Справа № 190/2086/24
Провадження №1-в/190/284/24
02 жовтня 2024 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника ПВК ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про приведення вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року у відповідність до вимог Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні, допитаний в режимі відеоконференції, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання засудженого не заперечував.
Представник ДУ «П'ятихатська виправна колонія № 122» ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання засудженого підтримав.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь - якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 2017 року становило 1600 грн., станом на 2019 року становило 1921 грн., станом на 2021 рік становило 2102 грн., станом на 2022 рік становило 2481 грн.
Судом встановлено, що вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 187 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2024 року більш суворим за цим вироком, визначено остаточне покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
22.04.2024 року вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24.01.2023 року та остаточно призначено покарання 3 роки 4 місяці позбавлення волі.
Відповідно до зазначеного вироку, ОСОБА_4 :
- 19.05.2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 1600 грн.;
- 27.06.2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, завдавши потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 9000 грн..
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2024 року за епізодом крадіжки від 19.05.2021 року, оскільки завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинені ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час.
Разом з тим, враховуючи, що вартість майна за епізодом крадіжки від 27.06.2021 року за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2024 року перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян підстави звільнення ОСОБА_4 від покарання за вказаним вироком за ч. 2 ст. 185 КК України відсутні.
Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 187 КК України за вчинення якого ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року, відповідно до вимог закону не є такими, що входить до поняття «дрібного викрадення чужого майна», тому підстави для звільнення ОСОБА_4 від покарання за вказаним вироком відсутні.
Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог Кримінального кодексу України та змін, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити частково.
На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного йому вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2024 року за епізодом від 19.05.2021 року за ч.2 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_4 таким, що засуджений за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 28 травня 2024 року за ч. 1 ст. 187 КК України на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.04.2024 року більш суворим за цим вироком, визначено остаточне покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через П'ятихатський районний суд.
Ухвала, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та оголошено 03 жовтня 2024 року о 09 год. 40 хвл.
Головуючий суддя ОСОБА_1