04 жовтня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 вересня 2024 року у кримінальному провадженні №72023260000000005 ,-
Ухвалою слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 вересня 2024 року задоволено клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Чернівецькій області, яке погоджене з прокурором та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800 гривень і встановлені обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На таке судове рішення захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу із проханням скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Вважає ухвалу необґрунтованою у зв'язку із недоведеністю наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначення завідомо непомірного розміру застави, недоведеністю обґрунтованості підозри та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує, що підозрюваний є особою похилого віку, пенсіонер, раніше не судимий, одружений, здійснює догляд за дружиною, яка хворіє, має постійне місце проживання, має сина - військовослужбовця, отримує пенсію та має істотні борги, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває. Ці обставини вважає такими, що підтверджують відсутність будь-яких ризиків, зазначених в клопотанні про обрання запобіжного заходу.
Провадження №11-сс/822/295/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Посилається на те, що підозрюваний за час розслідування не вчинив жодних дій, які б свідчили про наявність будь-якого ризику, передбаченого ст.177 КПК України, даних які б свідчили, що він може вчинити такі дії, немає. Сторона обвинувачення доказів зворотного не навела.
Стверджує, що слідчим суддею не встановлено та в клопотанні не доведено обставин, які б свідчили про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів провадження, слідство здійснювалось за ч. 1 ст. 203-2 КК України, а підозру ОСОБА_7 повідомлено за ч.2 ст. 203-2 КК України, однак в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про перекваліфікацію кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного,які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді застави застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Як вбачається із наданих матеріалів, 06.02.2023 року до ЄРДР внесені відомості за №72023260000000005 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.203-2 КК України (а.с.7).
23.09.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203-2 КК України (а.с.66-68).
Згідно підозри, ОСОБА_7 , не будучи зареєстрованим як суб'єкт господарської діяльності, діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, маючи на меті отримання неконтрольованого державою прибутку, умисно, наприкінці березня 2021 року, всупереч вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020, зі змінами та доповненнями, організував азартні ігри без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, в м. Заставна Чернівецького району Чернівецької області, а також шляхом відповідного облаштування організував функціонування закладу (гральної зали, каси, грального обладнання) з метою надання доступу гравцям до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет.
Надані стороною обвинувачення докази, зокрема: протоколи проведених негласних слідчих (розшукових) дій (а.с.25-41); протоколи допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с.42-45); протоколи обшуку (а.с.46-62); протокол огляду (а.с.63) є достатніми на даний час для висновку про обґрунтованість підозри, чим спростовуються доводи апелянта.
При цьому судова колегія враховує, що факти, які доводять підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального провадження.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, яке відповідно до ст..12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у виді штрафу в розмірі від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки.
Підозра у скоєнні особливо тяжкого злочину та суворість покарання можуть бути підставою для особи переховуватись від слідства та суду.
На користь такого висновку свідчить і те, що підозрюваний за віком має можливість безперешкодно залишити територію України.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що на даний час слідством не встановлено всі обставини, що мають значення для розслідування, слідство триває, тому ризик вчинення зазначених дій підозрюваним існує.
Слідчий суддя правильно зауважив про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 відомі особи, які надали покази щодо нього та він може впливати на свідків шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від їх показів.
Окрім того,інші особи,за попередньою змовою з якими,за підозрою, вчинений цей злочин,наразі слідством не встановлені,однак можуть бути відомі ОСОБА_7 ,а тому ризик незаконного впливу на них також існує.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 може затягувати строки досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом не з'явлення на виклики слідства чи суду.Зокрема, прокурор посилався на те,що 23.09.2024 року ОСОБА_7 не з'явився за викликом слідчого, надіслав заяву про погіршення стану здоров'я (а.с.83), проте жодних довідок про звернення ним до лікарів не надав.
Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Всупереч доводам апелянта, ризики, передбачені ст. 177 КПК України є обґрунтованими та доведеними.
Врахувавши викладені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми задля запобігання встановленим ризикам.
Посилання захисника на дані про особу підозрюваного, який пенсіонер, раніше не судимий, має постійне місце проживання, має сина - військовослужбовця,одружений,дружина хворіє, судова колегія на цьому етапі провадження не вважає достатніми, щоб унеможливити ризики, які слідчий суддя обґрунтовано визнав доведеними.
Захисник у апеляційній скарзі зазначив, що слідчий суддя визначив непомірний для підозрюваного, який є пенсіонером та має борги, розмір застави.
Згідно вимог закону, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 3 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із матеріалів НСРД вбачається,що заклад із доступом до азартних ігор,у організації якого обгрунтовано підозрюється ОСОБА_7 ,мав обіг коштів у істотних розмірах,до яких може бути причетний ОСОБА_7 .
Зокрема, ОСОБА_7 у телефонній розмові з ОСОБА_11 повідомляє: «сьогодні 22, там я заокруглив все, получилось 19 тисяч» (а.с.32).
В подальшому ОСОБА_7 знову телефонує до ОСОБА_11 та зазначає, що приїде за коштами, на що вона відповідає: «я не на роботі, але там вам лишила».
В розмові від 11.06.2023 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 остання роз'яснює підозрюваному записи надходжень коштів: «Получається НОМЕР_1 і - 10000, да? - то ви просто записуєте собі + десятку, та й все» (а.с.38).
Із протоколу обшуку від 25.08.2023 року вбачається,що по місцю проживання ОСОБА_7 було вилучено кошти у різних сумах,які були окремо скріплені резинками, на загальну суму 185 тис.400 грн.
Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення пов'язане з незаконним збагаченням.
При визначенні розміру застави слідчий суддя взяв до уваги характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , врахував обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підстав вважати, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, судова колегія не вбачає та вважає такі доводи захисника необгрунтованими.
На думку судової колегії,перспектива втрати такого розміру застави буде належною гарантією задля запобігання встановленим ризикам.
Отже, судове рішення є законним,а тому подану захисником апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справа та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 24 вересня 2024 року року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3