Єдиний унікальний номер 725/1358/24
Номер провадження 2/725/244/24
25.09.2024
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Галичанського О.І.
при секретарі Симик І.М.,
за участю позивача, представника третьої особи ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ) , третя особа Чернівецька міська рада ( площа Центральна , 1 м. Чернівці) про визнання права спільної сумісної власності,-
Позивач звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вищевказаною позовною заявою, у якій стверджував , що 13 жовтня 2023 року придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 .
Договір купівлі продажу зазначеної квартири посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк Оленою Ігорівною, зареєстрований в реєстрі за №3543.
Після переходу права власності на квартиру, дізнався, що земельна ділянка біля будинку площею 0.0327 га призначена для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , знаходиться у спільній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 померла, а ОСОБА_3 придбав квартиру у її спадкоємця ОСОБА_5 .
За життя ОСОБА_4 частку у спільній власності на земельну ділянку не виділяла.
Під час укладення та нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 укладених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та пізніше ОСОБА_3 та позивачем , в договорі не було вказано розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на квартиру.
Земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:27:004:0034, місце розташування якої АДРЕСА_4 рахується як об'єкт спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка померла.
Вчинити будь-які дії щодо даної ділянки, неможливо, оскільки один із співвласників померла і її цивільна дієздатність припинена з моменту смерті.
Стверджує, що внаслідок викладених вище обставин виникають труднощі у використанні земельної ділянки, що обслуговує належну йому на праві власності квартиру.
Враховуючи вищевикладені обставини , просить суд визнати за ним право спільної сумісної власності з ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.0327 га з кадастровим номером 7310136600:27:004:0034 у АДРЕСА_4 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити .
Представник відповідачки скерувала до суду заяву, у якій вказала , що визнає позовні вимоги.
Представник третьої особи у судовому засідання вказала , що спірна земельна ділянка передана у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Додатково пояснила , що права та інтереси Чернівецької міської ради щодо спірної землі не порушуються. Власники вправі самі розпоряджатись своїм майном.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. ( ч.1 ст .82 ЦПК України).
Суд не має сумніву , щодо достовірності обставин , які визнаються усіма учасниками справи.
Згідно вимог ч.ч.1,4 ст. 206 цього ж Кодексу - позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає до уваги визнання позову відповідачкою , оскільки воно не суперечить Закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що 13 жовтня 2023 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_5 .
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк Оленою Ігорівною, зареєстрований в реєстрі за №3543.
Набута позивачем у власність квартира розташована в будинку квартирного типу, що підтверджується технічним паспортом на квартиру.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру номер НВ - 9931828312023 від 15.11.2023 року земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:27:004:0034 у АДРЕСА_4 , згідно рішення Чернівецької міської ради від 29.12.2006 року №203 є власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 без визначення часток у спільній власності.
Відповідно до частини першої та другої статті 355 Цивільного кодексу України - майно, що є у власності двох або більше осіб належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Частиною першою статті 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Частиною першої статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємцем померлої ОСОБА_4 був ОСОБА_5 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом , ОСОБА_5 успадкував квартиру АДРЕСА_5 . Дані обставини підтверджуються копією спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 ( а.с. 76-79).
За життя ОСОБА_4 частку у спільній власності на земельну ділянку не виділяла.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 04 вересня 2020 року ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_5 у ОСОБА_5 .
Зміст викладених вище договорів купівлі-продажу свідчать про те, що під час укладення та нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , укладених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не було вказано розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на квартиру.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обо'вязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 368 ЦК України, передбачено , що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Приписом ч.2 ст. 369 ЦК України встановлено, що розпорядження майном, що знаходиться в загальній спільній власності здійснюється за згодою всіх співвласників.
На підставі наведеного вище, враховуючи положення ст. 264 ЦПК України, відповідно до якої під час ухвалення рішення суд , окрім іншого вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити , приймаючи визнання позову відповідачем , суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 15,321,355,368,370,1261-1298,1296 ЦК України, ст.ст. 81-89,200,206, 264,354, ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) право спільної сумісної власності з ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 0327 га з кадастровим номером 7310136600:27:004:0034, яка розташована у АДРЕСА_4 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. І. Галичанський