Справа № 297/218/24
02.10.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Шманько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ст.173 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2024 року,
Постановою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2024 року визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 119 (сто девятнадцять) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 05.01.2024 року о 19:00 хвилин в м. Берегове вул. Робоча перебуваючи в стані алкогольного спяніння чфіплявся до громадянина ОСОБА_2 , виражався в його адресу нецензурною лайкою та викрикував образливі слова, чим порушив громадський порядок.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судута закрити провадження за відсутності в діях події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права . У апеляційній скарзі вказує на те, що висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що участі у розгляді справи ОСОБА_1 не брав, оскільки судовий виклик на судове засідання не отримував, про оскаржувану постанову дізнався - 08.03.2024, одразу написав заяву про отримання копії постанови, яку отримав в канцелярії суду 18.03.2024. Просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити та апеляційну скаргу задовольнити частково.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП, досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.01.2024 року о 19:00 хвилин в м. Берегове вул. Робоча перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння чіплявся до громадянина ОСОБА_2 , виражався в його адресу нецензурною лайкою та викрикував образливі слова, чим порушив громадський порядок.
Дані висновки суду відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам та спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Отже, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
При розгляді справи наявним доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, і вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , його вік, рід занять та майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, відсутність заподіяння шкоди, відсутність тяжких наслідків, апеляційний суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
Керуючись ст. ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 лютого 2024 року - скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення й оголосити ОСОБА_1 усне зауваження, а провадження у справі щодо нього, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, - закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага