26 вересня 2024 року м. Харків Справа № 917/119/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Пуль О.А.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вх.№1817 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/119/24 (прийняту у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ореховською О.О., повний текст ухвали складено та підписано 15.07.2024)
за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ, та приєднаною до даної справи заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП", м.Дніпро, у справі № 917/509/24 про відкриття провадження у справі про банкрутство,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", м. Полтава,
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
В січні 2024 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до суду із заявою (вх. №130/24 від 24.01.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Підставою заявлених вимог за заявою АТ «Райффайзен Банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" стало невиконання останнім грошових зобов'язань за кредитним договором №010/150-2/566 від 28.08.2017, строк виконання яких настав - 01.01.2023 та підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023 у справі №917/483/23.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.01.2024 заяву АТ "Райффайзен Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" прийнято судом до розгляду; призначено підготовче засідання суду на 20.02.2024; зобов'язано ініціюючого кредитора надати додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; зобов'язано боржника до дати проведення підготовчого засідання надати відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
17.06.2024 від АТ "Райффайзен Банк" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 8513), в яких банк повідомив про зменшення розміру свої грошових вимог до боржника.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/119/24 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ".
Визнано кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" у розмірі 9 063 045,37 грн, з яких: 8 968 865,37 грн основного боргу та 94 180,00 грн судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ".
Введено процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ".
Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Встановлено основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938) із розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплату основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією постановлено здійснювати за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу (ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства).
З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" шляхом офіційного оприлюднення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Зобов'язано розпорядника майна повідомити орган державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника та знаходженням його майна про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Докази повідомлення ухвалено надати господарському суду.
Зобов'язано розпорядника майна подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), докази повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду (строк подання вказаних відомостей не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду.
Зобов'язано розпорядника майна скласти та подати на затвердження господарського суду реєстр вимог кредиторів (строк подання реєстру не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду).
Розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 12.09.2024.
Призначено до розгляду в попередньому засіданні 12.09.2024 грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" (код ЄДРПОУ 33320092), що містяться в приєднаній до матеріалів справи №917/119/24 заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" (справа № 917/509/24) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", код ЄДРПОУ 38516938, яка надійшла пізніше.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що у підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС "ОЙЛ", перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Боржник, заперечуючи щодо відкриття провадження у справі про банкрутство у відзиві на заяву, посилався на п.1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, яка встановлює заборону у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника у разі коли вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України. Суд погодився з доводами АТ "Райффайзен Банк" відносно того, що ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" знаходиться у м. Полтава, яке не перебувало як в окупації, так і в зоні бойових дій, майнові активи боржника також не знаходяться на таких територіях. Інших документальних доказів на підтвердження наявності підстав для застосування п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства боржник суду не надав.
За результатами судового засідання судом визнано вимоги ініціюючого кредитора - АТ "Райффайзен Банк" у розмірі 8 968 865,37 грн основного боргу, 30 280,00 грн судового збору, сплаченого при звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та 63 900,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому.
Предметом даного підготовчого засідання також була заява ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" (вх. №542/24 від 26.03.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", яка надійшла до суду після надходження до суду відповідної заяви від АТ "Райффайзен Банк" і яка в подальшому була приєднана до матеріалів справи № 917/119/24 за заявою АТ "Райффайзен Банк" про відкриття справи про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" для одночасного їх розгляду.
Як зазначено в ухвалі, з огляду на те, що за результатами розгляду заяви АТ "Райффайзен Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", яка надійшла до суду першою, суд визнав її обґрунтованою і дійшов висновку про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, заява ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП", яка надійшла до суду пізніше, не підлягає розгляду по суті у підготовчому засіданні. Грошові вимоги, що містяться у заяві ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" підлягають призначенню до розгляду у попередньому засіданні в порядку ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі № 917/119/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити АТ “Райффайзен Банк» та ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ".
Скарга обґрунтована тим, що неможливість проведення розрахунків з кредиторами зумовлена прийняття ряду нормативних актів, зокрема:
- постанови Правління Національного банку України “Про роботу банківської системи в період воєнного стану» № 18 від 24.02.2022, де у п. 15 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України;
- постанови Правління Національного банку України № 44 від 08.03.2022 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18», якою пункт 15 викладено в такій редакції: “15. Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України: 1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів; 2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів».
Зазначає, що відповідно до витягу з ЄДР засновниками ТОВ “Сервіс ойл» є ВАТ “Пуховичінафтопродукт», зареєстроване за адресою: республіка Білорусь, Мінська область, Пуховицький район, м. Мар'їна Горка, вул. Октябрська, 62. Отже, ТОВ “Сервіс ойл» не має змоги задовольнити вимоги кредиторів, так як діють обмеження, встановлені НБУ щодо здійснення видаткових операцій.
Посилається на наявність у банківських установах, зокрема АТ "Райффайзен Банк", ПАТ "Банк Восток" та АТ "РВС Банк", коштів у сумі - 57745707,14 грн, що дозволяє погасити вимоги ініціюючих кредиторів у повному обсязі.
Крім того, вказує, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.06.2022 у справі № 554/2088/22 судом скасовано заборону (арешт) на використання майна, а також заборону на розпорядження майном, а саме кошти належні ТОВ “Сервіс ойл», що знаходяться на рахунках у АТ “Райффайзен Банк» в частині сплати соціальних виплат, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Отже, АТ “Райффайзен Банк» мав можливість задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунку ТОВ “Сервіс ойл».
21.08.2024 до суду від АТ “Райффайзен Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10958), в якому кредитор проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що зі змісту ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 28.06.2022 у справі №554/2088/22 слідує, що під “іншими обов'язковими платежами» розуміються платежі при виплаті заробітної плати, сплаті ПДФО, військового збору, податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість. Звертає увагу, що не задоволення грошових вимог АТ “Райффайзен Банк» не пов'язано зі збройною агресію.
29.08.2024 до суду від ТОВ "ІНВЕНТ ГРУП" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11293), в якому кредитор проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що жодні доводи боржника щодо наявності грошових коштів на рахунках, на які накладено арешт за постановами приватних виконавців про стягнення заборгованості на загальну суму 39 527 683,29 грн на користь інших кредиторів, не мають значення для відкриття процедури банкрутства. Майнові активи боржника ані на дату звернення з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, ані у минулому не знаходились і не знаходяться на тимчасово окупованій території, а належне майно ТОВ “СЕРВІС ОЙЛ» перебуває на підконтрольній території України де не ведуться активні бойові дії, відповідно немає жодних перешкод до проведення комплексу заходів, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства з метою відновлення платоспроможності боржника та/або з метою задоволення вимог кредиторів.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" у судовому засіданні у режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представники Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕНТ ГРУП" та арбітражного керуючого Гусара І.О. у судовому засіданні у режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, АТ "Райффайзен Банк" звернулось до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №130/24 від 24.01.2023) про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "СЕРВІС "ОЙЛ", яка вмотивована тим, що АТ "Райффайзен Банк" має безспірні кредиторські вимоги до боржника в сумі 1 504 500,00 Євро (що за курсом НБУ станом на 23.01.2024 (40,7928) у еквіваленті до гривні складає 61 372 767,60 грн) згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/4836/23.
Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/483/23 присуджено до стягнення з ТОВ "СЕРВІС "ОЙЛ" на користь АТ "Райффайзен Банк" 1 504 500,00 Євро основного боргу, 49 648,50 Євро заборгованості за процентами, 459 558,61 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 18.05.2023.
На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Полтавської області 31.05.2023 видано відповідний наказ, який стягувачем пред'явлено на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Гуріній Т.В.
За заявою стягувача, приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гуріною Т.В. постановою від 19.06.2023 відкрито виконавче провадження № 72068063 з виконання вказаного наказу.
В межах виконавчого провадження погашення заборгованості боржника перед АТ "Райффайзен Банк" за виконавчим документом не здійснювалося у зв'язку з накладенням в рамках кримінального провадження № 1202217000000098 (заборони) арешту на рахунки ТОВ "СЕРВІС "ОЙЛ" за винятком безперешкодної виплати заробітної плати працівникам за ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.04.2022.
В заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор вказав, що загальний розмір заборгованості ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" перед АТ "Райффайзен Банк" згідно кредитного договору № 010/150-2/566 від 28.08.2017 станом на 23.02.2023 (предмет позовних вимог у судовій справі №917/483/23 за основною заборгованістю (сума кредиту) становить 1 504 500,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 23.01.2024 (40,7928) у еквіваленті до гривні складає 61 372 767,60 грн.
На стадії підготовчого засідання АТ "Райффайзен Банк" подало додаткові пояснення по справі (вх. № 8513 від 17.06.2024), в яких повідомило про зменшення розміру грошових вимог до боржника та просило визнати їх в загальному розмірі 9 063 045,37 грн, у тому числі 8 968 865,37 грн основного зобов'язання (тіло кредиту), 30 280,00 грн судового збору, 63 900,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому, у зв'язку з частковим погашенням суми заборгованості згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/483/23 в рамках юридичного механізму, передбаченого ст. 336 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/23 задоволено заяву АТ "Райффайзен Банк" від 21.03.2024 (вхід. № 3936 від 21.03.2024). Звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 52 403 902,23 грн, які належать ПрАТ "Нафтогазвидобування" (ідентифікаційний код 32377038) та яке має заборгованість перед ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" згідно судових рішень у справі № 910/14379/22 (рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, які набрали законної сили), в рахунок погашення заборгованості ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" (ідентифікаційний код 38516938) перед АТ "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код 14305909) згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023, у справі № 917/483/23.
Стягувачем за цією ухвалою є АТ "Райффайзен Банк". Боржником за цією ухвалою є ПрАТ "Нафтогазвидобування".
АТ "Райффайзен Банк" у додаткових поясненнях повідомило, що ПрАТ "Нафтогазвидобування" належним чином та у повному обсязі виконало за ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" грошове зобов'язання в загальному розмірі 52 403 902,23 грн за ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/23 шляхом відповідного перерахування АТ "Райффайзен Банк" грошових коштів, на підтвердження чого банк надав платіжні інструкції № 90234 від 11.04.2024 на суму 17 400 000,00 грн, № 94334 від 14.05.2024 на суму 17 400 000,00 грн, № 97923 від 13.06.2024 на суму 17 603 902,23 грн.
За розрахунком АТ "Райффайзен Банк", заборгованість ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" перед АТ "Райффайзен Банк", що є підставою заявлених вимог у даній справі, становить 8 968 865,37 грн ( 61 372 767,60 грн - 52 403 902,23 грн).
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно зі статтею 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:
неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
За частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частиною першою, третьою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається, серед інших, кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема: виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви; відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20).
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 915/535/17).
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, згідно частини першої якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (частина друга статті 39 КУзПБ).
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 КУзПБ).
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина п'ята статті 39 КУзПБ).
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина шоста статті 39 КУзПБ).
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.
Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (висновки Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).
Колегія суддів керується й іншими усталеними висновками Верховного Суду щодо застосування положень статті 39 КУзПБ, що полягають у такому.
З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору (висновок Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо (висновок Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).
Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ (висновок Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20).
Тобто, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (висновок Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі №916/1101/21).
Водночас правова категорія "спору про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
З огляду на викладене, колегія суддів враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування статті 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
При цьому наявність спору про право, згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:
(1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);
(2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника).
З матеріалів цієї справи вбачається, що АТ "Райффайзен Банк" ініціювало питання відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" з підстав невиконання боржником своїх грошових зобов'язань за кредитним договором №010/150-2/566 від 28.08.2017, строк виконання яких настав - 01.01.2023 та підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023 у справі №917/483/23.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що неможливість проведення розрахунків з кредиторами зумовлена прийняттям ряду нормативних актів, зокрема: постанови Правління Національного банку України “Про роботу банківської системи в період воєнного стану» № 18 від 24.02.2022, постанови Правління Національного банку України № 44 від 08.03.2022 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18», а також на п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, який встановлює заборону у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника у разі коли вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України.
У вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника важливим (порівняно з питанням щодо обґрунтованості заявлених кредитором грошових вимог до боржника та визначення їх розміру) є дотримання законодавчих обмежень/заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану" № 3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ було доповнено пунктом 1-6.
Цим пунктом, зокрема, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
Отже, у вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника пріоритетним (порівняно з питанням щодо обґрунтованості заявлених кредитором грошових вимог до боржника та визначення їх розміру) є дотримання законодавчих обмежень/заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, які є чинними на дату розгляду та вирішення судом відповідного питання (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 913/101/23).
24.02.2022 Національним банком України прийнято постанову № 18 “Про роботу банківської системи в період воєнного стану», відповідно до якої з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правління Національного банку України постановило, зокрема:
-Банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню (п.2 постанови);
-Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України (п.15 постанови).
Пунктом 6 постанови Правління Національного банку України № 44 від 08.03.2022 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18», пункт 15 викладено в такій редакції: “15. Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України:
1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України;
2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.»
Згідно абзаців 4, 5 статті 5 Закону України «Про Національний банк України», банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства; банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ “Сервіс ойл» є ВАТ “Пуховичінафтопродукт», зареєстроване в Республіці Білорусь. Адресою реєстрації ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" є: м. Полтава, вул.Небесної Сотні, будинок 9/17, тобто місто, яке не перебувало ні в окупації, ні в зоні бойових дій. Майнові активи боржника також не знаходяться на таких територіях.
Посилання апелянта на те, що вимоги кредиторів не були задоволені ним внаслідок прийняття Національним банком України 24.02.2022 постанови № 18 “Про роботу банківської системи в період воєнного стану» та зупинення здійснення щодо його рахунків обслуговуючими банками видаткових операцій, що підпадає під визначення "не задоволення вимог кредиторів внаслідок збройної агресії проти України", відхиляються колегією суддів, з огляду на те, що за змістом п.1-6 Прикінцевих та перехідних положень дана норма може бути застосована до осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, в даному ж випадку апелянт посилається на обмежувальні заходи застосовані компетентним органом до рахунків резидентів російської федерації/Республіки Білорусь та рахунків юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, що не є тотожнім, в зв'язку з чим відсутні підстави для застосування п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо посилання апелянта на те, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.06.2022 у справі № 554/2088/22 скасовано заборону (арешт) на використання майна, а також заборону на розпорядження майном, а саме кошти належні ТОВ "СЕРВІС "ОЙЛ", які знаходяться на рахунках (згідно переліку), що відкриті у АТ "Райффайзен Банк" в частині сплати соціальних виплат, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, тому, на думку скаржника АТ “Райффайзен Банк» мав можливість задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з рахунку ТОВ "СЕРВІС "ОЙЛ", колегія суддів зазначає, що наведеною ухвалою скасовано арешт в частині сплати соціальних виплат, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що прямо передбачено п.15 постанови Правління Національного банку України № 44 від 08.03.2022 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18».
Сплата заборгованості за кредитним договором №010/150-2/566 від 28.08.2017 на підставі рішення суду не є тотожнім поняттям сплаті соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, та не є обов'язковим платежем встановленим законом, тому наведені посилання апелянта також відхиляються колегією суддів.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 09.04.2024 у справі № 913/375/23, зазначив, що ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство (наявність спору про право або задоволення боржником вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання суду).
АТ "Райффайзен Банк" підтвердив наявність у ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" безспірних грошових зобов'язань згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/483/23 перед заявником, строк виконання яких настав, у загальному розмірі 8 968 865,37 грн. Доказів повного погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/483/23 боржник суду не надав.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС "ОЙЛ", передбачених ч. 6 ст. 3, пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, задоволення заяви АТ "Райффайзен Банк" та відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ".
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/119/24 без змін як такої, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи
Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ".
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/119/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 03.10.2024
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.А. Пуль