Виконавця:
- забезпечити надання послуг відповідно до умов Договору, діючих норм та персоналом відповідної кваліфікації (п. 6.2.1. Договору);
- вчасно здати Замовнику послуги за актом здачі-приймання наданих послуг (підпункт 6.2.2).
Згідно із п. 6.3.1. Догоовору, Замовник зобов'язується здійснювати оплату наданих послуг на умовах даного договору.
Відповідно до п. 11.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє до 31.03.2022 р.
Пунктом 4 Технічної специфікації до предмета закупівлі (Додаток № 1 до договору, що є його невідємною частиною), визначено етапи надання послуг:
- оперативне обслуговування СКП й СХП;
- технічне обслуговування СКП й СХП;
- усі види ремонтів СКП й СХП, включаючи усунення дефектів обладнання в міжремонтний період;
- технічне обслуговування побутових напівпромислових кондиціонерів за розробленими Замовником графіком, а ремонт за заявками користувачів;
- налагоджування обладнання СКП і СХП;
- перед ремонтні, післяремонтні і інші перевірки (випробування) на відповідність обладнання проектним або встановленим виробником обладнання характеристикам;
- монтаж і демонтаж холодильного обладнання при виконанні ремонтів і обслуговування СКП і СХП.
Відповідно до п. 5.3. Технічної специфікації до предмета закупівлі (Додаток № 1 до договору, що є його невідємною частиною), результати надання послуг оцінюються комісією за участю представників Замовника й Виконавця й оформляються відповідним актом. Вид і склад звітної техничної документації оформлюється відповідно до СТП 01.86.057-2011 “Система технического обслуживания и ремонта. Техническое обслуживание и ремонт оборудования. Требования к организации ремонта» та іншими документами, що діють в АЕ.
Згідно із п. 6.2 Технічної специфікації до предмета закупівлі (Додаток № 1 до договору, що є його невідємною частиною), обсяги послуг, які необхідно виконувати при обслуговувані й ремонтах обладнання систем кондиціювання повітря й систем хладопостачання визначаються “Переліком робіт з технічного обслуговування й ремонту устаткування систем кондиціювання повітря об'єктів ВП ЗАЕС» (Додаток Б до Технічної специфікації), “Переліками заходів щодо надання комплексу послуг в області холодильної техніки, систем кондиціювання повітря й систем холодопостачання обєктів ВП ЗАЕС, що не беруть участь в технологічному процесі вироблення енергії» (Додаток В до Технічної специфікації), вимогами заводських інструкцій з експлуатації, ремонтною документацією, технічним станом обладнання на момент виконання послуг, а також необхідністю й економічною доцільністю подовження ресурсу.
Відповідно до додатку Б до Технічної специфікації, роботи з технічного обслуговування й ремонту устаткування систем кондиціювання повітря об'єктів ВП ЗАЕС включають:
- щоденний огляд (ЩО) з періодичністю виконання - щодня;
- щотижневе технічне обслуговування (ЩТО) з періодичністю виконання - один раз у тиждень;
- щомісячне технічне обслуговування (ТО-1) з періодичністю виконання - один раз на місяць або після кожних 500 годин роботи компресора.
- технічне обслуговування після шести місяців роботи кондиціонера (ТО-2) з періодичністю виконання - один раз у шість місяців або після кожних 3000 годин роботи компресора;
- поточний ремонт (ТР) з періодичністю виконання - один разу рік або після кожних 8000 годин роботи компресора;
- капітальний ремонт (КР) з періодичністю виконання для КЛА-60/6С, КА50/2С та КА50/6С - один раз у шість років або після кожних 50000 годин роботи компресора, для решти обладнання - один раз у чотири роки або після кожних 32000 годин роботи компресора.
Додаток В до Технічної специфікації містить переліки заходів щодо технічного обслуговування й ремонту обладнання з визначенням їх складу та періодичності виконання.
Згідно з актами здачі-приймання наданих послуг за договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.20, ПП “ЕНХОЛ» надано, а ВП ЗАЕС ДП НАЕК “Енергоатом» прийняті послуги відповідно до умов договору на загальну суму 39 856 474,80 грн, а саме:
- від 31.01.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 28.02.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 31.03.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 30.04.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн;
- від 31.05.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн;
- від 30.06.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн.
Листом за вих. від 30.05.21 № 10-21.02/51 “Про забезпеченість матеріалами і запчастиними», ПП “ЕНХОЛ» повідомило головного інженера (ПЗГД) ВП ЗАЕС, що у зв'язку із заборгованістю ВП ЗАЕС перед ПП “ЕНХОЛ» підприємство не має можливості здійснити закупівлю ТМЦ, які потрібні для проходження літнього сезону на ВП ЗАЕС.
Листом за вих. від 23.06.21 № 10-21.02/102 ПП “ЕНХОЛ» прохало т.в.о. генерального директора ВП ЗАЕС (дослівно):
“Просимо Вас негайно вплинути на ситуацію, яка склалась навколо ПП “Енхол» та згідно з п. 6.1.1 договору №75/99-21/11-121-01-21-10022 від 29.12.2020р. повідомляємо про наступні обставини, що виникли та можуть призвести до загрози невиконання зобов'язань, та роблять неможливим виконання послуг за цим договором, а саме:
- невиконання ВП ЗАЕС п. 2.2. договору;
- невиконання ВПЗАЕС п. 6.3.1. договору.
Крім того, лишилась заборгованість за іншими договорами, за якими ВП ЗАЕС отримала послуги ще в минулому році.
Враховуючи вище вказане, та відтермінування вирішення питання з заборгованістю перед ПП “Енхол», керуючись п.4.4 договору, будемо зобов'язані припинити надання послуг, про що повідомимо у п'ятиденний строк після припинення надання послуг.».
Листом за вих. від 23.06.21 № 10-21.02/103 “Про забезпеченість матеріалами і запчастиними», ПП “ЕНХОЛ» повідомило головного інженера (ПЗГД) ВП ЗАЕС, що у зв'язку із заборгованістю ВП ЗАЕС перед ПП “ЕНХОЛ» підприємство не має можливості здійснити закупівлю ТМЦ, які потрібні для проходження літнього сезону на ВП ЗАЕС.
Листом за вих. від 01.07.21 № 10-21.02/105 “Про припинення надання послуг» ПП “ЕНХОЛ» повідомило т.в.о. генерального директора ВП ЗАЕС про те, що (дослівно):
“ПП “Енхол» неодноразово направляло на Вашу адресу листи про важкий фінансовий стан підприємства.
Ситуація змінилася не на краще, а тільки різко погіршилася.
У зв'язку з відсутністю матеріалів, запасних частин, масел, необхідних для надання повного комплексу послуг з підтримки обладнання СКП і ХО ВП ЗАЕС в працездатному стані, і вкрай складною ситуацією на підприємстві через відсутність коштів на виплату заробітної плати,
доводимо до Вашого відома про наявність обставин, що не залежать від ПП “Енхол», які створюють неможливість продовження надання комплексу послуг.
На даний момент, а саме, з 01.07.2021 року з 7-00 годин надання комплексу послуг призупинено через відсутність фінансування (несплату за надані послуги Замовником послуг. ВП ЗАЕС ДП НАЕК “Енергоатом», заборгованість якого значиться з вересня 2020 року по червень 2021 року) і неможливість продовження надання комплексу послуг, оскільки закінчився навіть аварійний запас матеріальних ресурсів, за нині діючими договорами № 75/217-20 від 21.12.2020р./48-121-01-20-10022 від 29.12.2020р і №75/99-21 від 24.05.2021р./11-121-01-21-10307 на тему: “Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок» (послуга: “Надання комплексу послуг в області холодильної техніки, систем кондиціювання повітря й систем холодопостачання об'єктів ВП ЗАЕС», в т.ч. енергоблоків №1-6 ВП ЗАЕС.
Тому, відповідно до п. 6.1,1 ст. 6 чинних договорів “Сторони зобов'язуються», а саме “без зволікання інформувати одна одну про всі виниклі обставини, що можуть привести до загрози невиконання зобов'язань, та роблять неможливим виконання послуг за цим договором», інформуємо Вас про такі виниклі обставини.
Керуючись п. 4.4 чинних договорів, а саме “Якщо в процесі надання послуг виявляється неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого надання послуг, Виконавець зобов'язаний призупинити надання послуг, довівши про це до відома Замовника в 5-денний строк після призупинення надання послуг», інформуємо Вас про призупинення надання послуг.».
Листом за вих. від 05.07.21 № 75-71/16164 т.в.о. генерального директора ВП ЗАЕС повідомив ПП “ЕНХОЛ», що (дослівно):
“… Кризова ситуація, що склалася на ринку електроенергії, не дозволяє ВП ЗАЕС в повній мірі виконувати свої зобов'язання за укладеним договором. В той же час є підстави сподіватись, що починаючи з 10 липня 2021 року ситуація на ринку електроенергії почне стабілізуватись та зростуть Надходження Компанії за відпущену електроенергію. Вказане, в свою чергу, дасть можливість почати погашення заборгованості перед ПП “Енхол» за надані послуги, для чого ВП ЗАЕС докладає всіх зусиль.
Звертаю Вашу увагу, що розділом 5 “Відповідальність сторін» договору встановлено: “За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України. За порушення строків І надання послуги за договором Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості послуги з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 (тридцяти) днів, Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% (семи) від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язань. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором».
Посилання на п.4.4 договору “Якщо в процесі надання послуг виявляється неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого надання послуг, Виконавець зобов'язаний призупинити надання послуг, довівши це до Відома Замовника в 5-денний строк після призупинення надання послуг» як на підставу для припинення виконання договірних зобов'язань у даному випадку не є правомірним.
З метою недопущення негативного впливу на вироблення електроенергії ВП ЗАЕС та безпечну експлуатацію станції вцілому, керуючись умовами пункту 9.1 договору щодо вирішення спорів, які можуть виникнути з даного договору шляхом переговорів, пропоную Вам продовжити виконання, зобов'язань за договором №75/217-20/48-121-01-20-10022 від 29.12.2020.
Сподіваюсь на позитивне вирішення даного питання та подальшу плідну співпрацю.».
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.06.23 у справі № 908/1966/22 (яке залишене в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.23 та набрало законної сили), позовні вимоги ПП “ЕНХОЛ» до ДП “НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “ЗАЕС» про стягнення 50 949 089,22 грн задоволено повністю. Вирішено:
- стягнути з ДП “НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “ЗАЕС» на користь ПП “ЕНХОЛ» суму основного боргу за Договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 29.12.20 в розмірі 39 689 772,32 грн, 3 % річних у розмірі 1 714 387,29 грн, 11 919 997,35 грн;
- стягнути з ДП “НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “ЗАЕС» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 799 862,35 грн.
Вказаним рішенням судом встановлено, що (дослівно):
“… У зв'язку з відсутності оплати з боку ВП ЗАЕС за надані послуги в тому числі за спірним Договором наказом від 01.07.2021р. № 135 ПП "Енхол" встановило початок простою підприємства з 01.07.2021р. до отримання коштів, необхідних для придбання матеріалів, записних частин, масел, виплати заробітної плати.
Листами вих. №10-21.02/102 від 23.06.2021 р. та №10-21.02/105 від 01.07.2021р. року ПП “Енхол» сповістило ВП ЗАЕС про припинення з 01.07.2021р. надання комплексу послуг в рамках договорів №75/217-20/48-121-01-20-10022 від 29.12.2020р., 75/99-21/11-121-01-21-10307 від 24.05.2021р., мотивуючи свої дії невиконанням зобов'язань з боку ВП ЗАЕС щодо оплати наданих послуг. …
… Підставою для оплати наданих послуг є саме такі загальні Акти приймання-передачі наданих послуг за відповідні місяці, оригінали яких досліджені судом у судовому засіданні, які підписані уповноваженими особами сторін та в яких міститься і визначений Договором опис наданих послуг, та засвідчено, що вони відповідають умовам договору та технічним вимогам по темі: “Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок» (послуга: “Надання комплексу послуг в області систем кондиціювання повітря й систем холодопостачання об'єктів ВП ЗАЕС»). За період надання послуг забезпечена працездатність та оптимальні параметри роботи обладнання в повному обсязі. Код послуги ДК 016:2010 код 33.12.
Очевидно, що такі загальні щомісячні Акти не могли бути підписані з боку ВП ЗАЕС, уповноваженою на це особою якщо б обсяг робіт та послуг за Договором не були надані Виконавцем у повному обсязі. …
… З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що саме такі Акти приймання-передачі наданих послуг є належними, допустимими, достатніми і вірогідними доказами надання Позивачем (Виконавцем) послуг за Договором №75/217-20/48-121-01-20-10022 від 29.12.2020р., а тому доводи відповідача щодо виключення з числа доказів вказаних Актів є безпідставними як і твердження щодо відсутності доказів факту надання послуг за Договором. …
… В цьому контексті суд враховує, що внаслідок порушення Відповідачем умов Договору з оплати наданих послуг у Позивача виник податковий борг з ПДВ, який станом на 03.08.2021р. складав 1070038,90 грн., що підтверджується листом ГУ ДПС у Запорізькій області ДПС України № 466774/6/08-01-13-13 від 03.087.2021р., про що податковим органом було направлено податкову вимогу від 03.08.2021р. № 0047317-1313-0823, у зв'язку з чим майно Позивача перебуває у податковій заставі (Рішення про опис майна № 46649/6/08-01-13-13 від 03.08.2021р.). Також Позивачу направлено вимогу від 07.09.2021р. про сплату податкового боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1637769,82 грн., а постановою державного виконавця від 07.10.2021р. відкрито виконавче провадження зі стягнення вказаної заборгованості. Рішенням від 16.09.2022р. у справі № 280/10593/21 Запорізьким окружним адміністративним судом стягнуто кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство “ЕНХОЛ» податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 024 818,63 грн., та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 988 639,00 грн. Вказане свідчить про те, що внаслідок ненадходження коштів від Відповідача за надані послуги позивач зазнає значних матеріальних втрат, не в змозі проводити господарську діяльність, виплачувати заробітну плату. …
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, також регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з положеннями статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ст. 629 ЦК України закріплено фундаментальний принцип обов'язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 р. у справі №355/385/17 ).
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що 21.12.20 (29.12.20) між державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція» (Замовник) та приватним підприємством “ЕНХОЛ» (Виконавець) укладено договір № 75/217-20/48-121-01-20-10022 (Договір), згідно якого (п. 1.1. Договору), Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику наступні послуги: Код ДК 021:2015 - 50730000-1 “Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок» (послуга: “Надання комплексу послуг в області холодильної техніки, систем кондиціювання повітря й систем холодопостачання об'єктів ВП ЗАЕС») в строк: січень 2021 року - грудень 2021 року (п. 3.1 Договору); тієї обставини, що згідно з актами здачі-приймання наданих послуг за договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.20, ПП “ЕНХОЛ» надано, а ВП ЗАЕС ДП НАЕК “Енергоатом» прийняті послуги відповідно до умов договору на загальну суму 39 856 474,80 грн, а саме:
- від 31.01.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 28.02.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 31.03.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн;
- від 30.04.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн;
- від 31.05.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн;
- від 30.06.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями ст. 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства.
Так, п.п. 3, 6 частини 1 ст. 3 ЦК України, визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин ( пункт 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України ). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість ( такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 р. у справі № 910/16579/20 ).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У силу приписів статей 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Водночас, правова природа договору визначається з огляду на його зміст. З'ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 р. у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 р. у справі № 925/550/18, від 19.06.2019 р. у справі № 923/496/18, від 12.08.2021 р. у справі № 910/7914/20, від 21.10.2021 р. у справі № 908/3027/20.
Приписами частини 3 ст. 538 ЦК України регламентовано, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Така регламентація положень ч.3 ст. 538 ЦК України, щодо права на зупинення виконання зобов'язань, спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов'язана) зупинити виконання свого обов'язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку іншої сторони ( такий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 18.08.2023 р. у справі № 927/211/22, від 22.08.2023 р. у справі № 920/845/22 ).
При цьому, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Можливість застосування аналогії закону передбачена в частині десятій статті 11 Господарського процесуального кодексу України, яка допускає в разі якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Застосування закону за аналогією закону допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 692 ЦК України якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Встановлення факту часткової передачі у власність продавцем покупцю товару, який мав бути оплачений останнім, але покупець не виконав свого обов'язку, продавець не відмовляючись від виконання договору, має право на підставі норми закону змінити умови взятого на себе зобов'язання, а саме: зупинити передання іншого товару за договором до повної оплати всього раніше переданого товару, тим самим застосувавши норми про забезпечення виконання зобов'язань ( такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 р. у справи № 910/23003/16 ).
Проаналізувавши вказані положення необхідно зазначити, що обов'язковою умовою застосування частини 5 статті 692 ЦК України, щодо права продавця зупинити подальше передання товару, крім поставленого, є встановлення судами належного виконання продавцем своїх зобов'язань до такого зупинення ( такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.11.2023 р. у справі № 904/8964/21 ).
Отже, до спірних правовідносин щодо захисту прав позивача на вчасне отримання послуг за довором у строки визначені його умовами (частина 1 статті 905 ЦК України) і можливості застосування відповідальності за відповідне порушення частина 1 статті 906 Цівільного кодексу України, підлягають застосуванню положення частини 5 статті 692 ЦК України в частині права відповідача зупинити подальше надання послуг до повної оплати раніше наданих послуг, що , в свою чергу, узгоджується з положеннями приписами ч. 3 ст. 538 ЦК України
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору відповідачем надано послуги позивачу, що підтверджується актам здачі-приймання наданих послуг за договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.20 на загальну суму 39 856 474,80 грн, а саме: від 31.01.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн; від 28.02.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн; від 31.03.21 на загальну суму 6 615 655,20 грн; від 30.04.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн; від 31.05.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн; від 30.06.21 на загальну суму 6 669 836,40 грн.
Судом першої інстанції дослідженно рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/1966/22, яким встановлені факти несвоєчасного виконання зобов'язань за договором (яке залишене в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.23 та набрало законної сили) (дослівно):
“… Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору Відповідач (в даному випадку ДП»НАЕК» в особі ВП “ЗАЕС») повністю та в установлені строки за надані послуги не розрахувався. Всього відповідачем сплачено 166 702,48 грн. за надані Позивачем (в даному випадку ПП “ЕНХОЛ») послуги у січні 2021р., що не заперечується Відповідачем.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору (в даному випадку договору № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.20) зобов'язання та вимоги чинного законодавства. …».
Крім того, Господарським судом Запорізької області в рішенні від 07.06.23 у справі № 908/1966/22 встановлено, що: “…внаслідок ненадходження коштів від Відповідача за надані послуги позивач зазнає значних матеріальних втрат, не в змозі проводити господарську діяльність, виплачувати заробітну плату. …».
Судом першої інстанції в даній справі № 908/3287/21 та в рішенні Господарського суду Запорізької області від 07.06.23 у справі № 908/1966/22 встановлено, що ПП “ЕНХОЛ» листом за вих. від 01.07.21 № 10-21.02/105 “Про припинення надання послуг» повідомило т.в.о. генерального директора ВП ЗАЕС про те, що (дослівно):
“… У зв'язку з відсутністю матеріалів, запасних частин, масел, необхідних для надання повного комплексу послуг з підтримки обладнання СКП і ХО ВП ЗАЕС в працездатному стані, і вкрай складною ситуацією на підприємстві через відсутність коштів на виплату заробітної плати, доводимо до Вашого відома про наявність обставин, що не залежать від ПП “Енхол», які створюють неможливість продовження надання комплексу послуг.
На даний момент, а саме, з 01.07.2021 року з 7-00 годин надання комплексу послуг призупинено через відсутність фінансування (несплату за надані послуги Замовником послуг. ВП ЗАЕС ДП НАЕК “Енергоатом», заборгованість якого значиться з вересня 2020 року по червень 2021 року) і неможливість продовження надання комплексу послуг, оскільки закінчився навіть аварійний запас матеріальних ресурсів, за нині діючими договорами № 75/217-20 від 21.12.2020р./48-121-01-20-10022 від 29.12.2020р і №75/99-21 від 24.05.2021р./11-121-01-21-10307 на тему: “Послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок» (послуга: “Надання комплексу послуг в області холодильної техніки, систем кондиціювання повітря й систем холодопостачання об'єктів ВП ЗАЕС», в т.ч. енергоблоків №1-6 ВП ЗАЕС.
Тому, відповідно до п. 6.1,1 ст. 6 чинних договорів “Сторони зобов'язуються», а саме “без зволікання інформувати одна одну про всі виниклі обставини, що можуть привести до загрози невиконання зобов'язань, та роблять неможливим виконання послуг за цим договором», інформуємо Вас про такі виниклі обставини.
Керуючись п. 4.4 чинних договорів, а саме “Якщо в процесі надання послуг виявляється неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого надання послуг, Виконавець зобов'язаний призупинити надання послуг, довівши про це до відома Замовника в 5-денний строк після призупинення надання послуг», інформуємо Вас про призупинення надання послуг.».
Відповідно до пункту 5.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальністю відповідно до діючого законодавства України.
За порушення строків надання послуги за договором виконавець зобов'язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуги з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а зжа прострочення більш 30 днів, виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язань. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором (п. 5.2. договору).
Згідно пункту 5.3. договору у випадку, якщо в замовника виявляються додаткові зауваження або претензії до якості результатів наданих послуг у межах погодженої технічної специфікації (невід'ємний додаток №1 до договору), йому надається право пред'являти їх виконавцеві після оформлення акта здачі-приймання наданих послуг. Виконавець зобов'язаний за вимогою замовника провести необхідні виправлення у результатах наадних послуг без додаткової оплати. Строк усунення недоліків узгоджується додатково. За порушення строків усунення недоліків виконавець сплачує замовникові пеню в розмірі 0,05% від вартсоті послуг за кожний день прострочення.
За порушення відповідачем зобов'язань за договором №75/217-20/48-121-01-20-10022 від 29.12.2020 в частині своєчасного надання послуг, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 01.08.2020 по 03.11.2021 в сумі 1 267 268,86 грн та 7% штрафу у розмірі 1 400 665,53 грн.
Пунктом 4.1 договору встановлено, щомісячно при завершенні надання послуг виконавець представляє замовникові документи у відповідності з розділом 5 технічної специфікації (невід'ємний додаток №1 до договору) та акт здачі-приймання наданих послуг у 4-х примірниках для оформлення.
Замовник протягом 10 днів із дня одержання акта здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний відправити виконавцеві підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання результатів послуг (п. 4.2 договору).
Пунктом 4.4. договору передбачено, якщо в процесі надання послуг виявляється неминучість одержання негативного результату або недоцільність подальшого надання послуг, виконавець зобов'язаний призупинити надання послуг, довівши про це до відома замовника в 5-денний строк після призупинення надання послуг.Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
За приписами ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Враховуючи наведене вище, з огляду на те, що позивачем не надано доказів належного виконання умов договору в частині своєчасного і повного розрахунку за наданні послуги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач належним чином застосував п. 4.4. та п. 6.1.1. договору щодо призупинення надання послу.
Згідно із ч. 2 ст. 193, ч. 1. ст. 216 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сплата неустойки є правовим наслідком порушення зобов'язань (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Крім того, ч. 2 ст. 613 ЦК України передбачає звільнення боржника від відповідальності за невиконання зобов'язання на час прострочення кредитора.
За відсутності порушення відповідачем господарських зобов'язання за договором та встановлення правомірності дій відповідача щодо зупинення виконання договірних зобов'язань з надання послуг, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача на його користь пені та штрафу за порушення строків надання послуг згідно Договору, які позивачем належними та допустимими доказами не доведено, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги, відносно того, що «… В рамках спірного договору Виконавцем (ПП «Енхол») були надані послуги за період з січня 2021 року по червень 2021 року на загальну суму 39 856 474,80 грн згідно з актами здачі-приймання наданих послуг.
В порушенням умов договору Відповідачем не виконано зобов'язання з надання послуг з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок за період з липня по вересень 2021 року включно. Акти здачі-приймання наданих послуг за липень, серпень, вересень 2021 року в порушення п. 4.1 договору Виконавцем Замовнику не надавались.
Відповідачем не заперечується факт ненадання передбачених договором послуг у період липень - вересень 2021 року.
Виходячи із визначених договором вартості послуг, які мали б бути надані за договором відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни, за кожною одиницею обладнання та систем, періодичності та обсягу виконання кокртених видів робіт та складу обладнання та систем, Позивачем/Замовником визначено вартість послуг, які не надані Відповідачем/Виконавцем за липень, серпень, вересень 2021 року. Згідно з Розрахунком (наявний в матеріалах справи), вартість ненаданих послуг за спірним договором склала 20 009 507,58 грн з ПДВ:
- за липень 2021 року - 6 669 836,40 грн,
- за серпень 2021 року - 6 669 836,40 грн,
- за вересень 2021 року - 6 669 834,79 грн.
Зазначений Розрахунок є цілком обґрунтованим, оскільки сторони за договором узгодили договірну ціну, про що свідчить Протокол узгодження договірної ціни, а також конкретну вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок на 2021 рік (січень-грудень 2021 року) у розрізі найменувань обладнання або позначення систем, про що свідчить Додаток А до Протоколу узгодження договірної ціни.
Розрахунок вартості послуг підписаний директором ПП «Енхол».
З огляду на наявність чітко визначеної вартості послуг за рік, розраховано вартість послуг за місяць (за липень 2021 року, за серпень 2021 року та за вересень 2021 року) за кожною одиницею обладнання або позначення системи.
Виходячи із сум вартості послуг, які не були надані Виконавцем за липень - вересень 2021 року, ВП ЗАЕС відповідно до п. 5.2 договору розраховано розмір пені та штрафу, стягнення яких є предметом позовних вимог у справі №908/3287/21.
Висновок суду про те, що «сума оплати наданих послуг може визначатись (має бути визначеною) лише з Акту приймання-передачі наданих послуг є частково помилковим, оскільки предметом спору у цій справі є не стягнення суми оплати наданих послуг, а стягнення штрафних санкцій, нарахованих саме у зв'язку з тим, що послуги не надані (Акти здачі-приймання наданих послуг відсутні) …» спростовуються наведеним вище.
Доводи апелянта відносно того, що «… Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення поклав в основу рішення Господарського суду Запорізької області від 07.06.2022 у справі №908/1966/22, хоча в матеріалах справи №908/3287/21 таке рішення відсутнє.
Тобто, Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, зокрема ч. 4 ст. 74 ГПК України, в оскаржуваному рішенні суд послався та дослідив обставини справи №908/1966/22 за відсутності такого доказу в матеріалах справи №908/3287/21.
Обставини справи №908/1966/22 не були предметом дослідження під час розгляду справи №908/3287/21…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції по справі №908/1966/22 досліджувалось порушення умов договору № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.20 про надання послуг, що призвело до застосування відповідачем 4.4. та п. 6.1.1. Договору щодо призупинення надання послуг, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за вказаним договором, що стало підставою для заявлення позовних вимог по даній справі №908/3287/21.
Крім того, Господарським суду Запорізької області в рішенні від 07.06.23 у справі № 908/1966/22 встановлено, що саме Акти приймання-передачі наданих послуг є належними, допустимими, достатніми і вірогідними доказами надання послуг за договором № 75/217-20/48-121-01-20-10022 від 21.12.20.
Вказане встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.06.2023 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №908/1966/22, а тому не потребує доказуванню у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктами 1 - частини 1 чтатті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно було досліджено рішення у справі №908/1966/22, оскільки дане рішення безпосередньо стосується справи №908/3287/21.
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції здійснено належну оцінку доказам по справі та, відповідно, винесено законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 у справі №908/3287/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товраиства «Національна атомна нергогенеруюча компанія «Енергоатом» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 48022,80 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 у справі №908/3287/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.04.2024 у справі №908/3287/21 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 48022,80 грн покласти на Акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом».
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.10.2024.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус