Справа № 206/4802/24
Провадження № 2-п/206/29/24
02 жовтня 2024 року у залі суду у м. Дніпрі суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,
за участю секретаря Ляшко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 серпня 2024 року, ухваленого по цивільній справі № 201/5262/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебувала зазначена вище цивільна справа.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 2584/0/15-24 від 29 серпня 2024 року про зміну територіальної підсудності судових справ Дзержинського міського суду Донецької області, Димитровського міського суду Донецької області, Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та Селидівського міського суду Донецької області змінено з 2 вересня 2024 року територіальну підсудність судових справ Дзержинського міського суду Донецької області, шляхом її передачі до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.
16.09.2024 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 серпня 2024 року, ухваленого по цивільній справі № 201/5262/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій він просить суд скасувати вищезазначене рішення суду та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В обґрунтування своєї заяви заявник зазначає, що з Єдиного державного реєстру судових рішень він отримав інформацію про зміст рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості, у загальній сумі 211050,89 грн. Вивчивши викладені у заочному рішенні факти, вважає, що воно підлягає перегляду. Так заявник зазначає, що не мав можливості взяти особисту участь у судових засіданнях по даній справі оскільки не був повідомлений про намір подання позову до суду та був відсутній за адресою реєстрації. У зв'язку з тим, що він не міг бути присутнім на судовому засіданні, в нього не було можливості повідомити суд про свої заперечення щодо залишку заборгованості за тілом кредиту, нарахованої суми відсотків. При цьому зазначає, що не заперечує про наявність боргу перед позивачем, але вважає, що нараховані позивачем відсотки за договорами є надмірно великими та несправедливими, що суперечить чинному законодавству України (а.с. 2-5).
Сторони до суду для розгляду заяви про перегляд заочного рішення не з'явились. Повідомлялись про розгляд заяви належним чином, шляхом направлення судової повістки поштою. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши надані заявником (відповідачем) документи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У відповідності до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Таким чином, аналіз викладених вище норм ЦПК України вказує, що для встановлення підстав для скасування заочного рішення або залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, суд має встановити, поважність або неповажність причин неявки відповідача, неповідомлення ним про причини неявки, а також те, що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Крім того, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року.
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Так, судом було витребувано з Дзержинського міського суду Донецької області та оглянуто матеріали цивільної справи №201/5262/24. Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що остання відома адреса реєстрації відповідача ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .
суд 24.06.2024, 08.07.2024, 25.07.2024 повідомляв відповідача ОСОБА_1 про судові засідання у справі, шляхом розміщення оголошення про виклик у суд на офіційному сайті Дзержинського міського суду Донецької області, що підтверджується оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 12 серпня 2024 року вирішено провести заочний розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 12 серпня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості:
- за договором позики №0976221710 в розмірі 71174 (сімдесят одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 99 коп.;
- за кредитним договором №2957360 в розмірі 101726 (сто одна тисяча сімсот двадцять шість) грн.40 коп.;
- за кредитним договором №22716-12/2021 в розмірі 28920 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп.;
- за кредитним договором №72243 в розмірі 9229 (дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 50 коп.
Всього стягнуто заборгованості за договорами у загальному розмірі 211050 (двісті одинадцять тисяч п'ятдесят) грн.89 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 3165 (три тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 76 коп.
З супровідного листа судді Гері О.Г., адресованого помічнику голови Дзержинського міського суду Донецької області вбачається ,що на офіційному сайті Дзержинського міського суду Донецької області розміщено оголошення про винесення заочного рішення по справі №201/5262/24.
Вирішуючи питання про перегляд заочного рішення, суд виходить також із того, що згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому за правовою позицією Верховного Суду, змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає (постанова КЦС ВС від 13.02.2019 року, справа №369/13976/15-ц; постанова КЦС ВС від 27.03.2019 року, справа №806/2/1093/2011).
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Таким чином, аналізуючи текст заяви про перегляд заочного рішення і документи, долучені відповідачем (заявником) до заяви про перегляд заочного рішення, суд доходить висновку, що ним не надано суду і не наведено істотних доказів, які б свідчили про неправильність рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 серпня 2024 року було ухвалено на підставі наявних у справі доказів, відповідно до норми чинного законодавства України. Доводи, на які відповідач посилається у заяві про перегляд заочного рішення не підтверджені жодними доказами.
Крім того, суд також критично ставиться до доводів заявника, щодо його неповідомлення про розгляд цивільної справи щодо стягнення з нього заборгованості. Такого висновку серед іншого суд дійшов, виходячи з положень ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Статтею 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» визначено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Суд звертає увагу, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Інститут заочного провадження спрямований також на розвиток ч. 1 ст. 44 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 серпня 2024 року, ухваленого по цивільній справі № 201/5262/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а тому суд доходить висновку, що таку заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258-260, 261, 280-288, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 12 серпня 2024 року, ухваленого по цивільній справі № 201/5262/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Сухоруков