Справа № 189/1998/24
2/189/678/24
про залишення позовної заяви без розгляду
03.10.2024 року селище Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Днгіпропетровської області у складі:
головуючого судді - Чорної О.В.,
за участі секретаря - Тахтарової В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
До Покровського районного суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» надійшов цивільний позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 138557,1 грн.
Ухвалою суду від 19.08.2024 року відкрите загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначене на 09.09.2024 року.
У підготовче судове засідання, призначене на 08-30 год. 09.09.2024 року, сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач жодних заяв та клопотань суду не надав, про причини неявки не повідомив.
Відповідач в силу ч. 10 ст. 187 ЦПК України викликаний в судове засідання відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з'явився, про причини не повідомив.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року розгляд справи відкладений, в ухвалі суд зазначив, що позивач жодних заяв та клопотань суду не надав, про причини неявки не повідомив.
В судове засідання, призначене на 03.10.2024 року, о 08-30 год, сторони не з'явилися. Позивач повторно не надав суду жодних заяв, клопотань, не повідомив про причини своєї неявки.
Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві клопотання про розгляд справи без участі представника позивача не міститься, а міститься клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, з викликом сторін.
Позивач був двічі належним чином повідомлений про місце, дату, час судового розгляду шляхом направлення повісток через систему «Електронний суд», однак в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, правом брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції сторона позивача не скористалась.
Враховуючи, що доказів поважності причин неявки в судове засідання стороною позивача не надано, суд визнає причини неявки не поважними.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами 1, 2, 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, обставини неявки у судові засідання представника позивача, якому було відомо наявність цивільної справи за його заявою в суді, неодноразові виклики в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи.
Враховуючи викладене, оскільки позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 43, 44, 131, 128, 210, 223, 257 ЦПК України, суд, -
постановив:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Чорна