Провадження № 33/803/2351/24 Справа № 187/1444/24 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В. О. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В.
30 вересня 2024 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Терещенка Дмитра Володимировича, у інтересах ОСОБА_1 , подану на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року, у справі про адміністративне правопорушення, якою щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП,
встановила:
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Відповідно до змісту постанови 03.04.2024 о 09-15 годині на перехресті в с. Єлизаветівка шосе Т-0414 та вул. Тополина водій ОСОБА_1 порушив правила обгону на автомобілі ГАЗ 3302 державний номерний знак НОМЕР_1 та допустив зіткнення з автомобілем CHEVROLET державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 . Потерпілі відсутні. Автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 14.6 а) ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП України.
На зазначену постанову суду захисник Терещенко Д.В., у інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить скасувати постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2024 року та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У доводах поданої апеляційної скарги зазначає, що притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП неможливо з огляду на те, що 03.04.2024 працівниками поліції було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 03.04.2024 року о 09-15 год., водій ОСОБА_1 на перехресті Єлізаветівське шосе та вул.Тополина порушив правила обгону, здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.14.6 ПДР України. Таке притягнення буде порушенням принципу заборони двічі притягувати до відповідальності за одне і те саме правопорушення.
Посилаючись на постанову Дніпровського апеляційного суду, постановленої у справі №187/568/24, зазначає про неправильність складення схеми місця ДТП від 03.04.2024 року, що свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу у даній справі
Вказує, що для сторони захисту у даній справі принциповим є питання закриття справи про адміністративне правопорушення саме з реабілітуючої підстави, а саме п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Висновок, викладений у постанові суду першої інстанції про те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, в апеляційній скарзі захисником не заперечується.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності однієї з обставин, передбачених цією статтею, у тому числі, і у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (п. 7 ст. 247 КУпАП).
Чинними нормами КУпАП дійсно не передбачено, чи підлягає встановленню вина особи, щодо якої закривається справа про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вказане питання необхідно вирішувати, виходячи з аналізу чинних процесуальних норм КУпАП, а також керуючись положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, окрім інших підстав, за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
За змістом статті 247 КУпАП справа про адміністративне правопорушення відносно особи може бути закрита як з реабілітуючих, так і нереабілітуючих підстав.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП, зокрема, передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, що є реабілітуючою підставою для закриття провадження. Закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, відповідно, є нереабілітуючою підставою для закриття провадження.
Апеляційний суд вважає, що питання щодо встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинно вирішуватись у кожній конкретній справі в залежності від стадії провадження, на якій виникли обставини, передбачені ст. 247 КУпАП, що виключають провадження у справі, а також з урахуванням позиції особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо підстав для закриття провадження у справі.
Зокрема, якщо обставина, передбачена п. 7 ст. 247 КУпАП виникла під час розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить, не заперечує та/або погоджується на закриття провадження у справі з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, розуміючи, що ця обставина є нереабілітуючою, то закриття провадження є можливим без вирішення питання про встановлення вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Якщо особа заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, доводить свою невинуватість, не заявляє відповідних клопотань про закриття провадження та/або не погоджується на закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, то закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення без з'ясування питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення є неприпустимим.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 вину у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав, відомості про що були відомі і суду першої інстанції з огляду на подане захисником клопотання про закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, що фактично свідчить про незгоду останнього із закриттям провадження за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
У зв'язку з чим, беручи до уваги вказані обставини, позицію ОСОБА_1 , доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції не можливо вважати правильним, постанову необхідно скасувати, перевіривши обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ..
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Отже, ст.124 КУпАП є бланкетною нормою права і адміністративна відповідальність настає в разі порушення суб'єктами адміністративного правопорушення відповідних пунктів ПДР України. Тобто елементами об'єктивної сторони даного правопорушення, є конкретні діяння учасників дорожнього руху, які полягають у порушенні чітко визначених пунктів Правил дорожнього руху, які призвели до суспільно небезпечних наслідків у вигляді пошкодження вказаних вище об'єктів та причинно-наслідковий зв'язок між діянням та наслідками.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №754465 було складено 27.07.2024 року, тоді як подія сталась 03.04.2024 року, а захисник Борщевич І.О., у інтересах ОСОБА_2 , звернувся до ВП №10 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області 09.07.2024 року.
Згідно вимог ч.ч.1,2 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Натомість, всупереч зазначеним вимогам закону, уповноваженою особою ВП №10 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області протокол серії ААД №754465 щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП (а.с.1) був складений лише 27 липня 2024 року, тобто через сто п'ятнадцять днів, з моменту виявлення правопорушення 03 квітня 2024 року та через вісімнадцять днів з моменту звернення до відповідного органу захисника ОСОБА_3 09.07.2024 року.
Крім того, під час апеляційного перегляду матеріалів справи вбачається неможливість встановлення яким було взаємне розташування транспортних засобів на дорозі в момент початку маневру обгону водієм ОСОБА_1 та в момент початку маневру повороту ліворуч водієм ОСОБА_2 , і який із цих моментів настав першим.
Більше того, зі схеми ДТП неможливо встановити місце контакту транспортних засобів, оскільки на ній одночасно зазначено два таких місця (поз. 3 та поз. 9) ймовірно - зі слів кожного з водіїв, при цьому їх розташування прив'язане лише до узбіччя дороги та електроопори (поз. 6), розташування якої у свою чергу не прив'язане до інших елементів дороги, що унеможливлює встановлення відстані від вказаних місць контакту транспортних засобів до початку перехрестя.
Відтак фактичні обставини справи не можна вважати достовірно встановленими, оскільки матеріали справи не містять інших доказів вчинення адміністративного правопорушення, таких як пояснення свідків події, самих водіїв, відеофіксації моменту ДТП тощо.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Терещенка Дмитра Володимировича, у інтересах ОСОБА_1 - задовольнити
Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року, якою щодо ОСОБА_1 провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя
Дніпровського апеляційного суду: О.В. Рябчун