Справа №201/7881/24
Провадження № 2/201/3270/2024
04 жовтня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
01.07.2024р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с. № 4-5).
По тексту позову прізвище відповідача було зазначено помилково - « ОСОБА_3 », правильність написання прізвища відповідача, як « ОСОБА_4 » підтверджена письмовими доказами (а.с. № 11, 24).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В. (а.с. №1).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 29.07.2024р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. (а.с. № 25).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача - ОСОБА_5 (діє на підставі довіреності від 17.10.2023р. - а.с. № 6) в позовній заяви посилалася на те, що 14.10.2023р. у АДРЕСА_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Ford Kuga», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 та транспортного засобу «Mercedes-Benz C», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Згідно із рішенням щодо розподілу відповідальності учасників ДТП від 03.11.2023р., особою винною у настанні ДТП є ОСОБА_1 , який не є власником транспортного засобу. При цьому, цивільно-правова відповідальність власника «Mercedes-Benz C», д/н НОМЕР_2 - ОСОБА_7 застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», що підтверджується полісом ОСЦПВВНТЗ № АТ 4313585 від 13.04.2023р. Страхове відшкодування у розмірі 17 749 грн. 76 коп., за вирахуванням франшизи у розмірі 2 500 грн., було виплачено ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь потерпілої сторони внаслідок узгодження суми відшкодування з власником потерпілого ТЗ.
У зв'язку з тим, що на момент ДТП забезпеченим транспортним засобом керував ОСОБА_1 , який в порушення умов договору, не є власником транспортного засобу, він, як особа відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, повинен компенсувати 50 % виплаченого страховою компанією страхового відшкодування на суму 8 874 грн. 88 коп., які представник позивача просила стягнути з відповідача, а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Відповідач ОСОБА_1 двічі повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, однак відповідачем не вчинено дій по отриманню поштової кореспонденції від суду. Так, обидва конверти повернулися на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», при тому, що ця адреса реєстрації місця проживання відповідача підтверджена відповіддю відповідного відділу Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР від 10.07.2024р. (а.с. №24, 28, 32).
Правом на подачу відзиву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 279, ч. 2 ст. 191 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути спір за наявними матеріалами справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доказам у справі у сукупності з положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до положень п. «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за йогоучастю самовільнозалишив місцепригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Судом встановлено, що 14.10.2023р. близько 09 год. 50 хв. у м. Дніпрі, по вул. Запорізьке шосе, р-н бульвара Зоряний, 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Kuga», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 та транспортного засобу «Mercedes-Benz C», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с. № 13).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Ford Kuga», д/н НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 .
Відповідно до рішення про розподіл відповідальності учасників ДТП від 03.11.2023р., ОСОБА_1 порушив правила маневрування (розділ 10 ПДР України) та його вина складає 100% (а.с. №16).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mercedes-Benz C», д/н НОМЕР_2 , була застрахована ПАТ «НАСК «ОРАНТА», відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 4313585 від 13.04.2023р.(а.с. №12).
16.11.2023р. ОСОБА_8 , як власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки «Ford Kuga», д/н НОМЕР_1 , звернулася до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. №14).
Згідно з ремонтною калькуляцією за розрахунком від 16.11.2023р. сума збитку, яку поніс власник з врахуванням зносу деталей, що замінюються, складає 21 749 грн. 76коп. (а.с. №15).
Страхове відшкодування у розмірі 17 749 грн. 76 коп. за вирахуванням франшизи 2 500 грн. було виплачено на користь потерпілої сторони внаслідок узгодження суми відшкодування з власником потерпілого ТЗ.
Відповідно до страхового акту № ОЦВ-У-23-04-99619/1 від 20.11.2023р. сума страхового відшкодування, за вирахуванням франшизи у розмірі 2 500 грн., становить суму - 17 749 грн.76коп. (а.с. №15 зв.ст.), яку страхова компанія сплатила згідно платіжної інструкції № 58734 від 20.11.2023р. (а.с. № 8).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, неправомірними діями відповідача пов'язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до п. 38-1.1 ст. 38-1 Закону у разі, якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, з порушенням умов, передбачених п. 13.2 ст. 13 цього Закону (при укладанні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Згідно з п. 13.2 ст. 13 Закону розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України, зокрема, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди та виплатила потерпілій особі страхове відшкодування у розмірі 17 749 грн.76коп.
При цьому, на момент ДТП забезпеченим транспортним засобом керував відповідач, який не є власником транспортного засобу.
Отже, оскільки при укладанні договору страхування (поліс № АТ 4313585) 50% знижка на страховий платіж надавалася за умови особистого керування застрахованою особою транспортним засобом, відповідач, як особа відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, повинен компенсувати 50 % виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, а саму у розмірі 8 874 грн. 88 коп. (17 749 грн. 76 коп. : 2 = 8 874 грн. 88 коп.).
Таким чином, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена та останнім не спростована під час розгляду даної цивільної справи, а також те, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виконало покладений на нього договором добровільного страхування обов'язок з відшкодування шкоди, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 50%, а саме - 8 874 грн. 88 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. № 3).
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 979, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 275 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ -00034186) страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу у розмірі 8 874 грн. 88коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ- 00034186) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.