Справа № 210/2536/24
Провадження № 2/210/1110/24
іменем України
01 жовтня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Кучевасової А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Описова частина Зміст позовних вимог
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» (далі - ТОВ «ФК «РІАЛЬТО») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в обґрунтування якого посилались на те, що відповідно до укладеного договору № 230505-59057-5 від 05.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (торгова марка «MONETKA») (далі - Позивач) та ОСОБА_1 (далі Відповідач/Позичальник), Відповідач отримав кредит у розмірі 4200,00 гривень, строком на 150 днів (до 02.10.2023 року), шляхом переказ на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "ТАСКОМБАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://monetka.ua/uk/about_us або https://monetka.com.ua/uk/about_us.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому станом на 01.05.2024 року його заборгованість становить 34 629,00 грн., яка складалася з: 4200,00 гривень - заборгованості за кредитом; 3042900 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3, 5% за кожен день користування кредитом за період з 05.05.2023 року по 02.10.2023 року, яку позивач просить відшкодувати в судовому порядку, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та 9000 грн. витрат на правову допомогу.
Доводи особи, яка подала позов
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавав. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 05.05.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 був укладений договір № 230505-59057-5, відповідно до якого Відповідач отримав кредит у розмірі 4200,00 гривень, строком на 150 днів (до 02.10.2023 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "ТАСКОМБАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування .
Кредитний договір між сторонами укладено в електронній формі.
Одноразовий ідентифікатор 480252 направлявся Відповідачу 05.05.2023 року о 16:14:35 год шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який вказувався при реєстрації. Повідомлення на номер телефону НОМЕР_2 , Відповідача було надіслане та доставлене за допомогою сервісу ТОВ «Мобізон» 05.05.2023 року о 16:14:35 год (довідка додається а.с.10 зворот).
Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором був надісланий та доставлений Відповідачу в рамках договірної співпраці Позивача з ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІННОВЕЙШЕНС», яка є замовником Документ сформований в системі «Електронний суд» послуг масової розсилки смс-повідомлень у ТОВ «Мобізон» (веб-сайт https://mobizon.ua).
Кредитний договір був підписаний 05.05.2023 року о 16:19:58год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 480252 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та/або https://monetka.ua/.
Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 05.05.2023року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "ТАСКОМБАНК", що підтверджується чеком.
Графік розрахунків підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, а отже сторонами узгоджений розмір процентів за користування кредитними коштами в сумі 4200,00 грн.
Щодо нарахування відповідачу заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п.3.3 Кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом за період з 05.05.2023 року по 02.10.2023 (включно) відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі 30429,00грн. суд зазначає наступне.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених пунктом 1.3 договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору) позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування (річна процентна ставка становить 1227,50 %) кредитом понад строк, зазначений у 1.3 цього договору. Сторони домовились, що процентна ставка визначена у цьому пункті договору нараховується відповідно до ст.625 ЦК України (а.с.9).
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За частиною 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання (пункт 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц). Тому наслідки порушення грошового зобов'язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов'язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.
Якщо грошове зобов'язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов'язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов'язання залишається при цьому незмінним.
Так само якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
Отже, у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (пункт 8.22)).
Згідно п.3.3 договору, у разі порушення строків повернення кредиту встановленим п.1.3 договору, позичальник сплачує позичальнику плату за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою у розмірі 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад встановлений строк.
Відтак, зі змісту даного пункту договору вбачається, що плата за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою в розмірі 3,5% встановлено саме за порушення строків повернення кредиту, тобто за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на його вимогу проценти від простроченої суми.
Отже, п.3.3. Кредитного договору встановлено розмір процентної ставки, відповідно до ч.2. ст.625 ЦК України, як відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п.3.3. Кредитного договору за період з 05.05.2023 року по 02.10.2023 (включно) відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за Договором станом на 01.05.2024року у нього виникла заборгованість яка становить 34629,00 грн., яка складалася з: 4200,00 гривень - заборгованості за кредитом; 30429,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 05.05.2023 року по 02.10.2023 року, що підтверджено розрахунком заборгованості.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
В зв'язку з тим, що позивачем доведено позовні вимоги, а відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.
Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо стягнення понесених судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
При звернені до суду стороною позивача сплачено судовий збір 2422,00 гривень.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2422,40 гривень.
Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень.
Згідно з ч.1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат,пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Як встановлено ч. 1-3ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору № 02/06/2022 від 02.06.2022 про надання юридичних послуг, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, копію Витягу з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №205 від 11.01.2024, копію платіжного доручення про сплату витрат на правову допомогу, отже з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» заборгованість за кредитним договором № 230505-59057-5 від 05.05.2023 року станом на 01.05.2024 року в розмірі 34 629,00 грн.(тридцять чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять гривень), яка складалася з: 4200,00 (чотири тисячі двісті) гривень - заборгованості за кредитом; 30 429,00 (тридцять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 05.05.2023 року по 02.10.2023 року, а також судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп. та 9000,00 (дев'ять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Дніпровському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено та підписано 04 жовтня 2024 року
Відомості про учасників справи:
- позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО», (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 43492595);
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Суддя: О. В. Чайкіна