Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/499/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
01.10.2024 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Третього слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого в місті Миколаєві щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення від 29.07.2024 року,
Представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда на бездіяльність службових осіб Третього слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого в місті Миколаєві щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення від 29.07.2024 року.
Скаргу обґрунтовано тим, що старший сержант ОСОБА_7 самовільно залишив місце несення служби 12 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2024 року, відмовлено у задоволенні вказаної скарги.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що повідомлення скаржника про притягнення солдата до кримінальної відповідальності за своїм змістом і суттю, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення особою саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, тобто сукупності обов'язкових ознак конкретного злочину, які дозволяють відмежовувати таке діяння від інших правопорушень, що не становлять суспільної небезпеки.
На думку слідчого судді - викладені в повідомленні відомості не свідчать про кримінальну протиправність діянь та їх караність за кримінальним законом, у зв'язку з чим вони не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
А тому, відомості зазначені у заяві скаржника від 29.07.2024 року не містять відомостей стосовно вчинення солдатом ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та поновити нову, якою зобов'язати службових осіб Третього слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого в місті Миколаєві, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань зазначені у заяві (повідомленні) за вих. № 4533/11/2024/4670 від 29.07.2024 відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ст. 408 Кримінального Кодексу України, яке вчинив старший сержант ОСОБА_7 .
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до рапорту командира 12 запасної роти військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_9 стало відомо, що 26 червня 2024 року старшим лейтенантом ОСОБА_10 командиром 3 резервного взводу 12 запасної роти військової частини НОМЕР_1 о 18:00 год. під час вечірньої перевірки особового складу військовослужбовців 12 запасної роти військової частини НОМЕР_1 на території військового містечка АДРЕСА_1 , було виявлено відсутність старшого сержанта ОСОБА_7 який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 .
Первинні пошукові заходи щодо розшуку старшого сержанта ОСОБА_7 позитивних результатів не дали. Співслужбовці місце знаходження не знають. Зв'язок з ним та його родичами відсутній. Про свої дії та наміри нікого не повідомляв.
Старший сержант ОСОБА_7 вчинив самовільне залишення місця служби підрозділу 12 запасної роти військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 без особистої зброї в невідомому напрямку.
Апелянт вважає, що старший сержант ОСОБА_7 , який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , 26.06.2024 вчинив дії, в яких вбачаються формальні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 Кримінального Кодексу України - Дезертирство.
За вказаним фактом військовою частиною НОМЕР_1 до ТУ ДБР у м. Миколаєві за вих. № 4533/11/2024/4670 від 29.07.2024 направлено заяву (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення.
Заява (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення направлена до ТУ ДБР у м. Миколаєві поштовим відправленням № 2500200010825 від 30.07.2024, яке отримано адресатом 06.08.2024.
Командування військової частина НОМЕР_1 направило до органів досудового розслідування не просто повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а долучила до нього матеріали службового розслідування проведеного відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
Разом з тим, слідчий суддя матеріали заяви з органу досудового розслідування не витребував, обставини та мотиви, з яких слідчий дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР офіційно не досліджував та прийняв передчасне рішення, відмовивши у задоволенні скарги військової частини НОМЕР_1 та лише обмежився зазначенням, що Слідчий в судове засідання не з'явився.
Натомість, слідчий суддя вдався до встановлення обставин, зокрема чи містить заява, повідомлення про кримінальне правопорушення склад злочину, у свою чергу не встановивши, чи дотримався слідчий процедури, визначеної ч. 1ст. 214 КПК України щодо 24-годинного терміну внесення відомостей до ЄРДР.
Також, необхідно зауважити, що жодної норми в кримінально-процесуальному законодавстві щодо обов'язкового направлення повідомлення про злочин певним чином (опис вкладення, тощо) не передбачено, тому посилання слідчого судді на те, що поштової квитанції про відправку повідомлення про злочин разом з матеріалами службового розслідування, начебто є не достатнім, бо відсутній документ про опис поштового вкладення, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимог діючого кримінально-процесуального законодавства.
Вислухавши доповідача, прокурора який просив апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
В апеляційній скарзі представник військової частини НОМЕР_1 зазначив про розгляд справи без участі представника.
Також, до суду апеляційної інстанції не з'явилися прокурори, повідомлення належним чином направлялось до Кіровоградської обласної прокуратури та Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері.
Враховуючи те, що участь осіб не є обов'язковою, колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи без участі осіб.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора, від 30 червня 2020 року N 298 (далі Положення), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, згідно п. п. 7 п. 2 розділу II вказаного Положення до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону України, а також Положення дає підстави для висновку, що чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згаданий обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Як вбачається з матеріалів скарги, за фактом вечірньої перевірки особового складу військовослужбовців 12 запасної роти військової частини НОМЕР_1 на території військового містечка АДРЕСА_1 , було виявлено відсутність старшого сержанта ОСОБА_7 який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда на бездіяльність службових осіб Третього слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого в місті Миколаєві щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що працівниками слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого в місті Миколаєві не перевірено наявність ознак кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, слідчим суддею, під час розгляду скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 не взято до уваги положення абзацу двадцять четвертого підпункту 1.1 пункту 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (лист від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17), у якому зазначається, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Крім того, в абзаці двадцять другому підпункту 1.1 пункту 1 вказаного Узагальнення зазначається, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.
З огляду на стадію кримінального провадження, а також беручи до уваги питання, що вирішуються під час розгляду зазначеного виду скарги, оцінка у процесуальних рішеннях слідчого судді фактичних обставин є неприпустимою. У зв'язку із цим слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, недостатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слідчому судді необхідно було врахувати, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви про кримінальне правопорушення. Уповноважені органи зобов'язані лише здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Крім того, слідчим суддею залишено поза увагою, що частина перша статті 214 КПК України містить імперативний припис, згідно із яким слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Частиною четвертою цієї норми КПК України встановлено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Таким чином, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , слідчий суддя об'єктивно не з'ясував обставин справи, не дослідив обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, з огляду на чіткий обов'язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст. 214 КПК України 24-годинного строку, та взагалі не навів належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, тобто слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, яка перешкодила ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає за можливе скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити частково вимоги апеляційної скарги і зобов'язати службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 відносно старшого сержанта ОСОБА_7 , за заявою представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 .
При цьому, необхідно зазначити про те, що п. 3 ч 1 ст. 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.
В той же час посилання слідчого судді про те, що повідомленням про злочин не містить конкретних і достатніх даних про можливе вчинення особою саме кримінального правопорушення, передбаченого певною статтею Кримінального кодексу України, є помилковим, оскільки ст. 408 КК України встановлено відповідальність за дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 404, 406, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Третього слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого в місті Миколаєві щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення від 29.07.2024 року, - скасувати.
Скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність службових осіб Третього слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого в місті Миколаєві щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення від 29.07.2024 року, - задовольнити.
Зобов'язати службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення Третього слідчого відділу Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого в місті Миколаєві внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 від 29.07.2024 року про вчинення старшим сержантом ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 408 КК України та розпочати досудове розслідування.
Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4