02.10.2024 м.Дніпро Справа № 904/283/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Єрашов І.Є. (власні засоби EasyCon);
відповідач: Шаповал Ю.Є. (власні засоби EasyCon);
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2024 (суддя Васильєв О.Ю., дата підписання рішення 09.05.2024 ) у справі № 904/283/24
За позовом: Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль», м. Херсон
До: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро
Про: стягнення 421 245,58грн.
АТ “Херсонська теплоелектроцентраль» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (відповідач) про стягнення 421 245,58грн. заборгованості з поставлену теплову енергію за договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії № 48-Т від 05.05.2021.
Позовні вимоги обгрунтовані фактичним отриманням відповідачем в період з січня по березень 2022 року та в грудні 2022 року теплової енергії без договору на суму 421 245,58грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2024 у справі №904/283/24 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з відповідача - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь позивача - Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль»: 421 245,58грн. - заборгованості та 5054,95грн. - витрат на сплату судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
При цьому, апеляційну скаргу мотивовано наступним:
- Договір про надання послуги з постачання теплової енергії на 2022 рік між Позивачем та Відповідачем не укладався, що не породжувало виникнення прав та обов'язків;
- Позивачем на підтвердження його тверджень викладених у позові не було надано належних та допустимих доказів щодо споживання ПМУ МЮ (м. Одеса) послуг з теплопостачання, а судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини справи.
Так, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, х 01.03.2022 по 11.11.2022 м. Херсон перебував під окупацією РФ. Тож, з метою збереження життя та здоров'я працівників структурних підрозділів Міжрегіонального управління, наказом ПМУ МЮ (м. Одеса) від 25.02.2024 №583-К «Про запровадження дистанційної роботи» (копія додається) з 28.02.2022 для працівників ПМУ МЮ (м. Одеса) запроваджено дистанційну роботу, яка передбачає виконання своїх посадових обов'язків поза адміністративними будівлями, а отже, послуги з теплопостачання не споживалися. Далі, наказом ПМУ МЮ (м. Одеса) від 02.05.2022 № 1605-к «Про встановлення простою» (копія додається) з 03.05.2022 встановлено простій для працівників структурних підрозділів міжрегіонального управління. Таким чином, Відповідач починаючи з 24.02.2022 не отримував послуги з теплопостачання в повному обсязі, як заявляє Позивач.
- оскільки відповідач утримуються за рахунок Державного бюджету України (пункт 12 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5 із змінами) тому на нього поширюється бюджетне законодавство.
Відповідно до пункту 1.4. Розділу 1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок), бюджетне фінансове зобов'язання - зобов'язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.
Звертає увагу, що закупівля послуг з теплопостачання у 2022 році не здійснювалася, договір з Позивачем не укладався, акти виконаних робіт Відповідачем не підписано, а, отже, ПМУ МЮ (м. Одеса) як державна установа не мала змоги здійснити оплату за послуги з теплопостачання за оскаржуваний період.
- наголошує, що судом першої інстанції порушені і норми процесуального права, зокрема ціна позову в даній справі перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01.01.2024 (3028*100=302800), а ціна позову становить 421245,58 грн. Хоча суд першої інстанції в описовій частині рішенні суду вказав, що «Аналізуючи приписи ст. 247 ГПК України, слід зауважити, що на момент відкриття провадження по справі, судом було враховано всі обов'язкові умови п. 1.8 (думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження) ч. 3 ст. 247 ГПК України з урахуванням наданих матеріалів», проте думку Відповідача враховано не було.
В той час, як вказана справа для Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке утримується за рахунок Державного бюджету України є вагомою, а спірна сума заборгованості є значною.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує, рішення вважає законним і обґрунтованим, наголошує, що Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Наголошує, що між позивачем та відповідачем 05.05.2021 було укладено Договір № 48-Т з власником (користувачем) будівель та приміщень про надання послуги з постачання теплової енергії. Договір № 48-Т було укладено з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки відповідач є об'єктом державної власності. Відповідно до п. 40 Договору № 48-Т, договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2021. Сторони, керуючись ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови цього договору розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021.
Згідно п. 41 Договору № 48-Т, дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в поточному році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Однак відповідачем у відповідності до п. 41 Договору не було здійснено будь-яких заходів у відповідності п. 41 Договору № 48-Т, але оскільки продовжувався опалювальний сезон 2021/2022 р.р., та не існує можливості припинити постачання теплової енергії відповідачу не завдавши шкоди іншим споживачам, позивачем було продовжено постачання теплової енергії до кінця опалювального сезону. У зв'язку із невиконанням відповідачем, покладеного на нього законодавством, обов'язку щодо укладення договору про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідач отримував теплову енергію без договору в період з січень - березень 2022 року та грудень 2022 року на суму 421 245,58 грн., та яку він не оплатив, тобто отримав безпідставно набуте майно.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Звертає увагу, що не відповідають дійсності доводи Відповідача про те, що починаючи з 24.02.2022 він не отримував послуги з теплопостачання в повному обсязі, оскільки обсяг послуг та факт їх постачання підтверджуються відомостями-звітами про відпуск теплової енергії та параметри теплоносія за показами тепло лічильника, а також довідками про наявність опалення. Також доказом того, що Відповідач й надалі є користувачем приміщень у які надається послуга Позивачем є й той факт, що між Позивачем та Відповідачем 16.08.2023 року укладено Договір № 39-Т/1 про надання послуги з постачання теплової енергії. В матеріалах позовної заяви додані копії листів від 22.11.2023 № 03-1/1612 про направлення рахунків та актів виконаних робіт, а також актів взаємних розрахунків з січня 2022 року на адресу Відповідача із доказами їх направлення.
Також не відповідають дійсності доводи апелянта про порушення норм процесуального права, оскільки враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 ГПК України вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. При цьому, в обґрунтування поданого відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, окрім посилання на суспільний інтерес, без зазначення конкретних правових питань, які мають при цьому бути вирішені, останнім не наведено існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи №904/283/24 за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.05.2024 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
05.06.2024 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору (визначена сума доплати 1516,48 грн.). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
14.06.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 04.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №1090 від 12.06.2024 про сплату 1516,48 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2024 у справі №904/283/24; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 02.10.2024; сторонам наданий строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.
19.06.2024 до суду від представника позивача Єрашова Іллі Євгеновича надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Клопотання аналогічного змісту від представника відповідача - Шаповалової Юлії Євгенівни надійшло до суду 17.09.2024.
27.09.2024 від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи №908/1162/23.
Заява мотивована тими обставинами, що предметом апеляційної скарги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є рішення першої інстанції, якою також було стягнуто коштів за спожиту теплову енергію за березень 2022 рік. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Херсонська міська територіальна громада у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувала у тимчасовій окупації російської федерації. Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою від 19.04.2024. Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до провадження справу № 908/1162/23. Передача справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України. За таких обставин, Велика палата Верховного Суду буде розглядати питання чи потрібно для застосування статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" окреме рішення Кабінету Міністрів України чи ні.
В судовому засіданні колегією суддів поставлено перед представником позивача і відповідача питання щодо зупинення провадження у справі.
Представники сторін не заперечували щодо зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні 02.10.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частину ухвали про зупинення провадження у справі.
Так, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.03.2024 ухвалено справу № 908/1162/23 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Підставою для передачі справи № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стало питання необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
При цьому, відмовляючи у задоволенні позову Товариства у справі № 910/9680/23, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- місцем провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії позивача у справі є сонячна електростанція (дахова) будинків 15/6 та 15/7 на вулиці Дмитра Донцова у місті Мелітополі Запорізької області;
- загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому дослідженні, є факт окупації міста Мелітополя з 26.02.2022;
- відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України;
- частиною другою статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено;
- отже, позивач з лютого по серпень 2022 року не мав права здійснювати господарську діяльність з виробництва електричної енергії та передавати її лініями електропередач відповідачу;
- всі підписані представниками сторін у справі акти купівлі-продажу електроенергії в період часу з лютого по серпень 2022 є нікчемними правочинами, що не мають жодних правових наслідків (крім пов'язаних з їх недійсністю);
- подальша перереєстрація у 2023 році місцезнаходження відповідача не може змінити його правовий статус за період часу з лютого по серпень 2022 року.
Щодо досліджуваної справи, то правовідносини, з яких виник спір є подібними правовідносинам у справі №908/1162/23, зокрема, предметом спору є поставка теплової енергії позивачем відповідачу під час окупації міста.
Відтак, предмет розгляду та підстави апеляційного оскарження у справі № 904/283/24 є тотожними предмету розгляду та підставам касаційного оскарження у справі № 908/1162/23.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль» та зупинення апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги у справі № 904/283/24 до вирішення Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23.
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 названого Кодексу провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу ? до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 281 ГПК України, суд, -
Провадження у справі №904/283/24 за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зупинити до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту відповідної постанови.
Учасникам провадження негайно повідомити Центральний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної ухвали в порядку ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.10.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков